§ 1. Поняття діяльності та її види

Діяльність - категорія соціальна. У тлумачних словниках її інтерпретують, як «спосіб буття людини у світі, здатність її вносити зміни в дійсність».¹ Отже, поняття «діяльність» обумовлене обов'язковою присутністю суб'єкта і його здатністю існувати в суспільстві, оскільки існування відображає «спосіб бут­тя», тобто певну діяльність людини щодо самозабезпечення життєдіяльності.

Діяльність має соціально-перетворюючу направленість, вона пов'язана зі здатністю людини до вироблення цілеспрямованих змін в матеріальному се-* і редовищі. Зміни як результат людської діяльності охоплюють широке поняття, • яке зачіпає перетворення в різних сферах суспільної (духовної) і матеріальної діяльності. Приміром, це зміни у певній державній структурі, комерційній орга­нізації, виробничій технології тощо. Такі зміни дають можливість побачити' сліди в широкому розумінні, оскільки вони виникають в результаті людської діяльності. Різні юридичні науки вивчають сліди-зміни як наслідки злочинної' діяльності. Саме криміналістика вивчає головним чином наслідки людської. | діяльності у вигляді матеріальних та ідеальних відображень. На цій підставі механізм діяльності, її види і структура відіграють не останню роль при пК? знанні подій злочину, встановленні його учасників та інших обставин. *|

Структура соціальної діяльності містить: а) суб'єкт з його потребами^, б) мету, у відповідності з якою суб'єкт перетворює предмет; в) об'єкт, на як спрямована діяльність; г) засоби реалізації мети; д) результат діяльності.

ДіяльністьІ - це здійснення суб'єктом певної срїзичної або інтелектуаль роботи. В теорії економіки зазначається, що цілеспрямована діяльність людйЦ ни, скерована на створення за допомогою знарядь виробництва матеріальну і духовних цінностей.

У структурі діяльності необхідно розрізняти дві грані: теоретичну і практичу ну. Суть теоретичної полягає у визначенні суб'єктом мети діяльності, коли І * створює ідеальний образ бажаного результату, згідно з яким перетвс

¹ Див • Українська Радянська Енциклопедія- К., 1980 - Т. З - С. 323.

44

об'єкт діяльності. Але не завжди ідея суб'єкта може бути здійснена. Тому практична грань діяльності, тобто реальна праця щодо перетворення об'єкта у відповідності до бажаного результату, є ведучою. Таким чином, сутність теорії і практики втілюється в практичну діяльність.

Працедіяльність - це різновидність соціальної діяльності, вид і характер якої визначаються практичними потребами людини. Отже, всяка діяльність має цілеспрямований характер, який відповідає намірам суб'єкта діяльності або особи, яка її організує. У кримінальному праві визначені організатор і ви­конавець злочину.

Залежно від потреб суспільства існують такі види соціальної діяльності: духовна, матеріальна, виробнича, трудова і нетрудова та різні її підвиди. Так, серед духовної розрізняють просвітительську, літературну, суспільну.