§ 4. Поняття, форми і шляхи подолання правового нігілізму

Основною метою правової освіти і правового виховання є подо­лання правового нігілізму — антипода правової культури. Правовий нігілізм — це деформований стан правосвідомості, який характери­зується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.

Ігнорування закону із злочинною метою — окрема форма дефор­мації правосвідомості. Разом з тим, правовий нігілізм породжує пра­вопорушення, у тому числі і кримінальні злочини.

Правовий нігілізм найчастіше проявляється у двох формах:

1) теоретичній (ідеологічній), коли в унісон офіційно проголо­шеному курсу державної політики обґрунтовуються ідеї:

а) про відмирання права як соціального інституту;

б) про перевагу революції над правами людини;

в) про перевагу рішень правлячої (партійної або військової) верхівки над законами, вторинність права, його відображе­ної реальності, яка обслуговує первинні реальності — еко­номіку і політику;

2) практичній, коли відповідно до суспільної ідеології:

а) накопичується величезна кількість нормативних актів, які або морально застаріли, або містять декларації і заклики, або не мають ясності та чіткості формулювань і суперечать один одному. Поширюється ганебна практика, відповідно до якої закон набуває сили тоді, коли його починають де­талізувати численні посадові інструкції або відомчі накази, призводить до правової деградації суспільства, породжує недовіру до закону, зневагу до нього;

б) встановлені державою правові норми не додержуються ор­ганами влади, посадовими і службовими особами, які при­кривають порушення законності виправдувальними пояс­неннями популістського характеру, що спричиняє відомчий правовий нігілізм, а нерідко і правовий цинізм з боку вищих посадових осіб держави;

в) правозастосовні та правоохоронні органи діють відповідно до принципу пріоритету доцільності над правом.

Явища правового нігілізму (невизнання законів, негативне став­лення до права) — найбільш поширена і укорінена форма деформації правосвідомості населення в державах з авторитарним і тоталітарним політичними режимами.

На сьогодні причинами прояву правового нігілізму в Україні можна вважати:

— невпорядкованість законодавства, його нестабільність, супер­ечливість і мінливість;

— низьку правову культуру громадян;

— недієвість і неефективність механізму приведення в дію при­йнятих законів.

Звести до мінімуму правовий нігілізм можливо за таких умов:

1) прийняття якісних законів, забезпечення належної ролі зако­ну в системі правових актів, стабільність та однаковий підхід у регулюванні однорідних суспільних відносин;

2) авторитет державної влади і налагодженість механізму її дії, наявність розвинутої державної інфраструктури, здатної за­безпечувати виконання прийнятих рішень; вдосконалення системи правоохоронних органів і механізму правозастосов- ної діяльності; зміцнення законності і правопорядку, підви­щення ролі суду в розв’язанні соціальних конфліктів;

3) високий рівень правової свідомості, що дозволив би закону працювати; збереження самобутності правової культури, по­ліпшення системи правової інформації, професійного право­вого навчання і виховання.

В світлі цього нагальною видається необхідність у проведен­ні систематичної роботи з підвищення професійної культури всіх суб’єктів правореалізаційної діяльності, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів. Додержання закону стане вигіднішим, аніж його порушення, коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку, захист набутих прав, а з іншого — можливість для будь-якого пересічного громадянина, який не має юридичної освіти, знати свої права і грамотно ними користуватись. Надійність і соціальна цінність права припускає також стабільність правопорядку і можливість прогнозування змісту конкретних юри­дичних рішень. А це залежить, передусім, від того, наскільки далеко­глядною виявиться політика держави і наскільки відповідально по­ставляться до її впровадження її керівники.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке правосвідомість? Назвіть і охарактеризуйте основні її еле­менти.

2. Які функції покликана виконувати правова культура? Які аспекти включає професійна культура юриста?

3. Розкрийте зміст правового виховання. За допомогою яких заходів воно здійснюється?

4. В яких формах проявляється у суспільстві правовий нігілізм? За яких умов можна звести його до мінімуму?