<<
>>

§ 4. Поняття, форми і шляхи подолання правового нігілізму

Основною метою правової освіти і правового виховання є подо­лання правового нігілізму — антипода правової культури. Правовий нігілізм — це деформований стан правосвідомості, який характери­зується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.

Ігнорування закону із злочинною метою — окрема форма дефор­мації правосвідомості. Разом з тим, правовий нігілізм породжує пра­вопорушення, у тому числі і кримінальні злочини.

Правовий нігілізм найчастіше проявляється у двох формах:

1) теоретичній (ідеологічній), коли в унісон офіційно проголо­шеному курсу державної політики обґрунтовуються ідеї:

а) про відмирання права як соціального інституту;

б) про перевагу революції над правами людини;

в) про перевагу рішень правлячої (партійної або військової) верхівки над законами, вторинність права, його відображе­ної реальності, яка обслуговує первинні реальності — еко­номіку і політику;

2) практичній, коли відповідно до суспільної ідеології:

а) накопичується величезна кількість нормативних актів, які або морально застаріли, або містять декларації і заклики, або не мають ясності та чіткості формулювань і суперечать один одному. Поширюється ганебна практика, відповідно до якої закон набуває сили тоді, коли його починають де­талізувати численні посадові інструкції або відомчі накази, призводить до правової деградації суспільства, породжує недовіру до закону, зневагу до нього;

б) встановлені державою правові норми не додержуються ор­ганами влади, посадовими і службовими особами, які при­кривають порушення законності виправдувальними пояс­неннями популістського характеру, що спричиняє відомчий правовий нігілізм, а нерідко і правовий цинізм з боку вищих посадових осіб держави;

в) правозастосовні та правоохоронні органи діють відповідно до принципу пріоритету доцільності над правом.

Явища правового нігілізму (невизнання законів, негативне став­лення до права) — найбільш поширена і укорінена форма деформації правосвідомості населення в державах з авторитарним і тоталітарним політичними режимами.

На сьогодні причинами прояву правового нігілізму в Україні можна вважати:

— невпорядкованість законодавства, його нестабільність, супер­ечливість і мінливість;

— низьку правову культуру громадян;

— недієвість і неефективність механізму приведення в дію при­йнятих законів.

Звести до мінімуму правовий нігілізм можливо за таких умов:

1) прийняття якісних законів, забезпечення належної ролі зако­ну в системі правових актів, стабільність та однаковий підхід у регулюванні однорідних суспільних відносин;

2) авторитет державної влади і налагодженість механізму її дії, наявність розвинутої державної інфраструктури, здатної за­безпечувати виконання прийнятих рішень; вдосконалення системи правоохоронних органів і механізму правозастосов- ної діяльності; зміцнення законності і правопорядку, підви­щення ролі суду в розв’язанні соціальних конфліктів;

3) високий рівень правової свідомості, що дозволив би закону працювати; збереження самобутності правової культури, по­ліпшення системи правової інформації, професійного право­вого навчання і виховання.

В світлі цього нагальною видається необхідність у проведен­ні систематичної роботи з підвищення професійної культури всіх суб’єктів правореалізаційної діяльності, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів. Додержання закону стане вигіднішим, аніж його порушення, коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку, захист набутих прав, а з іншого — можливість для будь-якого пересічного громадянина, який не має юридичної освіти, знати свої права і грамотно ними користуватись. Надійність і соціальна цінність права припускає також стабільність правопорядку і можливість прогнозування змісту конкретних юри­дичних рішень. А це залежить, передусім, від того, наскільки далеко­глядною виявиться політика держави і наскільки відповідально по­ставляться до її впровадження її керівники.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке правосвідомість? Назвіть і охарактеризуйте основні її еле­менти.

2. Які функції покликана виконувати правова культура? Які аспекти включає професійна культура юриста?

3. Розкрийте зміст правового виховання. За допомогою яких заходів воно здійснюється?

4. В яких формах проявляється у суспільстві правовий нігілізм? За яких умов можна звести його до мінімуму?

<< | >>
Источник: Теліпко В.Е.. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літе­ратури,2009. — 576 с.. 2009

Еще по теме § 4. Поняття, форми і шляхи подолання правового нігілізму:

  1. 23.8. Правовий нігілізм і правовий ідеалізм, шляхи їх подолання
  2. § 5. Колізії у законодавстві і шляхи їх подолання
  3. Прогалини у праві та шляхи їхнього подолання
  4. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 8 ФОРМА ДЕРЖАВИ 8.1. Поняття форми держави Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який
  5. § 1. Поняття і форми реалізації адміністративно-правових норм
  6. 8.1. Поняття форми держави
  7. § 1. Поняття та елементи форми держави
  8. Поняття та елементи форми держави
  9. 1. Загальне поняття форми держави.
  10. 1. Поняття джерела (форми) права та його види.
  11. 7.1. Поняття форми держави
  12. § 1. Поняття і загальна характеристика форми держави
  13. Форми (джерела) права: поняття, види
  14. Реалізація юридичних норм: поняття, форми
  15. Поняття і форми реалізації норм права
  16. Ефективність правового регулювання та шляхи його підвищення
  17. 3.1. Поняття суспільства і форми його організації
  18. Досудове розслідування: поняття, форми та завдання
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -