Ефективність правового регулювання та шляхи його підвищення
1) закріплення і регламентація за допомогою юридичних засобів вже існуючих суспільних відносин;
2) стимулювання існуючих відносин, які відповідають загальним інтересам суспільства;
3) створення умов для виникнення і розвитку нових суспільних відносин;
4) практичне витіснення соціальне небезпечних зв'язків та відносин.
При визначенні ефективності беруть до уваги цілі, що були поставлені при виданні норми права та реально досягнутий результат в процесі функціонування цієї норми, тобто рівень досягнення цих цілей буде визначати і рівень ефективності юридичної норми.
До основних факторів, що забезпечують ефективність правового регулювання, відносяться:
> відповідність норм права рівню соціальноекономічного розвитку суспільства, конкретноісторичним умовам, реальним потребам суспільства (економічні закономірності розвитку суспільства можуть правильно визначатися і відображатися в нормах права або спотворюватися внаслідок об'єктивних труднощів пізнання реальної дійсності, умисно чи з інших причин. Як правило, такі правові акти з часом вдосконалюють відповідно до реальних вимог соціальноекономічного розвитку суспільства або відміняють);
> рівень досконалості законодавства (чим досконаліші норми законодавства, тим швидше і краще будуть досягнуті цілі, а наявність прогалин у праві, неузгодженність окремих норм суттєво впливають на рівень ефективності правового регулювання);
> рівень правової культури громадян (цей фактор охоплює і режим законності при правотворчості та при правозастосуванні; рівень правосвідомості суб'єктів правозостосовчої діяльності та ряд інших явищ).
Існують також інші фактори й умови, що забезпечують ефективність правового регулювання.
Тільки дотримання всіх цих зазначених передумов дасть змогу забезпечити не лише суто управлінську ефективність, а й цінність та економічність закону (які відображають характер регулятивного впливу права на суспільні відносини), тобто його високу якість.