§ 1. Поняття та елементи форми держави

Поняття і структура форми держави.

Поняття форми держави є одним з найважливіших змістових характеристик державознавства.

В свій час з легкої руки прибічників історичного матеріалізму усе прогресивне було віднесено до змісту.

Усе, що у державі є стійкого, стабільного, відноситься головним чином, до її форми. Прояв поняття «форма» відповідно до держави може бути самим різноманітним: від уніформи державного службовця, представника влади до структури держави, її внутрішньої організації. Таким чином, можна зробити висновок, що форма держави є нічим іншим, як зовнішнім проявом його сутності.

Ще давньогрецькі філософи Платон та Аристотель підкреслювали значення форми. З часом державно-правова наука на протязі століть стала тримати у центрі своєї уваги два питання: по-перше, які форми держави знає історія і сучасність, і, по-

друге, яка з відомих державних форм найкраще підходить для конкретного народу в певний час.

Характеризуючи це поняття, слід зупинитися на вимірах держави та значенні слова “форма”. Загалом під формою зазвичай розуміють зовнішній прояв сутності того чи іншого явища або предмету. Так планета Земля має форму кулі, трохи сплюснутої з боків. Щодо держави, то вона розуміється як публічна, політико- територіальна організація суспільства.

Публічність, політичність та територіальна організація суспільства є основними вимірами держави, що утворюють її сутність.

Форма держави - це сукупність способів організації, устрою та реалізації державної влади, що виражають сутність держави.

Виходячи з зазначеного визначення, слід наголосити на тому, що основними елементами форми держави є:

1.

2. Форма (державного, територіального) устрою, що відображає територіальний вимір держави.

3. Форма (державного, політичного, державно-правового та політико- правового) режиму, що відображає політичний вимір держави.

Форма правління: поняття і види.

Форма правління - це спосіб організації державної влади, який засвідчує особливості статусу глави держави.

Існує три основних форми правління:

1) Монархія.

2) Республіка.

3) Змішана форма правління, яка поєднує у собі як республіканські, так і монархічні елементи.

У свою чергу змішана форма правління може існувати як в умовах республіканської монархії, коли глава держави обирається, так і в умовах монархічної республіки, коли глава держави (президент) набуває монархічних рис і стає незмінним.

Щодо республіканської монархії, то загальновідомим є факт наявності принципу виборності глави держави як одного з основних принципів існування республіки. Однак в історії було декілька випадків, коли обирали монарха. Так, своєрідна “виборна монархія” була характерна для наддержави Середньовічної Європи - Речі Посполитої. В її умовах монарх (король) обирався на засіданнях сейму. У 1613 році на Земському Соборі царем Московії було обрано Михайла Романова. Крім того, загальновідомо, що главою держави Об’єднаних Арабських Еміратів є обраний емірами та шейхами раїс Зеїд бен Султан Аль Нахайян. Наявність обраного глави держави передбачає певний республіканський елемент, тоді як окремі емірати - Абу-Даби, Шарджи, Дубай, Аджман, Умм-ель-Кайвайн, Ель-Фуджайра та Рас-ель-Хайма є необмеженими монархіями.

Прикладом монархічної республіки є КНДР, де існував незмінний президент Кім Ір Сен, а також сучасний Туркменістан, де править незмінний президент- туркмен-баши С. Ніязов.

Форма державно-територіального устрою.

Існує декілька назв територіальної організації суспільства, яка є одним з елементів форми держави. Найвідомішими з них є форма державного устрою, форма територіального устрою, форма територіально-політичного устрою, форма адміністративно-територіального устрою тощо.

Найпоширенішими з них є перші дві назви, а, отже, задля усунення методологічної плутанини ми об’єднаємо ці поняття в одне - форму державно- територіального устрою.

Форма державно-територіального устрою - це територіальна організація влади, що відображає характер взаємовідносин держави в цілому з її складовими частинами.

З формою державно-територіального устрою пов’язане таке явище як міждержавні об’єднання.

Міждержавне об’єднання - це союз держав, що утворений на основі міждержавного договору з метою економічної та політичної інтеграції держав- учасниць.

Рис.

Існує декілька поглядів на останні. Так, А. Венгеров наголошує на тому, що до міждержавних об’єднань належать імперія, конфедерація, спілка і співдружність^[49]. Водночас В. Протасов вважає, що конфедерація є формою державно- територіального устрою^[50]. О. Скакун до міждержавних об’єднань відносить

конфедерацію та співдружність^{[51] [52], а Р. Мухаєв - конфедерацію, співдружність та}

бі

спілку .

Водночас чітко доведено, що унітарні держави та федерації є формою державно-територіального устрою.

Виходячи з усього вищесказаного, слід мати на увазі, що в умовах наявності суверенітету центральних органів держави, ми маємо справу з державою, а отже і з формою державно-територіального устрою. У цьому випадку до зазначеної форми належать унітарні держави та імперії (виключний суверенітет центру), а також федерації (змішаний суверенітет центру та суб’єктів федерації). Якщо ж суверенітету центру нема, то у цьому випадку ми маємо справу з міждержавними об’єднаннями.

Проте іноді назва не обов’язково відображає реальність. Так, конфедерація та унія можуть або мати обмежений суверенітет центру, або ні. У першому випадку вони будуть державами, а в іншому - міждержавними об’єднаннями. Тому конфедерації та унії слід вважати державно-подібними об’єднаннями.

Отже існує три різновиди держав за формою державно-територіального устрою:

1) Проста держава.

2) Складна держава.

3) Державно-подібне об’єднання.

До простої держави належить унітарна та регіоналістична держава. До складної - федерація та імперія.

Проте існує і інші різновиди форми державно-територіального устрою: централізована (унітарні держави та імперії) та децентралізована (федерації та державно-подібні об’єднання).

Питання для самоконтролю.

1. Що таке форма держави?

2. Що таке форма правління?

3. Які існують форми правління?

4. Які існують змішані форми правління?

5. Що таке форма державно-територіального устрою.

6. Що таке міждержавні об'єднання?

7. Які існують види держав за формою державно- територіального устрою?

8. Які держави вважаються простими?

9. Які держави вважаються складними?