Досудове розслідування: поняття, форми та завдання

Найбільш небезпечними для суспільства порушеннями закону є вчинення кримінальних правопорушень, тому протидія цим видам правопорушень постає важливою складовою правоохоронної діяльності.

кримінальним правопорушенням передбачає комплекс заходів, основне місце серед яких посідає досудове розслідування кримінальних правопорушень. Досудове розслідування є однією з важливих частин кримінального процесу.

Досудове розслідування може розглядатися у двох аспектах: організаційному та процесуальному. В організаційному розумінні дане поняття можна визначити, як діяльність спеціально уповноважених органів держави з виявлення правопорушників та осіб, які їх учинили, а також діяльність щодо збирання, перевірки, усебічного, повного й об’єктивного дослідження й оцінки доказів, з’ясування причин та умов учинення кримінальних правопорушень. У процесуальному значенні це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)^[224]. При цьому як процедура досудового розслідування, так і органи, що його здійснюють, їхні права і обов’язки визначаються КПК України та деякими іншими нормативними актами.

Досудове розслідування передує провадженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення, однак його не можна розглядати тільки як стадію, провадження якої здійснюється до суду і для суду. Ця стадія має особливості, що свідчать про її самостійний характер, зокрема, вона:

1) має свої самостійні завдання, які випливають із загальних завдань кримінального провадження (ст.

2) чітко окреслені межі в системі кримінального процесу - з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР)^[225] до винесення рішення, яким завершується провадження розслідування;

3) свій зміст та свою процесуальну форму;

4) характеризується колом учасників, які беруть в ній участь;

5) характеризується колом специфічних рішень, що можуть бути прийняті

після закінчення досудового розслідування: закриття кримінального

провадження, звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

Досудовому розслідуванню кримінальних правопорушень передує діяльність щодо виявлення кримінальних правопорушень, яка може розглядатися як його невід’ємна частина. Виявлення кримінального правопорушення полягає у встановленні дії або бездіяльності, яка кримінальним законодавством кваліфікується, як кримінальне правопорушення^[226]. Джерелами інформації про подію кримінального правопорушення можуть бути заяви чи повідомлення фізичних або юридичних осіб, засоби масової інформації, документи тощо.

Досить часто факти вчинення кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків) є очевидними: заподіяння тілесних ушкоджень, убивство, пограбування та ін.

Кримінальним процесуальним законодавством встановлено дві форми здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень - досудове слідство та дізнання²²⁷.

Досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій

здійснюється розслідування злочинів (п. 6 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Дізнання - це форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК України).

У літературних джерелах дається і такі наукові визначення зазначених форм досудового розслідування. Досудове слідство - здійснювана у передбаченій законом процесуальній формі в рамках стадії досудового розслідування пізнавальна, правозастосовна та правоохоронна діяльність слідчого, зміст якої полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та використанні доказів, встановленні об’єктивної істини, забезпеченню прав і свобод людини, провадженню слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій та самостійному застосуванні

4. Нетяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.

5. Тяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

6. Особливо тяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Див. Кримінальний кодекс України : прийн. 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

²²⁷ Форма досудового розслідування - врегульований кримінальним процесуальним законом порядок здійснення кримінального провадження в залежності від ознак кримінального правопорушення. норм права з метою виконання завдань кримінального провадження, створення умов для здійснення справедливого правосуддя. Дізнання - це одна з форм досудового розслідування, яка являє собою врегульовану кримінальним процесуальним законодавством діяльність підрозділів дізнання або уповноважених осіб інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів Бюро економічної безпеки України, органів Державного бюро розслідувань (далі - ДБР), Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), що полягає в провадженні досудового розслідування кримінальних проступків, з метою досягнення завдань кримінального провадження».

Указані форми розрізняються між собою за предметною сферою, процесуальним порядком реалізації та колом органів, які здійснюють відповідну діяльність та ін.

Спільним для обох вказаних форм досудового розслідування є таке:

1) суб’єктами здійснення кримінального провадження є слідчий, дізнавач та прокурор, які наділені відповідними повноваженнями, закріпленими статтями 40, 40¹ та 36 КПК України (як виняток, закон визначає можливість здійснення досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень іншими особами - службовими особами, уповноваженими на вчинення процесуальних дій (гл. 41 КПК України). Так, відповідно до ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.

Досудове слідство здійснюють:

1) слідчі підрозділи:

• органів Національної поліції;

• органів безпеки;

• органів Державного бюро розслідувань;

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України;

3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноваженні особи інших підрозділів:

• органів Національної поліції;

• органів безпеки;

• органів Бюро економічної безпеки України;

• органів Державного бюро розслідувань;

• Національного антикорупційного бюро України;

2) однаковими є і форми закінчення досудового розслідування (статті 283,

301 КПК України). Так, зокрема:

а) слідчий, дізнавач: має право (зобов’язані) за наявності відповідних підстав самостійно прийняти рішення про закриття кримінального провадження, якщо у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру (абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК України); мають право (зобов’язані) скласти обвинувальний акт чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру й передати їх для затвердження прокурору (ст.ст. 291, 292 КПК України); не мають права складати клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 286 КПК України (це є повноваженням прокурора);

б) при закінченні досудового розслідування у двох формах: слідчий та дізнавач не мають права самостійно прийняти рішення про закриття кримінального провадження, після повідомлення особі про підозру, оскільки таке рішення вправі прийняти прокурор або суд;

3) для досудового розслідування злочинів дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії (СРД)²²⁸, та негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД)²²⁹ передбачені КПК України. Але для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії передбаченні КПК України, поряд з тим для проведення негласних слідчих (розшукових) дії, є певні обмеження.

Поряд з тим, між цими двома формами досудового розслідування крім спільного, є і деякі відмінності, які полягають у строках досудового ^{[227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] розслідування, процесуальних заборонах та обмеженнях, які передбачає закон. Зокрема:}

Строки досудового розслідування. Так, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування кримінального проступку у формі дізнання має бути закінчено:

1. Протягом 72 год з моменту повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку або затримання особи у випадках, передбачених ч. 4 ст. 298² КПК України, а саме:

- порушник відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;

- намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;

- під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;

- перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або іншим.

2. Протягом 20 діб з дня повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку у випадках:

- коли підозрюваний не визнає вину;

- є необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій;

- учинення кримінального проступку неповнолітнім.

3. Протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру в учиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи відповідно до ч. 2 ст. 298⁴ КПК України.

4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчинення злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у виняткових випадках передбачених пунктами 1, 2

ч. 3 ст. 219 КПК України;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

б) під час досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою (ст. 299 КПК України).

Таким чином, окрім затримання особи (яке є тимчасовим запобіжним заходом), під час досудового розслідування кримінальних проступків можуть застосовувати один з таких найбільш м’яких запобіжних заходів:

1) особисте зобов’язання (ст. 179 КПК України);

2) особиста порука (ст. 180 КПК України).

в) для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК України, та негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені частиною другою статті 264 КПК України (Зняття інформації з електронних інформаційних систем) та статтею 268 КПК України (Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу), а також відбирати пояснення для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку, проводити медичне освідування, отримувати висновок спеціаліста, що має відповідати вимогам до висновку експерта, знімати показання технічних приладів і технічних засобів у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) (ст. 300 КПК України).

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України^[240].

Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь -якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про ЄРДР.

Нагадаємо ще раз, що формами закінчення досудового розслідування є:

1) закриття кримінального провадження;

2) звернення до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності;

3) звернення до суду з обвинувальним актом;

4) звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру;

5) звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

Безпосередні завданням досудового розслідування можна визначити із загальних завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України). Такими є: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб: а) кожний, хто його вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини; б) жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений; в) жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу; г) до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

7.2.