<<
>>

Громадянське суспільство

Громадянське [82] суспільство - об’єктивно сформований, інститу- ційно виражений у вигляді органів місцевого самоврядування порядок суспіль­них відносин, основою яких є визнання самим суспільством потреб справе­дливості та ступеня досягнутої свободи.

Ознаки громадянського суспіль­ства: 1) сфера місцевого самоврядування, вільна від втручання державної влади; 2) активний вплив на державну владу завдяки політичній системі як невід’ємну складову громадянського суспільства; 3) показник реалізації демократії, верховенства права або свобод у цілому. З урахуванням історії суспільного розвитку, його організацій (потестарність, публічність, полі­тичність) громадянське суспільство є показником стану взаємовідносин державної та суспільної організації.

Загалом в юридичній літературі виокремлюються два підходи до характеристики громадянського суспільства: 1) громадянське суспільство є певним станом суспільства, яке функціонує на основі юридично закріпле­них і забезпечених прав людини, які в кількісному та якісному вимірі створюють вільну від втручання держави сферу цивільного (приватного) життя, спрямоване на реалізацію індивідуальних і групових інтересів або своєрідний продукт розвитку держави на засадах права; 2) громадянське суспільство є позадержавною сферою суспільних відносин та їх інститутів, у межах якого можна виокремити два погляди: а) громадянське суспільство як інституціональне утворення неполітичного характеру, своєрідна реалі­зація індивідуальних і групових інтересів; б) громадянське суспільство є політичним інститутом, сенс якого - контроль державної влади.

З погляду системного підходу громадянське суспільство в умовах державної організації функціонує як саморегульована організація, яка де­термінує державну організацію. Саморегулювання - така властивість системи, яка організовується самостійно, незалежно від зовнішнього впливу.

Саморегулівний аспект звертає увагу на те, що громадянське суспіль­ство саме визначає параметри і межі втручання держави, її завдання. У цьому аспекті можна говорити про право громадянського суспільства на формування державної влади. Саморегулювання і регулювання як родові поняття позначають факт наявності двох джерел правильної (правомірної) поведінки. Перше джерело - державна регламентація, яка на основі потре- бово-інтересового підходу фіксує належну модель поведінки у суспільстві, друге - суспільна регламентація (саморегулювання), яка вдається до такої моделі суспільної поведінки її членів, які є проявом того ж потребово - інтересового підходу. Баланс між регулюванням та саморегулюванням до­сягається лише тоді, коли досягнута загальна рівна свобода, дотримується принцип формальної рівності. З урахуванням єдиного потребового підхо­ду, на основі якого формуються різні інтереси, державна регламентація пе­реважно опікується потребовим аспектом, водночас суспільне саморегу­лювання є проявом різності інтересів його суспільних груп чи окремих членів. Неможливо однозначно визначити, яка модель буде правильною. Виключна опора на державну регламентацію фактично створює умову консервації моделі суспільної поведінки як належної, виключає можли­вість її корекції з огляду на наявні інтереси. Опора на фактичну суспільну поведінку або саморегулювання створює умови певної стихії, що межує із втратою цілісності.

Співіснування регулювання і саморегулювання досягається по-перше, завдяки свободі та рівноправності як визначальних в усвідомленні справед­ливого; по-друге, через механізми саморегулювання громадянського суспіль­ства, в котрих проявляються свобода і рівноправність, до яких можна зара­хувати: 1) приватну власність, вільну економічну конкуренцію (економіч­ний механізм); 2) ліберальну демократію, вільну політичну конкуренцію (політичний механізм); 3) правовий спосіб вирішення спорів (судово- правовий механізм).

Отже, перехід до громадянського суспільства й обмеження державно­го управління відбуваються заради спільного блага, тобто відповідають інтересам індивідів, оскільки, чим більший обсяг державного управління, тим імовірніше порушення принципу формальної рівності.

4.3.

<< | >>
Источник: Теорія держави : навч. посібник / Мороз С. П. - Дніпро­петровськ : Університет митної справи та фінансів,2016. - 119 с.. 2016

Еще по теме Громадянське суспільство:

  1. §1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людського суспільства
  2. § 2. Громадянське суспільство
  3. 3.4. Поняття громадянського суспільства
  4. Взаємовідносини між державою і суспільством: зміст та розвиток. Правова держава і громадянське суспільство
  5. Держава і громадянське суспільство
  6. 6.1.1. Поняття та принципи громадянського суспільства
  7. 9.4. Структура громадянського суспільства
  8. § 2. Поняття, загальні ідеї та засади громадянського суспільства
  9. 9.3. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства
  10. § 2. Особливості співвідношення громадянського суспільства і держави
  11. 4. Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні
  12. 6.1.2. Структура громадянського суспільства
  13. 4. Громадянське суспільство та його значення у формуванні та функціонуванні правової держави.
  14. § 1. Поняття громадянського суспільства та його основні ознаки
  15. Громадянське суспільство: поняття, загальні риси, його роль у розвитку людини
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -