<<
>>

9.4. Структура громадянського суспільства

Плюралізм громадянського суспільства передбачає існування великої кількості громадських об'єднань, заснованих на економічних, політичних, культурних, духовних та інших інтересах індивідів.

Для того, щоб подібне утворення ефективно функціонувало, необхідно, щоб воно було певним чи­ном структуроване, щоб існувала налагоджена система взаємодії між його елементами. Структура суспільства— внутрішня будова суспільства, взаємодія його елементів, у якій відображається сучасний стан його розвит­ку. Складовими елементами суспільства є різноманітні спільноти та об'єднання людей і стійкі взаємозв'язки між ними.

Структуру сучасного громадянського суспільства можливо уявити у ви­гляді п'яти основних підсистем (схема 9.3.).

Соціальна підсистема охоплює спільноти людей і взаємовідносини між ними. Це первинний елемент системи громадянського суспільства, що чинить значний вплив на інші його елементи. До соціальної підсистеми входять, по-перше, відносини, пов'язані з відтворенням людини. Це інститут сім'ї і відно­сини, пов'язані з її існуванням. По-друге, — це спілкування людини з люди­ною, як безпосередньо, так і в різноманітних колективах та об'єднаннях. І, по-третє, — це опосередковані відносини між великими соціальними спільнотами (класами, прошарками, націями, расами).

Економічна підсистема— сукупність економічних інститутів та відно­син, до яких вступають люди в процесі реалізації відносин власності, вироб­ництва, розподілу, обміну та споживання сукупного суспільного продукту.

Політична підсистема складається з організацій — держави, політичних партій, суспільно-політичних рухів та відносин між ними. В громадянському суспільстві політична система складається не лише із суто владних відносин, а й з тих, що охоплюють проблеми об'єднання громадян у суспільно-політичні організації, проблеми свободи слова, гарантії виборчого права гро­мадян, функціонування форм безпосередньої демократії.

Духовно-культурна підсистема створюється з відносин між людьми, їх об'єднаннями, державою і суспільством у цілому з приводу духовно-культурних благ і відповідних установ та інститутів, через які реалізуються ці відносини (освітні, наукові, культурні, релігійні установи).

Інформаційна підсистема створюється в результаті спілкування людей один з одним безпосередньо і через засоби масової інформації. Інформаційні відносини носять наскрізний характер, вони пронизують усі сфери ірома-дянського суспільства.

При вивченні окремих елементів громадянського суспільства слід ро­зуміти, що вони перебувають у постійному взаємозв'язку з іншими елемента­ми. Системоутворюючим чинником, на основі якого відбувається упорядку­вання всіх елементів громадянського суспільства, є право.

<< | >>
Источник: Нікітін А.В.. Теорія держави та права: Навч. посіб. для дистанційної форми нав­чання / За ред. A.M. Колодія — К.: Ун-т «Україна»,2004. — 158 с.. 2004

Еще по теме 9.4. Структура громадянського суспільства:

  1. 6.1.2. Структура громадянського суспільства
  2. 6.2.2. Структура політичної системи громадянського суспільства
  3. §1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людського суспільства
  4. § 2. Громадянське суспільство
  5. 3.4. Поняття громадянського суспільства
  6. Громадянське суспільство
  7. Взаємовідносини між державою і суспільством: зміст та розвиток. Правова держава і громадянське суспільство
  8. Держава і громадянське суспільство
  9. 9.3. Співвідношення правової держави і громадянського суспільства
  10. 6.1.1. Поняття та принципи громадянського суспільства
  11. § 2. Поняття, загальні ідеї та засади громадянського суспільства
  12. § 2. Особливості співвідношення громадянського суспільства і держави
  13. 4. Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -