Суспільство і держава

Суспільство ^[81] - історично сформована сукупність стійких відносин між людьми в межах певної території. Ознаки суспільства: 1) як сфера матеріального світу є основною формою життєдіяльності людей; 2) як си­стемне явище є умовою відтворення людськості; 3) є диференційованим на ті чи інші суспільні групи.

Суспільство як предметно-об’єктна сфера наукового пізнання бере від­лік з філософії Нового часу, в межах теорії суспільного договору, відповідно до якого перехід людини від природного стану до суспільного пов’язується з появою держави або рівня цивілізації.

Держава і суспільство тісно взаємопов’язані, але не тотожні. В умовах держави суспільство не перетворюється на державу, лише виокремлює час­тину власного простору для державної організації, продовжує функціону­вати в умовах держави. Суспільство і держава є двома рівнями суспільної організації, де державний рівень вищий за суспільний, але умова функціо­нування державного рівня - обов’язкове функціонування суспільства як базового для держави. Руйнування суспільства автоматично призводить до руйнування держави. Тобто держава - це багаторівневе суспільне явище, здатне функціонувати включенням суспільства у свою організацію. Сучасні уявлення, усвідомлення, судження про державу залежать, з одного боку, від розуміння різниці між суспільною і державною організацією (або між суспільством і державою) як таких, що співіснують, з іншого боку - від критеріїв держави, що, як свідчить досвід, є найбільш складним, супереч­ливим і неоднозначним у вітчизняному пізнанні. До розуміння суспільної та державної організацій залучимо інтересово-потребовий підхід, згідно з яким мета суспільної та державної організацій - збереження цілісності су­спільства та його відтворення як основної форми життєдіяльності людей. Організація не може відбутися без урахування потреб окремої людини, груп людей як основи інтересу. Тобто держава і суспільство є втіленням інтересів, спрямованих на реалізацію потреб.

Суспільний інтерес та його форми прямо чи опосередковано залежать від владного питання. Тобто інтерес здатен існувати, якщо є умови його від­творення та реалізації. Суспільна влада як прояв потребово-інтересового підходу характеризується такими етапами-рівнями: 1) суспільно-потестарною організацією влади; 2) суспільно-публічною організацією влади; 3) суспільно- політичною організацією влади. Зазначені риси є як проявом етапів розвитку влади, так і рівнем організації. Спільне для всіх етапів-рівнів: 1) використо­вує силу з метою досягти підпорядкування своїм командам; 2) претендує на легітимність владних команд. Виокремлені етапно-рівневі риси: потестар- ність, публічність, політичність - акцентують увагу на розвитку самого сус­пільства, укладенням його організації. З погляду території відбувається пе­рехід від влади роду (родоплемінна організація) до влади простору (адмініс­тративно-територіальна організація). В межах публічної риси акцентується увага на виокремленні спеціальних людей, що займаються владою профе­сійно. Політичний аспект характеризується конкуренцією за владу між різ­ними суспільними (політичними) групами.

4.2.