<<
>>

§ 2. Функції юридичної практики

Функції юридичної практики — це певні напрями впливу юри­дичної практики на свідомість і поведінку суб’єктів права, які визна­чають природу і сутність зазначеної практики, її місце і роль у право­вій системі суспільства.

Різні вчені по-різному визначають функції юридичної практики. Однак, враховуючи визначення останньої, як сформованої у суспіль­стві діяльності суб’єктів, яка забезпечує найбільш ефективне і опти­мальне досягнення ними бажаного результату, доцільно визначати функції юридичної практики у залежності від виду правової діяль­ності:

1. У правотворчій діяльності:

а) правоспрямовуюча — аналіз юридичної практики допомагає правотворчому органу визначити шляхи розвитку права, врегулювати нерегламентовані ним суспільні відносини, за­повнити прогалини і розв’язати колізії у законодавстві;

б) оптимізуюча — правотворчий орган формує такі оптималь­ні моделі своєї діяльності, котрі дозволяють йому найбільш повно реалізувати свої функції, розробити і прийняти ті правові норми, які найбільш адекватно відображатимуть потреби та інтереси суспільства.

2. У тлумаченні правових норм:

а) з’ясувальнозабезпечуюча — створює моделі тлумачення норм права, забезпечуючи правильне й однакове розуміння суб’єктами права реального змісту правових норм;

б) роз’яснювальнозабезпечуюча — спрямовує уповноважених суб’єктів права на правильне і однакове роз’яснення ін­шим членам суспільства реального змісту правових норм, внаслідок чого створюються передумови для правильної і ефективної реалізації ними правових норм при використан­ні своїх прав, виконанні обов’язків, дотриманні заборон та застосуванні норм права.

3. У сфері реалізації права:

а) правотворча — створює звичаї і прецеденти, які врегульову­ють суспільні відносини, нерегламентовані правовими нор­мами;

б) правоконкретизуюча — завдяки формуванню юридичної практики зміст багатьох норм права конкретизується, узго­джується з вимогами інших правових норм, розв’язуються суперечності, заповнюються прогалини у праві;

в) правостабілізуюча — спрямовує діяльність суб’єктів права в русі однакової реалізації правових норм, у тому числі їх застосуванні;

г) оптимізуюча — суттєво оптимізує діяльність членів сус­пільства з реалізації норм права та підвищує ефективність цієї діяльності.

4.

У сфері систематизації права:

а) оптимізуюча — юридична практика суттєво оптимізує ді­яльність суб’єктів права із систематизації норм права та під­вищує ефективність цієї діяльності;

б) систематизаційно-спрямовуюча — аналіз юридичної прак­тики дозволяє виявити найбільш ефективні норми права, реально недіючі правові норми, прогалини у правовому ре­гулюванні, інші суперечності та спрямувати процес систе­матизації права на створення систематизованого акта, який найбільш повно й ефективно врегулює суспільні відносини та буде позбавлений вказаних недоліків.

5. У сфері правового виховання:

а) оптимізуюча — здійснення правового виховання на основі усталених уявлень про право і правомірну поведінку, вира­жених в оптимальних моделях зразкової правової поведін­ки;

б) виховна — юридична практика органів державної влади, об’єднань громадян, наукових установ і навчальних закла­дів, інших суб’єктів права з правотворення, правотлумачен- ня, реалізації і систематизації права та інших видів правової діяльності суттєво впливає на правову свідомість і поведін­ку членів суспільства та має правовиховний характер.

<< | >>
Источник: Теліпко В.Е.. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літе­ратури,2009. — 576 с.. 2009

Еще по теме § 2. Функції юридичної практики:

  1. 10.2.2. Функції юридичної відповідальності
  2. 22.3. Мета і функції юридичної відповідальності
  3. Мета, функції, види юридичної відповідальності
  4. Загальна характеристикаправознавства як юридичної науки: поняття, предмет, функції та структура
  5. § 6. Принципи, цілі, функції і підстави юридичної відповідальності
  6. § 3. Шляхи удосконалення юридичної практики
  7. § 1. Поняття, структура і види юридичної практики
  8. Систематизація законодавства: поняття, мета, форми та значимість для юридичної практики
  9. § З.Значення порівняльного правознавства для юридичної науки і практики
  10. if( !cssCompatible ) { document.write(" 22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою Є кілька підстав для класифікації юридичної відповідальності. Серед них найдоцільнішою є класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій і за галузевою ознакою. За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, конституційна і міжнародно-правова. Кримінальна відповідальність
  11. РОЗДІЛ 16 ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ І МЕТА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ДЕРЖАВНОГО ПРИМуСу
  12. 1.2. Место судебной практики е системе источников европейского права: проблемы теории и практики.
  13. Место судебной практики е системе источников европейского права: проблемы теории и практики.
  14. Влияние судебной практики Европейского суда по правам человека на судебную практику судов евразийских государств - членов Совета Европы (на примере Азербайджанской Республики и Российской Федерации)
  15. 10.2.4. Принципи юридичної відповідальності
  16. Відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи
  17. 22.2. Ознаки юридичної відповідальності
  18. § 5. Функції права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -