<<
>>

Систематизація законодавства: поняття, мета, форми та значимість для юридичної практики

Систематизація законодавства це діяльність із впорядкування і зведення нормативноправових актів (або їхніх елементів) у цілісний комплекс. Систематизацію законодавства здійснюють з метою полегшення встановлення й усунення дефектів, внесення коректив у законодавство; підвищення ефективності законодавства; забезпечення зручності користування ним, полегшення відшукання юридичної 158

норми, яка підлягає застосуванню чи реалізації; сприяння вивченню законодавства, а також його дослідженню.

Формами систематизації законодавства є:

> інкорпорація це спосіб систематизації законодавства, який полягає в об'єднанні за певним критерієм групи нормативноправових актів в одному збірнику, не вносячи ніяких змін у зміст норм права цих актів;

> консолідація це поєднання багатьох нормативноправових актів з одного питання різних епох і зведення їх в один акт, а також пристосування їх до нових економічних і політичних відносин.

Зміст правовідносин при консолідації не змінюється;

> кодифікація це спосіб систематизації законодавства, який полягає у змістовній переробці й узгодженості певної, пов'язаної спільним предметом регулювання, групи юридичних норм та об'єднанні їх в єдиному нормативноправовому акті. Отже, така систематизація завжди має офіційний (правотворчий) характер;

> звід законів це такий вид систематизації, який поєднує в собі всі види систематизації, а також процес прийняття нових актів.

> Інкорпорація буває:

> за юридичним значенням: а) офіційна (підготовка і видання правотворчими органами або уповноваженими за їх рішенням організаціями збірників чинних нормативноправових актів); неофіційна (підготовка і видання збірників нормативноправових актів неправомочними органами держави або будьякими іншими організаціями чи особами);

> за обсягом: а) загальна (генеральна); б) галузева; в) міжгалузева; г) спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі законодавства);

> за критеріями об'єднання нормативноправових актів: а) предметна; б) хронологічна; в) суб'єктна (залежно від органу, яким видано інкорпоровані акти) та ін.

Існує також кілька видів кодифікації:

> за обсягом: а) галузева; б) міжгалузева; в) спеціальна;

159

> за формою вираження: а) основи законодавства; б) кодекс; в) статут; г) закон; д) положення та ін.

<< | >>
Источник: Кравчук М. В.. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. 2002

Еще по теме Систематизація законодавства: поняття, мета, форми та значимість для юридичної практики:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -