§ 6. Принципи, цілі, функції і підстави юридичної відповідальності

Принципи юридичної відповідальності — це незаперечні вихідні вимоги, що ставляться до правопорушників і спрямовані на забезпе­чення законності та правопорядку у суспільстві.

Отже, юридична відповідальність ґрунтується на ряді принципів.

1) законність — полягає в тому, що юридична відповідальність:

а) настає лише за діяння, прямо передбачені законом;

б) застосовується в суворій відповідності з визначеним зако­ном порядком;

в) передбачає наявність складу правопорушення;

г) реалізується виключно компетентними органами держав­ної влади;

д) припускає конституційність закону, що встановлює міру відповідальності;

2) обґрунтованість — знаходить свій прояв у:

а) встановленні самого факту вчиненого правопорушником протиправного діяння як об’єктивної істини;

б) встановленні інших фактів, що пов’язані з висновками про факт і суб’єкта правопорушення і мають юридичне значення;

3) доцільність — полягає у:

а) відповідності обраного заходу впливу на правопорушника меті юридичної відповідальності;

4) справедливість — знаходить свій прояв у тому, що:

а) кримінальне покарання не встановлюється за проступки;

б) в процесі встановлення заходів покарання і стягнення гід­ність особи правопорушника не має бути принижена;

в) зворотної дії в часі не має закон, що встановлює відпові­дальність за скоєне правопорушення або посилює її;

г) за одне правопорушення може бути встановлено лише одне покарання;

5) невідворотність — полягає у:

а) неминучості настання відповідальності правопорушника за скоєне ним протиправне діяння;

б) оперативності застосування заходів впливу за вчинене пра­вопорушення;

в) ефективності заходів, що застосовуються до особи правопо­рушника;

6) своєчасність — передбачає:

а) можливість притягнення правопорушника до юридичної відповідальності лише протягом строку давності, встанов­леного чинним законом.

Мета юридичної відповідальності — це вияв її соціальної необ­хідності та ефективності. Розрізняють такі її види:

— загальна превенція (попередження) правопорушення;

— покарання правопорушника;

— вплив на свідомість правопорушника;

— моральна перебудова особи правопорушника;

— формування у людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку;

— виховний вплив на інших людей з метою попередження право­порушень з їхнього боку.

Функції юридичної відповідальності — це напрями юридичного впливу на правопорушника та інших осіб з метою забезпечення за­конності та правопорядку і виховання суб’єктів права, які скоїли або можуть скоїти правопорушення.

Виділяють такі види функцій юридичної відповідальності:

1) правоохоронна:

а) компенсаційна (правовідновлювальна) — спрямована на відновлення незаконно порушених прав, примусове вико­нання невиконаних обов’язків. Правовідновлюючі санкції мають абсолютно визначений характер: розмір заподіяної шкоди може бути точно встановлений незалежно від об­ставин правопорушення (притаманна цивільно-правовій — відновлення майнового права, а також матеріальній відпо­відальності тощо);

б) репресивна (каральна) — спрямована на покарання держа­вою правопорушника та запобігання новим правопорушен­ням. Штрафні санкції мають відносно визначений характер, встановлюють вищу або нижчу межу покарання (стягнен­ня): його призначення залежить від обставин правопору­шення, ступеня вини, характеристики особи правопоруш­ника та інших обставин (притаманна адміністративній і кримінальній, а також цивільно-правовій відповідальнос­ті — конфіскація, штраф, відмова в захисті суб’єктивного цивільного права тощо);

2) виховна:

а) загальнопревентивна (попереджувальна) — спрямована на виховання громадян у дусі поваги закону;

б) спеціально-превентивна — спрямована на виховання і пере­виховання правопорушника;

в) сигналізаційна (інформаційна) — спрямована на запобігання і попередження правопорушень, зменшення або усунення їх із повсякденного життя суспільства шляхом інформування громадян про виявлені, припинені і розкриті правопору­шення, що має слугувати сигналом для тих, хто перебуває на межі правомірної і неправомірної поведінки.

Схема 20. Функції юридичної відповідальності

У разі застосування до особи примусових заходів репресивного (карального) характеру діє принцип презумпції невинуватості, тобто припущення, згідно якого обвинувачений вважається невинуватим, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.

Тема 23. Правова і правомірна поведінка. Правопорушення і юридична відповідальність Це важлива гарантія охорони прав особи, що виключає необгрунто­ване обвинувачення і осуд.

Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить можливість застосування юридичної відпо­відальності об’єктивною необхідністю. Відсутність сукупності таких обставин виключає її.

Слід розрізняти підстави для притягнення до юридичної відпо­відальності і підстави для її настання.

Підстави для притягнення до юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить можливим застосування юридичної відповідальності.

Підставами для притягнення до юридичної відповідальності є:

1) наявність складу правопорушення (фактична підстава);

2) наявність правової норми, що прямо передбачає склад право­порушення (нормативна підстава).

Саме правопорушення автоматично не призводить до настання юридичної відповідальності, а лише слугує підставою для притягнен­ня до неї.

Підстави настання юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить застосування юридичної відпові­дальності об’єктивною необхідністю.

Підставами настання юридичної відповідальності є:

1) наявність юридичного факту здійснення суспільно шкідли­вої або суспільно небезпечної поведінки, тобто факту скоєння правопорушення (фактична підстава);

2) наявність правової норми, що забороняє таку поведінку і вста­новлює відповідні санкції (нормативна підстава);

3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності;

4) наявність правозастовного акта, що набрав чинності — рішен­ня компетентного органу, яким накладається юридична від­повідальність, визначаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду тощо) (процесуальна підстава).

Кожен вид юридичної відповідальності передбачає певні підста­ви для звільнення від неї.

Зокрема підставами для звільнення від кримінальної відповідаль­ності є:

а) сплив строку давності притягнення до кримінальної відпові­дальності;

б) скоєне винним діяння перестало бути суспільно небезпечним або сама особа перестала бути суспільно небезпечною;

в) внаслідок амністії чи помилування;

г) застосування до неповнолітнього, що скоїв злочин, примусо­вих заходів виховного характеру;

д) застосування до особи, яка скоїла злочин, що не має великої суспільної небезпеки, виправних та виховних заходів без за­стосування кримінального покарання з притягненням такої особи до адміністративної відповідальності;

е) вжиття заходів медичного характеру;

ж) передача особи на поруки громадській організації або трудово­му колективу за їх згодою.

Підставою для звільнення від адміністративної відповідальнос­ті є сплив строку давності притягнення до адміністративної відпо­відальності.

Підставою звільнення від дисциплінарної відповідальності є замі­на власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою дисциплінарного стягнення в результаті передачі питання про скоєне правопорушення на розгляд трудового колективу або уповноважено­го ним органу.

В механізмі покладення юридичної відповідальності охоронного характеру можна виділити певні стадії:

— стадія загального стану — виникнення підстав для притяг­нення до відповідальності настає з моменту скоєння правопо­рушення, тобто юридичного факту, що спричинив конкретні правовідносини;

— стадія притягнення до відповідальності — встановлення ком­петентними органами суб’єкта правопорушення і дослідження обставин його скоєння;

— стадія встановлення юридичної відповідальності — ухвалення рішення про застосування або незастосування санкції, вибір її в межах виду та заходу відповідальності;

— стадія настання юридичної відповідальності — реалізація кон­кретних заходів юридичної відповідальності — на підставі пев­них норм правозастосовного акта: накладення стягнення або виконання покарання.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке правова поведінка? Які ознаки їй властиві?

2. Які Ви знаєте види правомірної поведінки за специфікою її суб’єк­тивної сторони? Дайте їх коротку характеристику.

3. Назвіть основні причини нестабільності правомірної поведінки в сус­пільстві.

4. Охарактеризуйте основні елементи складу правопорушення. У чому полягає принципова відмінність між умислом і необережністю?

5. В чому полягає суть явища зловживання правом? Чим обумовлене його специфічне місце серед інших видів правової поведінки?

6. Чим відрізняються позитивна і ретроспективна юридична відпові­дальність? Які функції виконує остання?