Загальна характеристикаправознавства як юридичної науки: поняття, предмет, функції та структура

^ теоретикопізнавальна функція виявлення, фіксація і обгрунтування невідомих раніше державноправових явищ, відкриття, формулювання принципів, напрямків розвитку, закономірностей, тенденцій існуючих державноправових інститутів тощо;

^ методологічна функція використання підходів, положень юридичної науки, принципів, способів дослідження державноправових явищ як наукового «інструментарію» для подальшого розвитку юриспруденції та інших наук;

' Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. К., 1994. 14

V ідеологічна функція формування правової ідеології (правова ідеологія це сукупність науково обгрунтованих правових поглядів), розвиток правової, політичної, моральної свідомості, підвищення загальної та правової культури суб'єктів;

S практичноприкладна функція спрямування юридичної практики, вироблення пропозицій щодо вдосконалення державноправових інститутів, сприяння формуванню державної політики, роз'ясненню державнополітичних рішень, розвитку правового виховання.

Правознавство як юридична наука має певну систему, структуру і поділяється на три групи:

s загальнотеоретичні юридичні науки теорія держави і права; юридична деонтологія; історія держави і права України; історія держави і права зарубіжних країн; філософія права; соціологія права; історія політичних і правових вчень; історія політичної та правової думки в Україні та ін.;

^ галузеві і міжгалузеві базові юридичні науки конституційне право, цивільне, кримінальне, фінансове, господарське, земельне, житлове, трудове, адміністративне, сімейне, екологічне, цивільнопроцесуальне, кримінальнопроцесуальне, арбітражнопроцесуальне, виправнотрудове (виконавче), соціальнозабезпечувальне, міжнародне тощо;

s спеціальноприкладні юридичні науки загальні науки у поєднанні з юриспруденцією утворюють цілком нові науки: судову медицину, криміналістику, кримінологію, судову психіатрію, трасологію, судову бухгалтерію, судову статистику, правову психологію тощо.