Державно-правовий режим

Якщо форми державного правління і територіального устрою безпосередньо характеризують організаційну структуру держави, то реальний характер, способи і методи здійснення та зумовленість дія­льності державної влади правом знаходять свій вияв у понятті дер­жавно-правового режиму.

Державно-правовий режим - це система способів, методів, форм здійснення державної влади, що відображають її харак­тер і зміст з точки зору співвідношення демократичних та ав­торитарних засад і фундаментальних правових цінностей.

Слід зазначити, що державно-правовий режим доповнив поняття «форма держави» лише у ХХ ст., тому у своєму сучасному розумінні повною мірою може застосовуватися тільки для характеристики дер­жав минулого століття та сучасних держав.

Демократичний режим (від грец. 5рцо^ (demos) - народ, і краток (kratos) - сила, влада) - це стан політико-правового життя су­спільства, за якого державна влада здійснюється на основі принципів дотримання прав і свобод людини, широкої та реальної участі грома­дян, їхніх об'єднань у формуванні засад державної політики, утво­ренні та діяльності державних органів.

Державно-правовий режим відображає механізми реалізації дер­жавою свого призначення в суспільстві. Залежно від того, які методи здійснення політичної влади запроваджуються і практикуються в державі, державно-правові режими поділяють на демократичні і не­демократичні.

Ознаки демократичного режиму:

• народ визнається єдиним джерелом державної влади;

• права і свободи людини та громадянина реально гарантуються і за­безпечуються державою;

• державна влада виражає волю всіх громадян і здійснюється винят­ково в їхніх інтересах;

• державна влада сприяє розвитку громадянського суспільства і пра­вової держави;

• розвиток суспільного життя відбувається на засадах економічної, політичної, ідеологічної, соціальної багатоманітності;

• основу матеріального добробуту суспільства становить свобода особи у сфері економічної діяльності;

• державна влада функціонує з дотриманням принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу, судову;

• суспільство здійснює ефективний вплив на характер державної влади (через вибори, референдум, громадський контроль тощо);

• рівність усіх громадян перед законом та взаємна відповідальність держави та особи.

Серед демократичних режимів зокрема розрізняють:

- ліберально-демократичний - заснований на системі гуманісти­чних принципів здійснення державної влади, визнанні свободи лю­дини, її діяльності, забезпеченні рівності всіх перед законом;

- консервативно-демократичний - побудований на переважно­му застосуванні таких принципів державного управління, які скла­лись історично, закріпились у свідомості суспільства та є характер­ними саме для цієї держави, що не бажає перейти до нових форм і методів державного управління;

- радикально-демократичний - здійснюється шляхом постійного впровадження нових форм реалізації державної влади, використання рішучих заходів для підвищення ефективності державного управління.

Недемократичний (антидемократичнії) режим - стан по- літико-правового життя суспільства, за якого державна влада здійс­нюється жорстокими методами, з порушенням прав людини, за від­сутності можливостей участі громадян у формуванні та здійсненні державної влади.

Ознаки недемократичного режиму:

• контроль держави над усіма сферами суспільного життя;

• невизнання або формальне визнання прав і свобод громадян за від­сутності правових механізмів та гарантій їхнього здійснення;

• надмірна централізація державної влади і концентрація її в руках однієї особи або групи осіб;

• тенденція до неправових (свавільних) форм здійснення влади, за­стосування примусових методів управління з протиправним вико­ристанням силових структур;

• фактичне одержавлення всіх громадських організацій;

• ігнорування інтересів національних меншин, релігійних поглядів населення тощо.

Основними видами недемократичних режимів вважаються авто­ритарний і тоталітарний.

Авторитарний режим (від лат. autoritas - влада), коли державна влада концентрується в руках однієї особи або групи осіб; народ є ві­дчуженим від влади; обмежені громадянські політичні та особисті права і свободи; політична опозиція усіляко пригнічується; в управ­лінні домінують командні методи; виконання владних рішень забез­печується армією і каральними органами.

Тоталітарний режим (від лат.

До недемократичних режимів належать також деспотичний, тира­нічний, військово-диктаторський, расистський, фашистський та інші.

Під впливом світових тенденцій демократичних і правових перет­ворень недемократичні режими поступово руйнуються, поступаю- чись місцем демократичним засадам державної влади, які відповіда­ють сучасним потребам суспільства та втілюють загальновизнані людські цінності й ідеали.

Види елементів форми держави

Контрольні запитання

1. Що таке форма держави, з яких елементів вона склада­ється?

2. Які фактори впливають на форму держави?

3. Дайте визначення форми державного правління, назвіть її види.

4. Які основні ознаки мають республіки і монархії?

5. Що таке державно-територіальний устрій, яким він буває?

6. Назвіть основні ознаки унітарних держав і федерацій.

7. Які унітарні держави називають складними?

8. Що таке конфедерація?

9. Дайте визначення державно-правового режиму.

10. Охарактеризуйте демократичний і недемократичний режими.

11. Який режим називають авторитарним?

12. Які основні ознаки тоталітаризму?

Література для поглибленого вивчення

Алєксєєнко І. Г. Форма державного правління як парадигмальна осно­ва розвитку інституційної структури політики : монографія / І. Г. Алєк­сєєнко ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. - Д. : Пороги, 2011. - 428 с.

Бостан С. К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики : монографія / С. К. Бостан. - Запоріжжя : Юридичний ін- т ; Дике поле, 2005.

Галаган Л. Вищі органи державної влади в Україні (1991-2012 рр.): формування та взаємодія : монографія / Л. Галаган ; Нац. акад. наук Укра­їни, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2013. - 174 с.

Гдиченський Б. Державний устрій України: політико-історичний ас­пект / Б. Гдиченський. - Чернівці : Рута, 2007. - 167 с.

Парламентсько-президентська форма правління України та німець­кий досвід : зб. наук. праць / за наук. ред І. В. Розпутенка. - К. : К. І. С., 2003. - 194 с.

Протасова В. Є. Парламентсько-президентська республіка: сутність, особливості, різновиди : монографія / В. Є. Протасова ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х. : Право, 2009. - 208 с.

Процюк І. В. Поділ державної влади в умовах різних форм державно­го правління : монографія / І. В. Процюк ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». - Х. : Право, 2012. - 583 с.

Сухонос В. В. Інститут глави держави в умовах республіки: конститу­ційно-правовий та історико-теоретичний аспекти : монографія / В. В. Сухонос ; ДВНЗ «Укр. акад. банк. справи Нац. банку України», Юрид. ф-т. - Суми : Університетська книга, 2011. - 317 с.

Сухонос В. В. Монархія як державна форма: історико-теоретичний та конституційно-правовий аспекти : монографія / В. В. Сухонос ; ДВНЗ «Укр. акад. банк. справи Нац. банку України», Юрид. ф-т. - Суми : Мрія-1, 2010. - 368 с.

Телешун С. О. Державний устрій України: проблеми політики теорії і практики / С. О. Телешун. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. - 318 с.

Уоттс, Рональд Л. Федеративні системи / Р. Л. Уоттс ; пер. англ. Р. Ткачук. - Х. : Центр освітніх ініціатив, 2002. - 192 с.

Шаповал В. М. Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал ; Українська Правнича Фундація. - К. : Укр. центр Пра- внич. Студій, 1999. - 320 с.