Форма державного (політичного) режиму. Якісні зміни державного режиму у світовому державотворенню
> Демократичний режим це режим, за якого державна (політична) влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми, засоби масової інформації), діяльність різноманітних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення та здійснення політики держави.
Основними ознаками демократичного режиму є:
60
1) проведення виборів вищих і місцевих представницьких органів;
2) плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей;
3) рівноправність людей, гарантії здійснення ними своїх прав, виконання своїх обов'язків;
4) демократизм правосуддя, пріоритет методів переконання перед методами примусу;
5) вільне існування всіх форм власності;
6) пріоритет загальнолюдських цінностей.
Демократичний режим на сучасному етапі найпоширеніший у державах Європи, Америки. В Україні відбувається поступовий перехід від тоталітарного режиму до демократичного.
Розрізняють такі демократичні режими: демократичноліберальний, демократичнорадикальний, демократичноконсервативний.
> Антидемократичний режим це режим, коли державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини, особливо її свободи, честі й гідності, коли заборонена легальна діяльність політичних партій і громадських об'єднань, які перебувають в опозиції.
Антидемократичні режими поділяються на авторитарні і тоталітарні.
Авторитарний режим це стан політичного життя, коли влада зосереджується в руках однієї особи або правлячої верхівки; за якого державна влада здійснюється шляхом скасування або обмеження основних прав людини; коли стримують діяльність політичних партій та інших суспільних уфупувань, народ не визнають основним носієм і сувереном влади; дії державних органів і громадських організацій суворо регламентують, а можливості опозиції зведені до мінімуму, допускаються політичні репресії; де відбувається формалізація і спрощення політичних процедур та інститутів, що пов'язують державу і суспільство.
61
3&
І
Основою стилю діяльності є безапеляційнокомандний метод керівництва: розпорядження, накази, директиви з вимогою їхнього безумовного виконання. На відміну від тоталітарного режиму, авторитарним формам влади властиві певні елементи демократизму, зокрема автономія особистості й суспільства в неполітичних сферах.
Наприклад, у колишньому СРСР був яскраво виражений авторитарний режим з ознаками вождизму, пригноблення і репресій.Тоталітарний режим це спосіб організації державної влади, за яким здійснюється монопольний контроль над всіма сферами життя суспільства і над особистістю. Тоталітаризм характеризується утворенням партійнодержавної монополії влади, ліквідацією демократичних прав і свобод в ім'я соціальної або національної спільноти, пануванням офіційної ідеології, усуненням будьякої опозиції режиму, масовим безособовим терором населення, терористичною ротацією кадрів у середині керівної верхівки, агресивною зовнішньою політикою, насадженням культу вождя тощо. Тоталітарний режим крайня форма авторитаризму.
Тоталітарний режим поділяється на різновиди: фашистський, расистський, військоводиктаторський (характеризуються необмеженістю влади диктатора) тощо.
Основною формою державного режиму за світовими стандартами визнано нині демократичний режим. Підтвердженням цьому є ліквідація тоталітарних, автократичних, диктаторських режимів у різних континентах планети. Людина займає центральне місце у державному житті багатьох країн світу.