<<
>>

Форма державного (політичного) режиму. Якісні зміни державного режиму у світовому державотворенню

Державний режим це різновид політичного режиму, який має домінуюче місце в суспільстві. Державний (політичний) режим тісно пов'язаний із формами правління. Державний (політичний) резким це сукупність чи система способів, прийомів, методів здійснення, реалізації державної (політичної1) влади в суспільстві, що відображають її характер та зміст з точки зору співвідношення демократичних і антидемократичних засад.
Тому розрізняють демократичні й антидемократичні режими.

> Демократичний режим це режим, за якого державна (політична) влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми, засоби масової інформації), діяльність різноманітних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення та здійснення політики держави.

Основними ознаками демократичного режиму є:

60

1) проведення виборів вищих і місцевих представницьких органів;

2) плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей;

3) рівноправність людей, гарантії здійснення ними своїх прав, виконання своїх обов'язків;

4) демократизм правосуддя, пріоритет методів переконання перед методами примусу;

5) вільне існування всіх форм власності;

6) пріоритет загальнолюдських цінностей.

Демократичний режим на сучасному етапі найпоширеніший у державах Європи, Америки. В Україні відбувається поступовий перехід від тоталітарного режиму до демократичного.

Розрізняють такі демократичні режими: демократичноліберальний, демократичнорадикальний, демократичноконсервативний.

> Антидемократичний режим це режим, коли державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини, особливо її свободи, честі й гідності, коли заборонена легальна діяльність політичних партій і громадських об'єднань, які перебувають в опозиції.

Антидемократичні режими поділяються на авторитарні і тоталітарні.

Авторитарний режим це стан політичного життя, коли влада зосереджується в руках однієї особи або правлячої верхівки; за якого державна влада здійснюється шляхом скасування або обмеження основних прав людини; коли стримують діяльність політичних партій та інших суспільних уфупувань, народ не визнають основним носієм і сувереном влади; дії державних органів і громадських організацій суворо регламентують, а можливості опозиції зведені до мінімуму, допускаються політичні репресії; де відбувається формалізація і спрощення політичних процедур та інститутів, що пов'язують державу і суспільство.

61

3&

І

Основою стилю діяльності є безапеляційнокомандний метод керівництва: розпорядження, накази, директиви з вимогою їхнього безумовного виконання. На відміну від тоталітарного режиму, авторитарним формам влади властиві певні елементи демократизму, зокрема автономія особистості й суспільства в неполітичних сферах.

Наприклад, у колишньому СРСР був яскраво виражений авторитарний режим з ознаками вождизму, пригноблення і репресій.

Тоталітарний режим це спосіб організації державної влади, за яким здійснюється монопольний контроль над всіма сферами життя суспільства і над особистістю. Тоталітаризм характеризується утворенням партійнодержавної монополії влади, ліквідацією демократичних прав і свобод в ім'я соціальної або національної спільноти, пануванням офіційної ідеології, усуненням будьякої опозиції режиму, масовим безособовим терором населення, терористичною ротацією кадрів у середині керівної верхівки, агресивною зовнішньою політикою, насадженням культу вождя тощо. Тоталітарний режим крайня форма авторитаризму.

Тоталітарний режим поділяється на різновиди: фашистський, расистський, військоводиктаторський (характеризуються необмеженістю влади диктатора) тощо.

Основною формою державного режиму за світовими стандартами визнано нині демократичний режим. Підтвердженням цьому є ліквідація тоталітарних, автократичних, диктаторських режимів у різних континентах планети. Людина займає центральне місце у державному житті багатьох країн світу.

<< | >>
Источник: Кравчук М. В.. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. 2002

Еще по теме Форма державного (політичного) режиму. Якісні зміни державного режиму у світовому державотворенню:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -