7.4. Форма державно-правового режиму

Державно-правовий режим — це сукупність прийомів, засобів та ме­тодів здійснення державної влади.

Форма державно-правового режиму охоплює такі складові:

• ступінь реальності забезпечення прав та свобод громадян;

• роль права у житті суспільства та вирішенні державних справ;

• місце та роль у державному житті апарату примусу;

• участь громадян та їхніх об'єднань у політичному житті держави;

• основні способи вирішення конфліктів, що виникають у суспільстві.

Залежно від характеру засобів та методів, що використовуються держав­ною владою, розрізняють демократичний та недемократичний державно-правові режими (схема 7.10.).

Демократичний режим заснований на народовладді. Головними ознаками демократичного режиму є наступні:

1) основне джерело влади у державі — народ (громадяни);

2) законодавча влада здійснюється виборним колегіальним органом — парламентом;

3) відсутність єдиної державної ідеології, багатопартійна політична система;

4) забезпечення закріплених законодавством широких політичних, еко­ номічних, соціальних, культурних прав та свобод людини і громадянина, су­ вора законність;

5) населенню надається реальна можливість впливати на формування державних органів та рішень, що вони приймають (пряма та представницька демократії);

6) гарантується політичний плюралізм та розподіл влади як основа фор­ мування державного апарату.

Недемократичний режим є антиподом демократичного, пов'язаний з усуненням народу від управління життям суспільства та держави.

1) суттєве обмеження прав та свобод людини і громадянина;

2) панування однієї політичної партії чи організації, від імені якої здійснюється державна влада, нав'язування офіційної державної ідеології;

3) підпорядкування суспільства державі;

4) управління економікою здійснюється адміністративно-командними методами;

5) державна діяльність носить яскраво виражений примусовий характер;

6) держава є єдиним джерелом правотворчості, право та закон ототож­ нюються;

7) безстроковість виконання владних повноважень, передача владних повноважень за волею самої влади.

Окрему увагу слід приділити перехідним та надзвичайним режимам. Перехідний може відрізнятися або демократичною, або авторитарною спря­мованістю. Використовується протягом нетривалого часу для встановлення стабільності у державі, наприклад, після перевороту.

122

Надзвичайні правові режими встановлюються у випадках необхідності (аварії, катастрофи, спроби державного перевороту). Особливості здійснення надзвичайного державного режиму обумовлені тими завданнями, які став­ляться перед державою на етапі виникнення певних складнощів.