§ 1. Поняття та юридична характеристика множинності злочинів

Загальне поняття множинності злочинів. Суспільне небезпечна поведінка особи може проявитись у вчиненні не лише одного, а й кількох злочинів. Так, під час відбування покарання за розбій особа вчиняє у виправнотрудовій колонії новий злочин — грабіж.

У іншому випадку до свого затримання особа вчиняє п'ять квартирних крадіжок. Ще один приклад: маючи намір вчинити умисне вбивство, особа виготовляє для цього вогнепальну зброю—обріз мисливської рушниці. Ці та подібні випадки охоплюються поняттям, яке в теорії кримінального права традиційно називається множинністю злочинів. У загальній формі множинність злочинів може бути визначена як вчинення особою двох або більше злочинів, кожний із яких певною мірою впливає на "сукупну" кримінальну відповідальність цієї особи. Проте таке визначення, будучи загальним орієнтиром, не розкриває глибинного змісту поняття множинності злочинів. Для цього потрібна більш докладна юридична характеристика обов'язкових ознак цього поняття. Юридична характеристика множинності злочинів. Обов'язковими ознаками поняття множинності злочинів є такі її особливості: 1. Поняття множинності злочинів охоплює суспільне небезпечну поведінку однієї і тієї самої особи. Це може бути одне діяння, ряд послідовних і взаємопов'язаних діянь чи кілька окремих діянь, що вчиняються в різний час і нічим, крім суб'єкта, не пов'язані між собою. 2. Суспільне небезпечна поведінка особи у поєднанні з "ппими фактичними обставинами відповідає юридичним складам принаймні двох окремих злочинів і тим самим утворює разом із цими обставинами принаймні два окремих фактичних склади злочинів. Це можуть бути фактичні склади різнорідних, однорідних чи тотожних злоЧИНІВ' але саме злочинів, а не інших правопорушень. Тому відсутня множинність злочинів у випадку вчиненІ" особою спочатку дрібного хуліганства — адміністративного правопорушення, а потім опору працівнику міліції У зв'язку з наступним її затриманням.

Така ситуація 279 містить склад лише одного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 188' КК. Не утворює множинності злочинів також вчинення кількох окремих правопорушень, які набувають характеру злочину лише при їх певному поєднанні. Такі випадки передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 160 та ч. 1 ст. 161 КК. 3. Суспільне небезпечна поведінка особи, що в поєднанні з іншими обставинами утворює фактичні склади двох або більше злочинів, з кримінальноправової точки зору не може розглядатись як одиничний (єдиний) злочин. Необхідність відмежування множинності злочинів від одиничного злочину виникає, зокрема, при вчиненні: а) складного злочину, наприклад, розбою; б) складеного злочину, наприклад, бандитизму; в) злочину, юридичний склад якого передбачає кілька альтернативних діянь, наприклад, носіння, виготовлення або збут кинджалів, фінських ножів або іншої холодної зброї без відповідного дозволу; г) злочину, юридичний склад якого включає, крім основних, і так звані "похідні" наслідки, наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого; д) продовжуваного злочину, наприклад, викрадення телевізора шляхом винесення працівником радіозаводу протягом кількох днів окремих його частин і деталей; є) триваючого злочину, наприклад, незаконного зберігання вогнепальної зброї. На перший погляд, у всіх цих випадках особа вчиняє кілька злочинів. Але в силу своєї внутрішньої єдності і (чи) позиції законодавця, відповідні фактичні склади втрачають своє самостійне значення, оскільки вони передбачені юридичним складом певного одиничного злочину як окремі елементи, ознаки чи епізоди. 4. Фактичний склад кожного злочину, що вчинила особа, відіграє (чи відіграв — при рецидиві злочинів) роль самостійної основної фактичної підстави кримінальної віповідальності. Це означає, що за кожний вчинений особою злочин вона, в принципі, має нести кримінальну відповідальність незалежно від вчинення іншого злочину (при рецидиві злочинів принаймні за один із них особа вже понесла — повністю або частково — таку відповідальність).

5. Щодо кожного з вчинених особою злочинів зберігаються певні кримінальноправові наслідки, які певною мірою впливають на зміст або обсяг "сукупної" кримінальної відповідальності. Такий вплив може виявитись як при кваліфікації злочинів, так і при призначенні за них 280 покарання'. Якщо ж вчинені особою діяння не тягнуть зазначених кримінальноправових наслідків або ці наслідки, у відповідності до закону, за певних обставин "зникають", то такі діяння множинності злочинів не утворюють. Зокрема, множинності злочинів не утворюють: а) діяння, щодо яких спливли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності чи строки виконання обвинувального вироку (статті 48, 49); б) діяння, за які особа була безумовно звільнена від кримінальної відповідальності (наприклад, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 50, пунктами 1—3 ч. 1 ст. 51, ч. З ст. 170); в) злочини, за вчинення яких особа визнається такою, що не має судимості (ст. 55). Із урахуванням наведених ознак поняття множинності злочинів може бути визначено більш конкретно. Множинність злочинів — це різновид суспільне небезпечної поведінки однієї і тієї самої особи, що у поєднанні з іншими фактичними обставинами утворює два або більше окремих фактичних складів злочинів, кожний із яких, відіграючи роль самостійної фактичної підстави кримінальної відповідальності, тою чи іншою мірою впливає на її обсяг чи зміст.

<< | >>

↑

Источник: Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенювський та ін.. Кримінальне право України. Загал, частина: Підруч. для студентів юрид. вузів. 1997

Еще по теме § 1. Поняття та юридична характеристика множинності злочинів:

- Кримінальне право України - Кримінальний кодекс України - Уголовное право России -