§ 3. Наукові засади техніко-криміналістичного дослідження паперових грошей

Надаючи на техніко-криміналістичне дослідження паперові гроші най­частіше перед експертом ставлять такі запитання:

-Чи виготовлені надані банкноти підприємством, яке здійснює виготов­лення грошових знаків для Національного банку України (або іншої країни)?

- Якщо ні, то яким способом виготовлені надані банкноти?

- За допомогою якої техніки виготовлені надані грошові знаки?

-Чи не виготовлені представлені банкноти за допомогою обладнання, вилученого на місці події?

-Чи не використовувались для виготовлення наданих грошових знаків заготовки, що були виявлені на місці події?

Для того, щоб відповісти на вказані запитання, експерт повинен володіти інформацією про елементи захисту сучасних паперових грошей; уміти корис­туватися прийомами і технічними засобами щодо встановлення їхньої наяв­ності й справжності.

Незалежно від питань, які поставлені перед експертом, він повинен до­тримуватись визначеної послідовності застосування криміналістичних засобів та методів, які забезпечують повноту дослідження та зберігання речових доказів.

Треба дотримуватись таких правил поводження з наданими на дослі­дження паперовими грошовими знаками:

- забороняється робити будь-які відмітки та написи на банкнотах;

208

- неварто перегинати купюри, їх потрібно зберігати в розправленому виді;

- зім'яті купюри необхідно спробувати обережно розрівняти;

- зберігати об'єкти в окремих конвертах із щільного паперу;

- при запаковуванні банкнот пояснювальні написи на упаковці необхідно робити до поміщення в них об'єктів; обережно заклеювати та прошивати упа­ковку, щоб не пошкодити об'єкти.

Дослідження паперових грошей - один з найскладніших видів техніко-криміналістичного дослідження документів, оскільки потребує різноманітних спеціальних знань, у зв'язку з чим у своїй основі це дослідження є комп­лексним.

На сучасному етапі роль експерта-криміналіста у процесі розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з підробкою та збутом паперових грошей, полягає не тільки в установленні самого факту підробки банкнот, але й у визначенні єдиного джерела походження грошових знаків, вилучених у різних місцях.

Техніко-криміналістичне дослідження паперових грошей можна умовно розділити на декілька етапів, у процесі яких вирішуються різні завдання та використовуються різноманітні прийоми та методи.

На першому етапі дослідження експерт-криміналіст вирішує питання про справжність наданої банкноти, тобто про відповідність її зразкам справжніх банкнот. Від вирішення цього питання залежить послідовність подальшої ро­боти експерта. Якщо в результаті досліджень буде встановлено, що банкнота справжня, то потрібно встановити причини тих змін, які викликали сумніви у справжності наданого грошового знаку. У випадку протилежної відповіді на це питання, експерт послідовно вирішує питання про спосіб виготовлення об'єкта та про матеріали, пристосування, які використовували фальшивомо­нетники.

На другому етапі експерт-криміналіст вирішує ідентифікаційні питання (якщо такі перед ним поставлені). Це можливо при наданні декількох схожих банкнот (водночас або у різний час) - при їх порівнянні можливе їх ототож­нення за джерелом походження. Також, окрім банкнот на дослідження, ще і різноманітні пристосування, які вірогідно використовувались для фальшиво-монетництва.

Останній етап - дослідження матеріалів наданих банкнот та за наявності вилучених у ході слідчих дій матеріалів для виробництва підробок. Сюди від­носиться дослідження паперу (його метричних та оптичних властивостей, складу за волокнами, видом проклейки та ін.), фарби (фізико-хімічне та хіміч­не дослідження) та елементів захисту (виду матеріалів, з яких вони виготов­лені). Дослідження матеріалів банкнот проводиться з застосуванням хіміч­них та фізичних методів, які дозволяють вирішити питання стосовно паперу, фарб клеїв та інших речовин для виготовлення підроблених паперових гро­шей. Для вирішення вказаних питань потрібні спеціальні знання в галузі хімії та фізики.

Досліджуючи паперові грошові знаки експерт-криміналіст використовує різноманітні методи дослідження, починаючи від простих і закінчуючи більш

209

складними (тобто спочатку візуально досліджує об'єкт, а тільки потім перехо­дить до мікроскопічних методів і т.

Огляд банкноти та попереднє дослідження варто починати в умовах роз­сіяного денного освітлення, що дозволяє найбільш повно і точно визначити кольорові характеристики об'єкта (кольорова гама справжніх банкнот є одним із засобів захисту від підробки).

Спочатку експерт сріксує номінал купюри, серію та номер, розміри. Потім оглядає можливі забруднення, складки, пошкодження з обох боків банкноти. Потрібно уважно прочитати всі тексти на грошовому білеті (можливі помилки у текстах), роздивитися зображення з метою встановлення, їх локалізацію та відтворення, наявність відповідних реквізитів, їхнє взаєморозташування. На дотик вивчають якість паперу банкноти, його жорсткість, дзвінкість, тактиль-ність глибокого друку і рельєфних зображень.

У процесі попереднього дослідження грошових знаків необхідно застосу­вати всі можливі методи візуального огляду. Після огляду у розсіяному світлі банкноту досліджують у спрямованому світлі: на просвіт та у кососпрямова-них променях.

Вивчення об'єкта на просвіт дозволяє вивчити внутрішню структуру папе­ру, його щільність та однорідність, встановити наявність водяного знаку, захис­ної стрічки, конфеті, а також їхньої відповідності за зовнішнім виглядом, фор­мою та змістом.

Огляд в умовах косопадаючого освітлення дозволяє вивчити рельєфність паперу банкноти, виявити такі елементи, як фарба «овіай», приховані зобра­ження (наприклад, кіп-ефект), рельєфність окремих малюнків, надрукованих глибоким способом друку, голограми, кінемаграми та інтерференційні оптичні зображення.

Потім застосовуються мікроскопічні методи дослідження для вивчення деталей, елементів та особливостей, які неозброєним оком недостатньо помітні або зовсім не розрізняються. Огляд зі збільшенням країв банкнот може вказа­ти на наявність часток клеючої речовини, якщо грошовий знак склеєний з двох аркушів паперу, на ознаки кустарного обрізу тощо.

Надані банкноти обов'язково слід вивчати у відбитих УФ-променях. Цей метод дозволяє встановити наявність або відсутність люмінесценції паперу, визначити наявність волокон, що люмінесціюють, і захисних люмінесціюючих зображень.

Далі за допомогою інфрачервоного візуалізатора вивчається наявністьіі розміщення на банкноті метамерних фарб, тобто прозорість і непрозорість! тих або інших фрагментів зображень в ІЧ-променях.

Також встановлюється наявність магнетизму визначених фрагмент^ банкнот приладом для локального або магнітооптичного магнітного контр В обох випадках необхідно мати інфрачервоні та магнітні карти зразків спр ніх банкнот, що відповідають досліджуваним грошовим знакам.

Експертом остаточний висновок може бути сформований тільки ' коли вивчений весь комплекс захисних елементів, а не на основі однієї-/] ознак.

210