<<
>>

§ 2. Перегляд рішень адміністративних судів в порядку касаційного оскарження

Однією з основних засад національного судочинства є забезпе­чення права на апеляційний перегляд справи та у визначених зако­ном випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п.

8 ст. 129 Конституції України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішував питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи й у визна­чених законом випадках - на касаційне оскарження судового рі­шення (ч. 1 ст. 13 КАС України).

Не допускається касаційне оскарження судового рішення пер­шої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку (ч. 2 ст. 13 КАС України).

Касація (з лат. Cassatio - скасування, знищення, casso - розбиваю, руйную) - форма оскарження і перевірки судом вищої інстанції рі­шень, ухвал, постанов суду; процесуальний документ, у якому заяв­ник оскаржує рішення, ухвалу чи постанову суду[144].

Можливість перевірки законності судових рішень у касаційному порядку є додатковою гарантією захисту суб’єктивних прав і свобод ін­тересів фізичних та юридичних осіб. Завдання адміністративного суду касаційної інстанції не обмежується лише перевіркою законності судо­вих рішень, які набрали законної чинності, та виправленням судових помилок. Особливе значення має пов’язана із розглядом конкретних адміністративних справ діяльність адміністративного суду касаційної інстанції щодо спрямування судової практики, забезпечення додер­жання адміністративними судами норм матеріального і процесуаль­ного права, однакового та правильного застосування законодавства[145].

Підставами касаційного перегляду є неправильне застосування адміністративним судом норм матеріального права чи істотне пору­шення норм процесуального права, якщо це призвело чи могло при­звести до неправильного вирішення адміністративної справи[146].

Адміністративний суд касаційної інстанції зобов’язаний переві­ряти правильність застосування місцевими адміністративними су­дами й адміністративними судами апеляційної інстанції норм мате­ріального і процесуального права, але не має права встановлювати або вважати доведеними обставини (факти), що не були встановлені у судовому рішенні чи були відхилені відповідним адміністративним судом, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу і про перевагу одних доказів перед іншими[147].

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку (части­ни 1 -3 ст. 328 КАС України):

- рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України; наприклад, судові рі­шення суду апеляційної інстанції у справах, визначених стаття­ми 280, 281, 287 і 288 КАС України, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції (ч. 4 ст. 272);

- ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову чи за­міну заходу забезпечення позову й ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 ч. 1 ст. 294 КАС України, після їх перегляду в апеляцій­ному порядку;

- ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або про закриття апеляційного провадження, про повернення апеляцій­ної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про пове­рнення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задо­воленні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накла­дення штрафу у порядку процесуального примусу, окремі ухвали[148].

За результатами оцінювання адміністративним судом касаційної інстанції поданої до нього касаційної скарги може бути відкрито каса­ційне провадження (ст. 334 КАС України). Касаційне провадження є стадією адміністративного процесу, наступною після стадій в адмініс­тративному суді першої інстанції і апеляційного провадження.

Правове регулювання змісту й особливостей касаційного прова­дження зосереджено у статтях 327-360 КАС України.

Касаційному провадженню притаманні такі сутнісні категорії:

- передумови касаційного оскарження;

- право на касаційне оскарження;

- подання касаційної скарги;

- стадії касаційного провадження;

- повноваження адміністративного суду касаційної інстанції;

- судові рішення адміністративного суду касаційної інстанції[149].

У загальному переліку стадій адміністративного процесу каса­ційне провадження є шостою стадією після таких стадій в адмініст­ративних судах першої і апеляційної інстанцій:

1) відкриття провадження в адміністративній справі (ст. 171);

2) підготовка адміністративної справи до судового розгляду (пі­дготовче провадження) (статті 173-183);

3) врегулювання спору за участю судді (статті 184-188);

4) розгляд адміністративної справи по суті (статті 192-256);

5) апеляційне провадження (статті 292-326);

6) касаційне провадження (статті 327-360 КАС України).

Своєю чергою, касаційне провадження (статті 327-360 КАС Ук­раїни) складається із таких процесуальних підстадій (частин): 1) від­криття касаційного провадження (ст. 334); 2) підготовка адміністра­тивної справи до касаційного розгляду (ст. 340); 3) касаційний розг­ляд адміністративної справи у попередньому судовому засіданні, су­довому засіданні, розгляд справи у порядку письмового прова­дження за наявними у справі матеріалами (статті 343, 344, 345 КАС України)150.

Із цих під стадій, власне, і складається касаційне провадження, вони утворюють його зміст.

Межі перегляду адміністративним судом апеляційної інстанції є такими (ст. 341 КАС України):

- адміністративний суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підс­тавою для відкриття касаційного провадження, та на підставі вста­новлених фактичних обставин справи перевіряє правильність засто­сування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- адміністративний суд касаційної інстанції не має права встано­влювати або вважати доведеними обставини, що не були встанов­лені у рішенні або постанові суду чи були відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу од­них доказів перед іншими, збирати чи приймати до розгляду нові до­кази або додатково перевіряти докази;

- адміністративний суд касаційної інстанції не обмежується до­водами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 ч.

3 ст. 353, абзацом 2 ч. 1 ст. 354 КАС України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання каса­ційної скарги;

- в адміністративному суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції; зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Об'єктами касаційного перегляду є:

1) вимоги, обґрунтування вимог, клопотання касаційної скарги (ст. 330 КАС України);

2) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної ска­рги, відзиву на касаційну скаргу, клопотання відзиву на касаційну скаргу (ст. 338 КАС України);

3) судові рішення, які можуть оскаржуватися до адміністратив­ного суду касаційної інстанції (статті 328, 330 КАС України):

- рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України;

- ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 ч. 1 ст. 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному по­рядку;

- ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додат­кове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову в роз’ясненні рі­шення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововия- вленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сто­рони у справі, про накладення штрафу у порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

4) обставини адміністративної справи;

5) застосовані норми матеріального і процесуального права.

Інстанційна юрисдикція (підсудність)

Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду), крім повноважень касаційної інстанції (статті 327-360 КАС України), наділено процесуальними повноваженнями адміністративних судів першої (статті 22, 266, 273, 277, 285, 290 КАС України) й апеляційної інстанцій (статті 23, 266, 267, 278, 285, 290 КАС України).

Отже, Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд Верхо­вного Суду, Велика Палата Верховного Суду) має такі процесуальні повноваження адміністративних судів:

1) першої інстанції - такими повноваженнями наділено Касацій­ний адміністративний суд Верховного Суду відповідно до статей 22, 266, 273, 277, 285, 290 КАС України;

2) апеляційної інстанції - такими повноваженнями наділено:

- Касаційний адміністративний суд Верховного Суду -повнова­женнями апеляційної інстанції відповідно до статей 23, 267, 278 КАС України;

- Велику Палату Верховного Суду - повноваженнями апеляцій­ної інстанції відповідно до статей 23, 266, 278, 285, 290 КАС України;

3) касаційної інстанції - такими повноваженнями наділено:

- Касаційний адміністративний суд Верховного Суду -повнова­женнями касаційної інстанції відповідно до статей 24, 327-360 КАС України, він здійснює повноваження адміністративного суду каса­ційної інстанції за винятком випадків, передбачених статтями 346, 347 КАС України, якщо адміністративним судом касаційної інстанції є Велика Палата Верховного Суду;

- Велику Палату Верховного Суду - повноваженнями касаційної інстанції відповідно до статей 346, 347 КАС України.

Як бачимо, адміністративному суду касаційної інстанції (Верхо­вному Суду), крім повноважень касаційної інстанції, також прита­манні «понижені» процесуальні повноваження адміністративних су­дів першої та апеляційної інстанцій (статті 22-25 КАС України).

Своєю чергою, залежно від внутрішньої структури Верховного Суду процесуальні повноваження адміністративних судів апеляцій­ної і касаційної інстанцій розподілено між Касаційним адміністрати­вним судом Верховного Суду і Великою Палатою Верховного Суду151.

Право на касаційне оскарження

Здійсненню права на касаційне оскарження мають передувати такі умови:

1) право на касаційне оскарження безпосередньо має бути пе­редбачено законом - КАС України (п. 8 ст. 129 Конституції України), а право на касаційне оскарження, його суб'єкти, підстави й особливо­сті передбачено ст. 328 КАС України;

2) має бути дотримана сукупність умов здійснення касаційного оскарження, передбачених ст. 328 КАС України

Розгляньмо сукупність умов касаційного оскарження, передба­чених ст. 328 КАС України:

1) право на касаційне оскарження належить лише учасникам ад­міністративної справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо адміністративний суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки (ч. 1 ст. 328 КАС України);

2) до адміністративного суду касаційної інстанції оскаржуються судові рішення, передбачені виключно КАС України, а саме:

- рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду адміністративної справи;

- постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України;

- ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 ч. 1 ст. 294 КАС України, після їх перегляду в апеляційному по­рядку;

- ухвали адміністративного суду апеляційної інстанції, передба­чені КАС України (частини 1-3 ст. 328, ч. 4 ст. 72);

3) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначе­них у ч. 1 ст. 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, передбачених пунктами 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Отже, в особи виникає право на касаційне оскарження, якщо:

1) КАС України (законом) передбачено право особи на касаційне оскарження, як це визначено у п. 8 ст. 129 Конституції України;

2) ця особа була учасником адміністративної справи або особою, яка хоча й не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки;

3) оскаржуються судові рішення, передбачені КАС України;

4) існують підстави для касаційного оскарження судових рі­шень, передбачені КАС України (частини 4, 5 ст. 328 КАС України).

Касаційна скарга

Засобом касаційного оскарження, відкриття касаційного прова­дження та об'єктом касаційного перегляду є касаційна скарга. Ви­моги до касаційної скарги передбачено у статтях 330, 331 КАС Укра­їни. Касаційна скарга, яка подається до адміністративного суду каса­ційної інстанції, має відповідати приписам щодо:

- строків її подання (строків на касаційне оскарження) (ст. 329);

- форми і змісту касаційної скарги (ст. 330);

- порядку подання (ст. 331 КАС України)152.

Форма і зміст

Касаційна скарга подається у письмовій формі, й у ній мають бути зазначені (частини 1, 2 ст. 330 КАС України):

1) найменування суду касаційної інстанції;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному держав+ному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспо­рта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса (за наявності);

3) судові рішення, що оскаржуються;

4) підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 КАС України пі­дстави (підстав):

- у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у таких правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні;

- у разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідно­сті відходу від висновку щодо застосування норми права у таких пра­вовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду153;

- у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);

5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;

7) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної ін­станції, що оскаржується;

8) перелік матеріалів, що додаються.

Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної ін­станції (ч. 3 ст. 330 КАС України).

До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учас­ників справи (ч. 4 ст. 330 КАС України)

Порядок подання

Нормами КАС України передбачено два види порядку подання касаційної скарги:

1) порядок подання касаційної скарги, передбачений ст. 331 КАС України, відповідно до приписів якої касаційна скарга подається без­посередньо до суду касаційної інстанції;

2) порядок подання касаційної скарги, передбачений пп. 15.5 роз­ділу VII «Перехідні положення» КАС України, до дня початку функці­онування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсила­ються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією ре­дакцією КАСУ, у разі порушення порядку подання апеляційної чи ка­саційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Стадії касаційного провадження

Якщо касаційна скарга формою, змістом, строком і порядком по­данням відповідає приписам статей 329, 330, 331 КАС України й від­сутні процесуальні перешкоди для касаційного перегляду, адмініст­ративний суд касаційної інстанції може постановити ухвали про такі підстадії (частини) касаційного провадження:

1) відкриття касаційного провадження (ст. 334 КАС України);

2) підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду (ст. 340 КАС України);

3) касаційний розгляд адміністративної справи (статті 344, 345 КАС України)154.

Саме із цих підстадій (відкриття касаційного провадження, під­готовка адміністративної справи до касаційного розгляду, касацій­ний розгляд адміністративної справи) і складається касаційне про­вадження (касаційний перегляд).

Стадії касаційного провадження складаються із сукупності пос­лідовних процесуальних дій адміністративного суду касаційної ін­станції, учасників адміністративної справи, їх представників та учас­ників адміністративного процесу.

Зміст, послідовність, особливості та тривалість стадій касацій­ного провадження врегульовано спеціальними статтями КАС України.

Зазвичай про початок, перебіг і припинення кожної із стадій ка­саційного провадження адміністративний суд касаційної інстанції постановляє ухвали. Час виникнення, тривалість і припинення ста­дій касаційного провадження, їхній зміст залежать від:

- тривалості процесуальних строків, передбачених для кожної із стадій касаційного провадження;

- черговості надходження і кількості касаційних скарг;

- навантаження на суддю і кількості нерозглянутих ним адміні­стративних справ;

- раніше призначених до розгляду адміністративних справ;

- заяв, клопотань учасників адміністративної справи, їх предста­вників;

- факту розв’язання публічно-правового спору (адміністратив­ної справи)[155].

Відкриття касаційного провадження

Після того як касаційна скарга реєструється у день її надхо­дження до адміністративного суду касаційної інстанції, вона не піз­ніше наступного дня передається судді - доповідачу, визначеному у порядку, встановленому ст. 31 КАС України (ч. 1 ст. 332).

Адміністративний суд касаційної інстанції, переконавшись у ві­дсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повер­нення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного прова­дження, постановляє ухвалу про відкриття касаційного прова­дження у справі (ч. 1 ст. 334 КАС України).

Для постановлення адміністративним судом касаційної інстан­ції ухвали про відкриття касаційного провадження мають бути до­тримані такі умови:

- подано касаційну скаргу, яка формою і змістом відповідає при­писам ст. 330 КАС України;

- касаційну скаргу подано учасником адміністративної справи чи особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов’язки (ч. 1 ст. 328 КАС Ук­раїни);

- касаційну скаргу подано на судові рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанції, передбачені частинами 1-3 ст. 328 КАС України;

- адміністративним судом неправильно застосовано норми мате­ріального права чи порушено норми процесуального права виключно у випадках, передбачених пунктами 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України[156].

Підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду

Подібно до апеляційного перегляду підготовка адміністратив­ної справи до касаційного розгляду складається із послідовної суку­пності таких двох процесуальних підстадій:

1) вчинення суддею-доповідачем підготовчих дій, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 340 КАС України, всі судові рішення, ухвалені су­ддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали (частини 1, 2 ст. 340 КАС України);

2) після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, підго­товчі дії вчиняються з дотриманням прав усіх учасників справи ви­класти свої міркування та заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено КАС України (частинами 3, 4 ст. 340 КАС України).

Про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідо­мляються, якщо справа відповідно до КАС України розглядається з їхнім повідомленням (частини 5 ст. 340 КАС України)157.

Касаційний розгляд адміністративної справи

Касаційному розгляду адміністративної справи властиві такі правила:

1) касаційна скарга на рішення та постанови, визначені ч. 1 ст. 328 КАС України, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, визначені частинами 2 та 3 ст. 328 КАС України, - протя­гом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття каса­ційного провадження у справі (ст. 342 КАС України);

2) касаційний розгляд адміністративної справи може здійснюва­тися у такі способи:

- попередній розгляд адміністративної справи адміністратив­ним судом касаційної інстанції (ст. 343 КАС України);

- касаційний розгляд адміністративної справи у судовому засі­данні (ст. 344 КАС України);

- касаційний розгляд адміністративної справи у порядку пись­мового провадження за наявними у справі матеріалами (ст. 345 КАС України);

3) неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи (ч. 4 ст. 344 КАС України).

Адміністративний суд касаційної інстанції, вивчаючи адмініст­ративну справу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою, постає перед вибором:

1) як саме слід вирішувати адміністративний спір та якою мірою задовольнити вимоги касаційної скарги чи відмовити у їх задово­ленні;

2) у який саме спосіб має бути організовано та здійснено каса­ційний розгляд адміністративної справи: а) за правилами поперед­нього розгляду адміністративної справи (ст. 343 КАС України); б) у су­довому засіданні (ст. 344 КАС України); в) у порядку письмового про­вадження за наявними у справі матеріалами (ст. 345 КАС України).

Вибір адміністративним судом касаційної інстанції способу ка­саційного розгляду адміністративної справи залежить від:

- виду розв’язання адміністративної справи (виду висновку щодо вимог касаційної скарги і судових рішень, які оскаржуються), до якого прийшов адміністративний суд касаційної інстанції відпо­відно до повноважень, передбачених ст. 349 КАС України;

- наявності клопотання особи про розгляд справи за її участю (ст. 44, ч. 3 ст. 330 КАС України);

- явки учасників справи у судове засідання (п. 2 ч. 1 ст. 345 КАС України);

- виду судового рішення, яке переглядається адміністративним судом касаційної інстанції (п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України);

- правил розгляду адміністративної справи - за правилами зага­льного чи спрощеного позовного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 345 КАС України).

Важливо вказати, що адміністративний суд касаційної інстанції є вільним не лише обирати один із способів касаційного розгляду ад­міністративної справи відповідно до фактичних обставин адмініст­ративної справи, приписів норм матеріального і процесуального права і своїх висновків - обравши один із цих способів, він має право змінювати його на інший, «переходити» від одного способу до ін­шого. Про такий «перехід», зміну способу касаційного розгляду адмі­ністративної справи судом постановляється ухвала. За ухвалою про «перехід» від одного способу касаційного розгляду адміністративної справи до іншого учасники адміністративної справи та їх представ­ники можуть судити про рух, форму і зміст касаційного розгляду ад­міністративної справи й належно підготуватися до такого розгляду.

У КАС України відсутні заборони щодо кількості «переходів» від одного до іншого (інших) способів касаційного розгляду адміністра­тивної справи. Можливо, що, призначивши касаційний розгляд адмі­ністративної справи за правилами попереднього розгляду (ст. 343 КАС України), адміністративний суд касаційної інстанції потім може «перейти» у касаційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні, а потім - у касаційний розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Перейшовши до певного виду способу касаційного розгляду ад­міністративної справи, її розгляд надалі здійснюватиметься за пра­вилами саме цього способу158.

Попередній розгляд адміністративної справи

Із наявних способів касаційного розгляду адміністративної справи попередній розгляд адміністративної справи є мало не най­простішим і найшвидшим способом касаційного розгляду, оскільки відносно не потребує значних затрат часу, не передбачає проведення складних тривалих процедур, як у судовому засіданні чи у касацій­ному розгляді у порядку письмового провадження.

У попередньому розгляді адміністративної справи адміністра­тивний суд касаційної інстанції може ухвалити одне з таких рішень:

- залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (ч. 3 ст. 343 КАС України);

- скасувати судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за со­бою обов’язкове скасування судового рішення (ч. 4 ст. 343 КАС України).

Також суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні за відсутності підстав, установлених частинами 3, 4 ст. 343 або ст. 345 КАС України. Справа призначається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов та­кого висновку. Про призначення справи до розгляду у судовому засі­данні постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду (ч. 5 ст. 343 КАС України).

Отже, у попередньому розгляді адміністративної справи за пра­вилами ст. 343 КАС України можна залишати судові рішення (судове рішення) адміністративних судів першої й апеляційної інстанцій без змін чи скасовувати їх з мотивів порушення норм процесуального права (ч. 3 ст. 353 КАС України).

Логіка приписів частин 3 і 4 ст. 343 КАС України полягає у тому, що у попередньому розгляді адміністративної справи з очевидних і беззаперечних підстав для оперативності розгляду і вирішення адмі­ністративної справи і якнайшвидшого захисту прав, свобод та інте­ресів адміністративний суд касаційної інстанції без проведення су­дового засідання може ухвалити постанову, в якій дасть відповідь на доводи і вимоги касаційної скарги (касаційних скарг).

Частинами 3, 4 ст. 343 КАС України передбачено всі підстави, якщо адміністративний суд касаційної інстанції у попередньому ро­згляді адміністративної справи ухвалює постанови.

У попередньому розгляді адміністративної справи адміністра­тивний суд касаційної інстанції не може ухвалювати постанови з ін­ших підстав, ніж підстави, передбачені частинами 3, 4 ст. 343 КАС Ук­раїни, а якщо згадані підстави відсутні, то адміністративна справа не може розглядатися за правилами попереднього розгляду адмініст­ративної справи відповідно до ст. 343 КАС України.

Якщо під час попереднього розгляду адміністративної справи будуть виявлені інші підстави, аніж передбачено частинами 3, 4 ст. 343 КАС України, то адміністративний суд касаційної інстанції призначає адміністративну справу до розгляду у судовому засіданні відповідно до ч. 5 ст. 343 КАС України.

Зі змісту ст. 343 КАС України, попередній розгляд адміністрати­вної справи проводиться, якщо після доповіді судді-доповідача коле­гія суддів погоджується залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Після складення і погодження доповіді судді-доповідача він від­повідно до ст. 340 КАС України постановляє ухвалу про завершення підготовки адміністративної справи до касаційного розгляду і приз­начення цієї адміністративно справи до розгляду за правилами по­переднього розгляду.

Якщо відсутні підстави, передбачені частинами 3, 4 ст. 343 КАС України, або якщо хоча б один суддя зі складу колегії дійшов висно­вку про розгляд адміністративної справи у судовому засіданні (чи якщо принаймні один суддя колегії не згоден із доповіддю й вирі­шенням адміністративної справи), ця справа ухвалою призначається до розгляду у судовому засіданні (ч. 5 ст. 343 КАС України). У такий спосіб адміністративний суд «переходить» від попереднього розг­ляду адміністративної справи до касаційного розгляду адміністрати­вної справи у судовому засіданні, де вона розглядається за загаль­ними правилами касаційного розгляду адміністративної справи у су­довому засіданні відповідно до приписів ст. 344 КАС України.

Отже, у підсумку попереднього розгляду адміністративної справи адміністративний суд касаційної інстанції залежно від підс­тав, передбачених частинами 3, 4, 5 ст. 343 КАС України, може ухва­лити одне з таких судових рішень:

1) ухвала про завершення підготовки адміністративної справи до касаційного розгляду і призначення до попереднього розгляду адміністративної справи й прийняття постанови відповідно до ч. 3 ст. 343 КАС України (статті 340, 350 КАС України);

2) ухвала про завершення підготовки адміністративної справи до касаційного розгляду і призначення до попереднього розгляду адміністративної справи й прийняття постанови відповідно до ч. 4 ст. 343 КАС України (статті 340, 353 КАС України);

3) ухвала про завершення підготовки адміністративної справи до касаційного розгляду і призначення адміністративної справи до розг­ляду у судовому засіданні за відсутності підстав, передбачених части­нами 3, 4 ст. 343 чи ст. 345 КАС України (ч. 5 ст. 343 КАС України)159.

Касаційний розгляд адміністративної справи у судовому за­сіданні

Зміст, послідовність та особливості касаційного розгляду адмі­ністративної справи у судовому засіданні врегульовано ст. 344 КАС України. Для касаційного розгляду справи у судовому засіданні хара­ктерні такі правила.

1. В адміністративному суді касаційної інстанції скарга розгля­дається за правилами розгляду справи адміністративним судом пер­шої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження (стат­ті 257-262 КАС України) з урахуванням положень ст. 341 КАС Украї­ни, якими передбачено межі перегляду судом касаційної інстанції. Зокрема, адміністративний суд касаційної інстанції переглядає су­дові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали пі­дставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі вста­новлених фактичних обставин справи перевіряє правильність засто­сування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Зокрема, частинами 3, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до якого в адміністративному суді касаційної інстанції розглядається каса­ційна скарга, підготовче засідання і судові дебати не проводяться.

2. Адміністративний суд касаційної інстанції використовує про­цесуальні права суду першої інстанції винятково для перевірки пра­вильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Учасники справи повідомляються про дату, час та місце судо­вого засідання, якщо вони подали відповідне клопотання про участь у судовому засіданні або якщо суд визнав необхідним їх виклик для надання пояснень у справі. Неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

3. Розгляд справи в суді касаційної інстанції починається з відк­риття першого судового засідання. Головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рі­шення якого суду розглядається. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учасників справи суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, доводи касаційної скарги та відзиву на неї.

4. Сторони й інші учасники справи надають свої пояснення. Пер­шою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим надає пояснення позивач. За ними пояснення надають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші учасники справи. Головуючий може обмежити трива­лість пояснень, встановивши для всіх учасників справи рівний промі­жок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

5. У своїх поясненнях сторони й інші учасники справи можуть на­водити лише ті доводи, які стосуються підстав касаційного перег­ляду судового рішення.

6. Вислухавши пояснення учасників справи, суд виходить до на- радчої кімнати.

Отже, касаційний розгляд адміністративної справи у судовому за­сіданні здійснюється водночас за правилами, передбаченими двома групами норм КАС України: нормами, які передбачають правила розг­ляду справи адміністративним судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (статті 257-262 КАС України), та нормами, які передбачають правила касаційного розгляду адміністра­тивної справи у судовому засіданні (ст. 344 КАС України).

Сутнісною ознакою касаційного розгляду адміністративної справи у судовому засіданні, яка відрізняє його від попереднього ро­згляду адміністративної справи і касаційного розгляду у порядку пи­сьмового провадження, є безпосередня участь у судовому засіданні адміністративного суду касаційної інстанції, учасників адміністрати­вної справи, їх представників та учасників адміністративного про­цесу. У зв'язку із цією ознакою у касаційному розгляді адміністрати­вної справи у судовому засіданні учасники адміністративної справи мають право брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконфе- ренції відповідно до правил, передбачених ст. 195 КАС України.

Оскільки ані попередній розгляд адміністративної справи, ані касаційний розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження не передбачають участі у розгляді учасників адмініст­ративної справи, їх представників та учасників адміністративного процесу, то, відповідно, їх участь у судовому засіданні в режимі ві- деоконференції виключено160.

Касаційний розгляд адміністративної справи у порядку пи­сьмового провадження

Крім судового засідання, касаційний розгляд адміністративної справи може відбуватися у так званому письмовому провадженні. Поняття письмового провадження закріплено у п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окре­мого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касацій­ної інстанцій без повідомлення та/або виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випа­дках, установлених КАС України.

Одним із випадків розгляду і вирішення адміністративної справи у письмовому провадженні е обставини, передбачені ст. 345 КАС України.

Так, адміністративний суд касаційної інстанції може розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі ма­теріалами у таких випадках (ч. 1 ст. 345 КАС України):

1) за відсутності клопотань від усіх учасників справи про розг­ляд справи за їх участю;

2) у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засі­дання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій;

4) у разі перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апе­ляційної інстанції у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Якщо справа була розглянута у порядку письмового прова­дження за наявними у справі матеріалами, то копія постанови або ух­вали суду касаційної інстанції надсилається учасникам справи у по­рядку, визначеному КАС України (ч. 3 ст. 345). Так, судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються і вруча­ються (видаються або надсилаються) учасникам справи у порядку, встановленому главою 9 «Судові рішення» розділу II «Позовне про­вадження» КАС України з урахуванням особливостей, зазначених у главі 2 «Касаційне провадження» розділу III «Перегляд судових рі­шень» КАС України (ч. 4 ст. 355).

Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено у порядку письмового прова­дження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у разі наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 251 КАС України).

Адміністративний суд касаційної інстанції не обмежено припи­сами ст. 345 КАС України щодо касаційного розгляду справи у по­рядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, і письмове провадження не є обов’язковим 161.

Судові рішення адміністративного суду касаційної інстанції

Владні повноваження адміністративний суд касаційної інстанції залежно від проблеми, яку він має вирішити, втілює у таких своїх су­дових рішеннях (статті 241, 355, 358 КАС України):

- адміністративний суд касаційної інстанції за результатами ро­згляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими ст. 34 та главою 9 «Судові рі­шення» розділу II «Позовне провадження» КАС України, з урахуван­ням особливостей, зазначених у главі 2 «Касаційне провадження» ро­зділу III «Перегляд судових рішень»;

- процедурні питання, пов’язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в ін­ших випадках, передбачених КАС України (ч. 2 ст. 238 КАС України), вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ух­вал у порядку, визначеному КАС України для постановлення ухвал суду першої інстанції (ст. 243 КАС України);

- окрема ухвала адміністративного суду касаційної інстанції.

Якщо адміністративний суд касаційної інстанції у випадках, пе­редбачених КАС, є адміністративним судом першої (ст. 22) чи апеля­ційної інстанції (ст. 23) і реалізує їх процесуальні повноваження, то ним ухвалюються такі судові рішення:

1) Касаційний адміністративний суд Верховного Суду як адміні­стративний суд першої інстанції ухвалює такі судові рішення (стат­ті 22, 266, 273, 277, 285, 290 КАС України):

- ухвала (статті 241, 248 КАС України);

- рішення (статті 241, 246 КАС України);

- окрема ухвала (ст. 249 КАС України);

2) Касаційний адміністративний суд Верховного Суду як адміні­стративний суд апеляційної інстанції ухвалює такі судові рішення (статті 23, 267, 278 КАС України):

- ухвала (статті 241, 321 КАС України);

- постанова (статті 241, 322 КАС України);

- окрема ухвала (ст. 324 КАС України).

Отже, вид судового рішення Касаційного адміністративного суду Верховного Суду залежить від виду інстанційної юрисдикції, якою цей суд наділено у певній адміністративній справі162.

Судові рішення адміністративного суду касаційної інстанції:

1) регулюються «загальними» (статті 241, 242, 243, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254) й «особливими» (статті 355, 356, 358, 359) нор­мами КАС України;

2) мають відповідати вимогам до судових рішень, як-то: закон­ність та обґрунтованість, своєчасність, вмотивованість, повнота, бе­зумовність, чіткість, дотримання процесуальної форм;

3) виконуються у письмовій формі (ухвали і постанови) за виня­тком випадків, якщо ухвали постановлено без виходу до нарадчої кі­мнати, тоді вони заносяться секретарем судового засідання до про­токолу судового засідання (ч. 7 ст. 243);

4) мають передбачений КАС України зміст, що складається із всту­пної, описової, мотивувальної і резолютивної частин (статті 248, 356);

5) набирають законної чинності і проголошуються винятково у порядку, визначеному ст. 359 КАС України:

- постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття (ч. 1 ст. 359);

- ухвала суду касаційної інстанції набирає законної чинності з моменту її проголошення;

- ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розг­ляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з мо­менту її підписання суддею (суддями) (ч. 2 ст. 359);

6) у касаційному перегляді ухвали і постанови мають різне про­цесуальне призначення.

Ухвалами адміністративного суду касаційної інстанції оформля­ється його волевиявлення щодо виникнення, розвитку, руху, припи­нення касаційного перегляду, щодо процесуальної дії, процесуаль­них дій, заяв, клопотань і бездіяльності учасників адміністративної справи, їх представників та учасників адміністративного процесу.

Процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та за­яви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в ін­ших випадках, передбачених КАС України, вирішуються адміністра­тивним судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал у порядку, визначеному КАС України для постановления ухвал суду першої інстанції (статті 241, 243, ч. 2 ст. 355 КАС України).

Натомість постановою адміністративний суд касаційної інстан­ції висловлює свої висновки щодо вимог, доводів поданої касаційної скарги, судових рішень адміністративних судів першої, апеляційної інстанцій, вимог і доводів позовної заяви.

Перегляд судових рішень у касаційному порядку закінчується ухваленням постанови (ч. 4 ст. 241, статті 355, 356 КАС України)163.

<< | >>
Источник: Адміністративний процес : навч. посіб. / О.Ю. Салманова, А.Т. Комзюк, С.М. Гусаров та ін. ; за заг. ред. О.Ю. Салманової, А. Т. Комзюка ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Хар­ків : ХНУВС,2022. - 412 с.. 2022

Еще по теме § 2. Перегляд рішень адміністративних судів в порядку касаційного оскарження:

  1. § 1. Перегляд рішень адміністративних судів у порядку апеляційного оскарження
  2. 83. Сутність та значення стадії перегляду судових рішень у касаційному порядку. Суб’єкти права касаційного оскарження. Об’єкти касаційного оскарження.
  3. Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в касаційному порядку судове рішення, про залучення до касаційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на касаційне оскарження?
  4. Стаття 13. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду
  5. § 6. Перегляд рішень адміністративних судів
  6. У засіданні суду апеляційної інстанції особа, яка подала апеляційну скаргу від неї відмовилась і суд прийняв відмову та закрив апеляційне провадження. Таким чином, рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось. Чи може бути оскаржене рішення суду першої інстанції в касаційному порядку, наприклад іншим учасником процесу, і як обчислюється строк оскарження?
  7. Чи може бути об'єктом оскарження в касаційному порядку частина судового рішення, що набрала законної сили?
  8. § 3. Перегляд рішень адміністративних судів за нововиявленими обставинами або виключними обставинами
  9. Хто вправі оскаржити в касаційному порядку судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій? Чи справі оскаржити судове рішення, що набрало законної сили, не учасники процесу та який їхпроцесуальний статус? Наведіть приклади.
  10. Чи підлягають касаційному оскарженню ухвали судів першої і/або апеляційної інстанцій, постановлені відповідно до Закону України "Про третейські суди"? Чи може суд касаційної інстанції зупинити виконання рішення третейського суду?
  11. § 1. Сутність та значення перегляду судових постанов у касаційному порядку
  12. Стаття 13. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження судових рішень
  13. Чи є це порушенням конституційного положення про право на оскарження судових рішень? Пунктом 8 ст. 129 Конституції України передбачено однією з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Чи підпадає зазначена норма права під цей випадок? Вважаємо, що ні.
  14. 76. Зміст і значення стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Суб’єкти та об’єкти апеляційного оскарження.
  15. Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
  16. § 5. Оскарження ухвал суду першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку
  17. Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку (як рішення, що не оскаржене)?
  18. 3.1.1. Адміністративне судочинство: оскарження рішень про накладення адміністративних стягнень
  19. § 4. Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів
  20. Учасники та етапи адміністративного судочинства. Рішення адміністративних судів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -