§ 1. Перегляд рішень адміністративних судів у порядку апеляційного оскарження

Конституцією України проголошено забезпечення права на апе­ляційний перегляд адміністративної справи (п. 8 ст. 129 Конституції України). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи й у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ч.

Не допускається касаційне оскарження судового рішення пер­шої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку (ч. 2 ст. 13 КАС України).

Апеляція (з лат. appellatio - звернення, скарга) - основний спосіб оскарження судових рішень, які не набрали законної чинності, у суді вищої інстанції (апеляційному суді)^[124]; це оскарження якої-небудь постанови до вищої інстанції, що має право переглянути справу; одна з форм оскарження судових рішень до суду вищої інстанції (апеля­ційного)^[125].

Адміністративний суд апеляційної інстанції перевіряє в апеля­ційному порядку законність та обґрунтованість рішень та ухвал, по­становлених адміністративним судом першої інстанції, у межах апе­ляційної скарги та наданого на неї пояснення (відзиву). Адміністра­тивний суд апеляційної інстанції не пов'язано межами вимог апеля­ційної скарги та поясненням (відзивом) на неї, якщо встановлено по­рушення адміністративним судом норм адміністративного судочин­ства. Адміністративний суд апеляційної інстанції може дослідити до­кази, які не було досліджено в адміністративному суді першої інста­нції, якщо визнає обґрунтованою неможливість надання їх адмініст­ративному суду першої інстанції^[126].

Учасники справи й особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення та ухвали суду першої інстанції (частини 1, 2 ст.

За результатами оцінювання адміністративним судом апеляцій­ної інстанції поданої до нього апеляційної скарги може бути відк­рито апеляційне провадження (ст. 300 КАС України). Апеляційне провадження є стадією адміністративного процесу, наступною після стадій в адміністративному суді першої інстанції^[127].

Правове регулювання змісту й особливостей апеляційного про­вадження зосереджене у статтях 292-326 КАС України. Апеляцій­ному провадженню притаманні такі сутнісні категорії:

- передумови апеляційного оскарження;

- право на апеляційне оскарження;

- подання апеляційної скарги;

- стадії апеляційного провадження;

- повноваження адміністративного суду апеляційної інстанції;

- судові рішення адміністративного суду апеляційної інстанції.

У загальному переліку стадій адміністративного процесу апеля­ційне провадження є п'ятою стадією, після таких стадій в адміністра­тивному суді першої інстанції:

1) відкриття провадження в адміністративній справі (ст. 171 КАС України);

2) підготовки адміністративної справи до судового розгляду (пі­дготовче провадження) (статті 173-183 КАС України);

3) урегулювання спору за участю судді (статті 184-188 КАС Ук­раїни);

4) розгляд адміністративної справи по суті (статті 192-256 КАС України)^[128].

Своєю чергою, апеляційне провадження складається із таких процесуальних стадій:

1) відкриття апеляційного провадження (ст. 300 КАС України);

2) підготовка адміністративної справи до апеляційного розг­ляду (ст. 306 КАС України);

3) апеляційний розгляд адміністративної справи: у судовому за­сіданні, у порядку письмового провадження за наявними у справі ма­теріалами (статті 310, 311 КАС України.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції такі (ст. 308 КАС Ук­раїни):

- суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунто­ваність рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеля­ційної скарги;

- суд апеляційної інстанції не обмежується доводами та вимо­гами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встано­влено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою пі­дставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права;

- суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фа­ктів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та/ або відзиві на неї;

- докази, які не були надані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав до­кази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього;

- суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції^[129].

Об'єктами апеляційного перегляду є:

1) вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та обставини адміністративної справи, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (ст. 160 КАС України);

2) заперечення (за наявності) щодо зазначених позивачем об­ставин і правових підстав позову, з якими відповідач не погоджу­ється, із посиланням на відповідні докази та норми права (ст. 162 КАС України);

3) вимоги, обґрунтування вимог і клопотання апеляційної ска­рги (ст. 296 КАС України);

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги відзиву на апеляційну скаргу, клопотання відзиву на апеля­ційну скаргу (ст. 304 КАС України);

5) судові рішення, які оскаржуються до адміністративного суду апеляційної інстанції:

- рішення адміністративного суду першої інстанції (ч. 1 ст. 293 КАС України);

- ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, передбачені ст. 294 КАС України;

6) обставини адміністративної справи;

7) докази, наявні в адміністративній справі, і додатково подані докази;

8) застосовані норми матеріального і процесуального права^[130].

Територіальна юрисдикція (підсудність) апеляційних адмі­ністративних судів

Крім інстанційної юрисдикції (підсудності), для правильності й успішності руху адміністративної справи в апеляційному адміністра­тивному суді слід ураховувати територіальну юрисдикцію (підсуд­ність) адміністративних справ, які розглядаються і вирішуються ад­міністративними судами апеляційної інстанції як судами апеляцій­ної інстанції (ст. 23 КАС України).

Як визначено у частині 1 ст. 23 КАС України, апеляційні адмініс­тративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністрати­вних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які перебувають у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеля­ційної інстанції.

Отже, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адмі­ністративних судів в апеляційних округах» і приписів статті 23 КАС України апеляційну скаргу слід подавати до того апеляційного адмі­ністративного суду, який в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення відповідних місцевих адмініст­ративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які перебувають у межах його територіальної юрисдикції^[131].

Право на апеляційне оскарження

Для обґрунтованого і законного подання апеляційної скарги, ві­дкриття апеляційного провадження в особи, яка подає таку скаргу, має бути право на апеляційне оскарження. Таке право виникає за су­купності умов, передбачених ст. 293 КАС України:

- особа була учасником адміністративної справи або особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, сво­боди, інтереси та/або обов'язки (ч. 1 ст. 293 КАС України);

- оскаржується рішення адміністративного суду першої інстан­ції (ч. 1 ст. 293 КАС України);

- особа оскаржує ухвали адміністративного суду першої інстан­ції, передбачені ст. 294 КАС України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду не допус­кається.

Отже, в особи право на апеляційне оскарження виникає, якщо вона:

- була учасником адміністративної справи або особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, сво­боди, інтереси та/або обов'язки;

- оскаржує рішення адміністративного суду першої інстанції та/або ухвалу адміністративного суду першої інстанції^[132].

Апеляційна скарга

Засобом апеляційного оскарження, відкриття апеляційного про­вадження та об'єктом апеляційного перегляду є апеляційна скарга. Вимоги до апеляційної скарги передбачено у статтях 296, 297 КАС України. Апеляційна скарга, яка подається до адміністративного суду апеляційної інстанції, має відповідати приписам щодо:

- строків її подання (строків на апеляційне оскарження) (ст. 295 КАС України);

- форми і змісту апеляційної скарги (ст. 296 КАС України);

- порядку подання (ст. 297 КАС України)^[133].

Форма і зміст

Апеляційна скарга подається у письмовій формі, й у ній мають бути зазначені (частини 1, 2 ст. 296 КАС України):

1) найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;

2) найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну ска­ргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікацій­ний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підпри­ємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наяв­ності;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місце­знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебу­вання (для фізичних осіб);

5) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляцій­ної інстанції;

6) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дос­лідження доказів і встановлення обставин у справі та/або застосу­вання норм права;

7) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної ін­станції (ч. 3 ст. 296 КАС України).

Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані (ч. 4 ст. 296 КАС України).

До апеляційної скарги додаються:

1) документ про сплату судового збору;

2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;

3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, відсутніх в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржува­ного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Порядок подання

У КАСУ міститься дві норми, якими врегульовано порядок по­дання апеляційної скарги:

1) відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга пода­ється безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції;

2) згідно з пп. 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-теле­комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу, у разі порушення по­рядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд по­вертає таку скаргу без розгляду.

Так, у постанові об'єднана палата Касаційного адміністратив­ного суду Верховного Суду щодо порядку подання апеляційної ска­рги висловила такі міркування і висновки.

Щодо застосування статті 297 КАС України та підпункту 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII Перехідних положень КАС України (у редакції, що діяла на момент ухвалення рішення судом апеляційної інстанції), об'єднана палата Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначає, що, виходячи з принципу пропорційності під час здій­снення судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, має право очікувати застосування норм процесуального законодавства, зок­рема, ст.

Отже, зважаючи на приписи пп. 15.5 ст. 297 КАС України й висно­вки об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верхов­ного Суду, апеляційна скарга може подаватися як безпосереднього до адміністративного апеляційного суду, так і через місцевий суд, рі­шення якого оскаржується^[135].

Стадії апеляційного провадження

Якщо апеляційна скарга формою, змістом, строком і порядком поданням відповідає приписам статей 295, 296, 297 КАС України і ві­дсутні процесуальні перешкоди для апеляційного перегляду, то ад­міністративний суд апеляційної інстанції може постановити ухвали про такі стадії:

1) відкриття апеляційного провадження (ст. 300 КАС України);

2) підготовка адміністративної справи до апеляційного розг­ляду (ст. 306 КАС України);

3) апеляційний розгляд адміністративної справи (статті 310, 311, 312 КАС України).

Саме із цих стадій (відкриття апеляційного провадження, підго­товка адміністративної справи до апеляційного розгляду, апеляцій­ний розгляд адміністративної справи) та утворене апеляційне про­вадження (апеляційний перегляд)^[136].

Стадії апеляційного провадження складаються із сукупності по­слідовних процесуальних дій адміністративного суду апеляційної ін­станції, учасників адміністративної справи, їх представників та учас­ників адміністративного процесу.

Зміст, послідовність, особливості та тривалість стадій апеляцій­ного провадження врегульовано спеціальними статтями КАС Укра­їни. Зазвичай про початок, перебіг і припинення кожної із стадій апе­ляційного провадження адміністративний суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

Час виникнення, тривалість і припинення стадій апеляційного провадження, їхній зміст, залежать від:

- тривалості процесуальних строків, передбачених для кожної із стадій та апеляційного провадження;

- черговості надходження і кількості апеляційних скарг;

- навантаження на суддю і кількості нерозглянутих ним адміні­стративних справ;

- раніше призначених до розгляду адміністративних справ;

- заяв, клопотань учасників адміністративної справи та їх пред­ставників;

- факту розв’язання публічно-правового спору (адміністратив­ної справи)^[137].

Відкриття апеляційного провадження

Після того як апеляційна скарга реєструється у день її надхо­дження до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня вона передається судді-доповідачу, визначеному у порядку, встанов­леному ст. 31 КАС України (ч. 1 ст. 298 КАС України).

Адміністративний суд апеляційної інстанції, переконавшись у відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, по­вернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження, постановляє ухвалу про відкриття апеляційного про­вадження у справі (ч. 1 ст. 300 КАС України)^[138].

Для постановлення ухвали про відкриття апеляційного прова­дження мають бути дотримані такі умови:

- подано апеляційну скаргу, яка формою і змістом відповідає приписам ст. 296 КАС України;

- апеляційну скаргу подано учасником адміністративної справи або особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов'язки;

- апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції чи ухвалу адміністративного суду першої інстанції, передбачену ст. 294 КАС України.

Підготовка адміністративної справи до апеляційного розг­ляду

Підготовка адміністративної справи до апеляційного розгляду складається із послідовної сукупності таких двох процесуальних під- стадій:

1) вчинення суддею-доповідачем підготовчих дій, передбачених пунктами 1-8 ч. 1 ст. 306 КАС України; всі судові рішення, ухвалені су- ддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розг­ляду, викладаються у формі ухвали (частини 1, 2 ст. 306 КАС України);

2) призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції (ст. 307 КАС України):

- після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додат­кових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду;

- про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учас­ники справи, якщо справа відповідно до КАС України розглядається з їх повідомленням¹³⁹.

Апеляційний розгляд адміністративної справи

Аналізуючи сутність апеляційного розгляду адміністративної справи, до уваги слід брати такі правила розгляду:

1) строк розгляду апеляційної скарги (ст. 309 КАС України) - апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розгля­нута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про від­криття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження; у виняткових ви­падках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на 15 днів, про що постановляє ухвалу;

2) апеляційний розгляд адміністративної справи може здійсню­ватися у такі способи:

- апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засі­данні (ст. 310 КАС України);

- апеляційний розгляд адміністративної справи у порядку пись­мового провадження за наявними у справі матеріалами (ст. 311 КАС України);

- розгляд апеляційної скарги на ухвалу адміністративного суду першої інстанції у порядку, передбаченому для розгляду апеляцій­них скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливо­стей, визначених ст. 312 КАС України;

3) адміністративний суд апеляційної інстанції відкладає розг­ляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосо­вно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (ч. 1 ст. 313 КАС України).

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином по­відомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає ро­згляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов’язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, він може відкласти апеляційний розгляд справи (частини 2, 3 ст. 313 КАС України)

Апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні

Апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засі­данні врегульовано ст. 310 КАС України, він відбувається у такій по­слідовності:

- апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи адміністративним судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, установлених статтями 292-326 глави 2 «Апеляційне провадження» КАС України (зокрема, части­нами 3, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що за правилами спроще­ного позовного провадження, відповідно до якого в адміністратив­ному суді апеляційної інстанції розглядається апеляційна скарга, пі­дготовче засідання і судові дебати не проводяться);

- після відкриття судового засідання і вирішення клопотань учас­ників справи суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст су­дового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та відзиву на неї;

- для надання пояснень, а також для виступу у судових дебатах першій надається слово особі, що подала апеляційну скаргу; якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення по­зивач, за ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім - інші учасники справи;

- після закінчення перевірки підстав для апеляційного перег­ляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення су­дового рішення.

Отже, апеляційний розгляд адміністративної справи у судовому засіданні здійснюється водночас за правилами, передбаченими двома групами норм КАС України:

1) нормами, якими передбачено правила розгляду справи адмі­ністративним судом першої інстанції за правилами спрощеного по­зовного провадження (статті 257- 262 КАС України);

2) нормами, якими передбачено правила апеляційного розгляду адміністративної справи у судовому засіданні (ст. 310 КАС України).

Апеляційний розгляд у порядку письмового провадження

Апеляційний розгляд справи у порядку письмового прова­дження за наявними у справі матеріалами врегульовано ст. 311 КАС України, він відбувається у такій послідовності:

1) адміністративний суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

- відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

- неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце су­дового засідання;

- подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалені у порядку спрощеного позовного провадження без повідо­млення сторін (у порядку письмового провадження);

2) якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду у судовому засіданні;

3) Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (у по­рядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідно­син і предмет доказування у справі не потребують участі сторін^[140].

Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції

Розгляд апеляційної скарги на ухвалу адміністративного суду першої інстанції врегульовано ст. 312 КАС України, він відбувається у такій послідовності:

- апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розгляда­ються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції (статті 310, 311 КАС України) з ураху­ванням особливостей, визначених ст. 312 КАС України;

- апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 ч. 1 ст. 294 КАС України, розглядаються су­дом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (у по­рядку письмового провадження);

- з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної ін­станції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи;

- у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду справа (заява) переда­ється на розгляд суду першої інстанції¹⁴¹.

Особливості апеляційного оскарження судових рішень в ок­ремих категоріях адміністративних справ

Законодавцем у ст. 272 КАС України передбачено, що в окремих категоріях адміністративних справ (передбачених статтями 273­277, 280-288 КАС України) встановлено особливості апеляційного оскарження. Адміністративні справи, передбачені статтями 273-277, 280-289 КАС України, належать до так званих окремих категорій те­рмінових адміністративних справ.

Окремими категоріями адміністративних справ, щодо яких передбачено особливості апеляційного оскарження судових рішень (статті 272, 273-277, 280-288 КАС України), є:

- справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності вибор­чих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 273 КАС України);

- справи щодо уточнення списку виборців (ст. 274 КАС України);

- справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масо­вої інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ та ор­ганізацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушу­ють законодавство про вибори та референдум (ст. 275 КАС України);

- справи щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їх­ніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх по­садових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу (ст. 276 КАС України);

- справи, пов'язані з виборами Президента України (ст. 277 КАС України);

- справи за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обме­ження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (ст. 280 КАС України);

- справи за адміністративними позовами про усунення переш­код та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зі­брань (ст. 281 КАС України);

- справи щодо гарантованого забезпечення потреб оборони (ст. 282 КАС України);

- справи за зверненням податкових та митних органів (ст. 283 КАС України);

- справи за зверненням Служби безпеки України щодо вклю­чення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності, або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язано з тероризмом та його фінансуванням, роз­повсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням (ст. 284 КАС України);

- справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності (ст. 285 КАС України);

- справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад­них повноважень щодо притягнення до адміністративної відповіда­льності (ст. 286 КАС України);

- справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу держав­ної виконавчої служби, приватного виконавця (ст. 287 КАС України);

- справи за адміністративними позовами з приводу примусо­вого повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України (ст. 288 КАС України).

Особливості апеляційного оскарження судових рішень в окре­мих категоріях адміністративних справ (статті 273-277, 280-288 КАС України) полягають у такому (ст. 272 КАС України):

- судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстан­ції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 283, статтями 286-288 КАС України, набирають законної чинності після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рі­шення суду апеляційної інстанції;

- суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перег­ляду справ, визначених статтями 273-277, 280-288 КАС України, не може повертати справу на новий розгляд;

- судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеля­ційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 КАС України, набирають законної чинності з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені;

- судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначе­них статтями 280, 281, 287 та 288 КАС України, можуть бути оскар­жені до суду касаційної інстанції.

Отже, апеляційне оскарження і перегляд судових рішень в адмі­ністративних справах, передбачених статтями 273-277, 280-288 КАС України, здійснюються за загальними правилами апеляційного пе­регляду (статті 292-326 КАС України) і з урахуванням особливостей апеляційного оскарження судових рішень в окремих категоріях ад­міністративних справ відповідно до приписів ст. 272 КАС України¹⁴².

Судові рішення адміністративного суду апеляційної інстанції

Адміністративні суди апеляційної інстанції відповідно до виду процесуальних дій, на початку, впродовж та за підсумками апеляцій­ного перегляду ухвалюють такі судові рішення (статті 241, 321, 322, 324 КАС України):

- ухвали - постановляються з процедурних питань, пов’язаних із рухом справи під час апеляційного перегляду, клопотаннями та зая­вами учасників справи, питань про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в ін­ших випадках, передбачених КАС України (ч. 2 ст. 321);

- постанова - нею закінчується перегляд судових рішень в апе­ляційному порядку (ст. 322 КАС України);

- окрема ухвала адміністративного суду апеляційної інстанції - адміністративний суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених ст. 249 КАС України, може постановити окрему ухвалу (ст. 324).

Якщо адміністративний суд апеляційної інстанції у випадках, пе­редбачених КАС України (статті 22, 267, 273, 277), є адміністратив­ним судом першої інстанції і реалізує його процесуальні повнова­ження, то ним ухвалюються такі судові рішення:

- ухвали - ними вирішуються процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбаче­них КАС України (ч. 2 ст. 241);

- рішення - ним закінчується судовий розгляд у суді першої ін­станції (ч. 3 ст. 241)

Судові рішення адміністративного суду апеляційної інстанції:

1) регулюються «загальними» (статті 241, 242, 243, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254) й «особливими» (статті 321, 322, 324, 325) нор­мами КАС України;

2) мають відповідати вимогам щодо судових рішень, як-то: за­конність та обґрунтованість, своєчасність, вмотивованість, повнота, безумовність, чіткість, дотримання процесуальної форми ;

3) виконуються у письмовій формі (ухвали і постанови), за виня­тком випадків, якщо ухвали постановлено без виходу до нарадчої кі­мнати, тоді вони заносяться секретарем судового засідання до про­токолу судового засідання (ч. 7 ст. 243);

4) мають передбачений КАС України зміст, що складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин (стат­ті 248, 322);

5) набирають законної чинності і проголошуються винятково у порядку, визначеному статті 250, 325 КАС України; так, судове рі­шення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з на- радчої кімнати публічно, крім випадків, установлених КАС України (ч. 1 ст. 250), постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення (ч. 1 ст. 325), ухвала суду апеляційної інста­нції набирає законної чинності з моменту її проголошення, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в пи­сьмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підпи­сання суддею (суддями) (ч. 2 ст. 325);

6) в апеляційному перегляді мають різне процесуальне призна­чення.

Ухвалами апеляційного адміністративного суду оформляється його волевиявлення щодо виникнення, розвитку, руху та припинення апеляційного перегляду, щодо процесуальної дії, процесуальних дій, заяв, клопотань, бездіяльності учасників адміністративної справи, їх представників та учасників адміністративного процесу.

Процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та за­яви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в ін­ших випадках, передбачених КАС України, вирішуються судом апеля­ційної інстанції шляхом постановлення ухвал у порядку, визначе­ному КАС України для постановлення ухвал суду першої інстанції (статті 241, 243, ч. 2 ст. 321 КАС України).

Натомість постановою апеляційний адміністративний суд ви­словлює свої висновки щодо вимог і доводів поданої апеляційної ска­рги, судових рішень адміністративного суду першої інстанції, вимог і доводів позовної заяви.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному по­рядку закінчується ухваленням постанови (ч. 4 ст. 241, статті 321, 322, 355, 356 КАС України)^[143].