§ 6. Поняття та види судових рішень в адміністративних справах

Судові рішення в адміністративному судочинстві - це про­цесуальні акти-документи, які виносяться адміністративними су­дами будь-якої інстанції у межах наданих їм повноважень під час ви­рішення публічно-правових спорів.

Будучи правозастосовними актами, судові рішення характери­зуються певними властивостями, зокрема: а) мають індивідуальний характер і конкретних адресатів; б) постановляються та ухвалю­ються виключно органами судової влади; в) є юридичними фактами, що тягнуть виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Зміст рішень адміністративного суду охоплює: а) відомості про сторони спору, особливості їхнього статусу в судовому провадженні; б) обставини адміністративної справи; в) правові та фактичні засади ухвалення рішення; г) висновок суду; ґ) визначення порядку оскар­ження рішення; д) матеріальні витрати суду. Ці та інші складові рі­шень структурно поєднуються у вступну, описову, мотивовану та ре­зультативну частини^[123].

У частині 1 ст. 241 КАСУ здійснено поділ судових рішень на такі види:

1) ухвала (письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з про­цедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні пи­тання);

2) рішення (рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги;

3) постанова (письмове рішення суду апеляційної або касацій­ної інстанції в адміністративній справі, в якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги).

Як бачимо, кожний окремий вид судового рішення має своє за­вдання, зміст, порядок винесення і проголошення та власне функці­ональне призначення в адміністративному судочинстві. Наприклад, такий вид судового рішення, як ухвала, має властивості юридичного факту, на підставі якого виникають, змінюються, розвиваються і припиняються адміністративно-процесуальні права та обов'язки, а у передбачених законом випадках - права та обов'язки матеріального характеру суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин.

Крім того, ухвали адміністративного суду переважно мають опе­ративно-розпорядчий характер, оскільки вирішують питання, пов'я­зані з рухом справи в адміністративному суді будь-якої інстанції, до­кументально оформлюють і фіксують окремі процесуальні дії адмі­ністративного суду за результатами вирішення питань, які містяться в клопотаннях та заявах осіб, що беруть участь у справі.

Звертає на себе увагу положення ч. 5 ст. 243 КАСУ, яке встанов­лює, що окремим документом викладаються ухвали з таких питань:

1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об'єднання справ та роз'єднання позовних вимог; 5) забезпечення доказів; 6) ви­значення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передання адміністративної справи до ін­шого адміністративного суду; 9) забезпечення позову; 10) призна­чення експертизи; 11) виправлення описок та очевидних арифмети­чних помилок; 12) відмова в ухваленні додаткового судового рі­шення; 13) роз'яснення судового рішення; 14) зупинення прова­дження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду. У цьому ж пункті ст. 243 КАСУ міститься вимога про те, що окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду. Такі окремі ухвали вирішують по суті інші процесуальні питання, які виникають у зв'язку з розглядом адміністративної справи до його за­кінчення за клопотанням осіб, що беруть участь у справі, або за влас- ною ініціативою суду в нарадчій кімнаті й оформлюються окремим процесуальним актом-документом.

У статті 242 КАСУ законодавець виокремив дві основні вимоги, яким має відповідати судове рішення, а саме: 1) законність; 2) обґру­нтованість.

Судове рішення є законним, якщо воно ухвалене: а) відповідно до норм матеріального права (ч. 2 ст. 242 КАСУ), які регулюють ці правовідносини, або із застосуванням аналогії закону чи права (ч. 6 ст. 7 КАСУ); б) із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 242 КАСУ). Недотримання названих вимог тягне за собою: 1) ска­сування судового рішення суду першої інстанції повністю або част­ково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рі­шення судом апеляційної інстанції (ст. 317 КАСУ); 2) скасування су­дового рішення суду першої та/або апеляційної інстанцій повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення судом касаційної інстанції (частини 1-3 ст. 351 КАСУ);

3) скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду, яка перешко­джає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 320 КАСУ);

4) скасування ухвали судів першої та/або апеляційної інстанцій і на­правлення справи для продовження розгляду або на новий розгляд судом касаційної інстанції (ч. 1 ст. 353 КАСУ).

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, під­тверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засі­данні, з наданням оцінки всім аргументам учасників адміністратив­ної справи (ч. 3 ст. 242 КАСУ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по­дання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано(ч. 1 ст. 255 КАСУ).

Питання для самоконтролю

1. Назвіть види заяв по суті адміністративної справи і встановіть їх функціональне призначення.

2. Назвіть перелік документів, які обов’язково слід додавати до позовної заяви.

3. Визначте порядок і строки подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

4. З’ясуйте підстави для залишення позовної заяви адміністра­тивним судом без руху.

5. Визначте завдання та строки підготовчого провадження в ад­міністративній справі.

6. Охарактеризуйте особливості порядку пред’явлення зустріч­ного позову під час підготовки справи до розгляду по суті.

7. З’ясуйте підстави, строк і порядок проведення врегулювання спору за участю судді.

8. Установіть наслідки неявки в судове засідання учасника адмі­ністративної справи під час розгляду справи по суті.

9. Охарактеризуйте особливості порядку з’ясування обставин адміністративної справи і дослідження доказів.

10. Установіть види судових рушень та охарактеризуйте особли­вості порядку їх ухвалення.