<<
>>

§ 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі

За загальним правилом цивільного судочинства судове засідання із розгляду цивільних справ повинно закінчуватися ухваленням судо­вого рішення, в якому суд повинен дати відповідь на заявлені вимоги позивача і заперечення відповідача.

Однак у практиці розгляду і вирішення цивільних справ виникає чимало випадків, коли при розгляді справи по суті виявляються такі обставини, які відповідно до вимог закону не дають можливості суду ухвалити по справі рішення, а тягнуть за собою різні ускладнення про­цесу. Одними із таких ускладнень можуть бути відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді.

Метою відкладення розгляду справи або перерви в її розгляді є за­безпечення умов для розгляду і вирішення її по суті. Підставами таких процесуальних дій можуть служити обставини, що перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, однак вони можуть бути усунені судом або особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання.

Підстави відкладення розгляду справи визначені цивільним про­цесуальним законом (статті 169, 170 ЦПК), і перелік їх є вичерпним. Аналіз процесуальних норм, які передбачають підстави відкладення розгляду справи, дозволяє зробити висновок про те, що ці підстави можуть мати обов'язковий чи факультативний характер. Суд зобов'язаний відкласти розгляд справи уразі: неявки в судове засідан­ня однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у спра­ві, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які бе­руть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або не­повідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності; неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучен­ня до участі у справі інших осіб.

Суд може відкласти розгляд справи, якщо: визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала осо­бисті пояснення; не з'явився представнику судове засідання без поваж­них причин або не повідомив суд про причини неявки, а сторона заяви­ла обгрунтоване обставинами справи клопотання про відкладення роз­гляду справи; сторона залишить зал судового засідання; в судове засі­дання не з'явився свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.

За наявності факультативних підстав вжиття такої процесуальної дії, як відкладення розгляду справи, залежить від судового розсуду з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі.

Суд відкладає розгляд справи у межах строків розгляду справи, зазначених ст. 157 ЦПК (ст. 169 ЦПК).

Оголосити перерву в розгляді справи суд може у разі неможливос­ті продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання нових доказів. У даному випадку перерва оголошується на час, необ­хідний для надання цих доказів. Крім того, відповідно до ч. З ст. 162 ЦПК суд оголошує перерву в розгляді цивільної справи для вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за прояв непо­ваги до суду. Суд також оголошує перерву з метою заміни видаленого із залу судового засідання перекладача (ч. 2 ст. 92 ЦПК).

Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її роз­гляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Тих учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в про­цесі, викликають у судове засідання на призначений день.

У разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді суд на прохання особи, яка є учасникам цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку. У разі, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залу­чено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові запитання (ст. 191 ЦПК).

Зупинення провадження у справі — це перерва в судовому роз­гляді на невизначений строк у випадках, прямо вказаних у законі. Зу­пинення провадження у справі викликається обставинами, які пере­шкоджають розгляду справи по суті, але не можуть бути усунуті ні судом, ні сторонами, тобто вони не залежать від їх волі.

Зупинення провадження в справі істотно відрізняється від відкла­дення розгляду справи та перерви в її розгляді. Розгляд справи відкла­дається для вчинення судом або сторонами певних процесуальний дій. Із зупиненням провадження у справі припиняється вчинення будь-яких процесуальних дій по даній справі, за незначними винятками (напри­клад, дій по забезпеченню доказів). Якщо при відкладенні розгляду справи суд обов'язково вказує день і час нового розгляду справи, то

при зупиненні провадження такого строку не вказується. Поновлення провадження можливе лише при настанні умов, які передбачені зако­ном. Відрізняються ці інститути і за своїми наслідками. Якщо відкла­дення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді не впливає на перебіг строків позовної давності, то з моменту зупинення прова­дження у справі зупиняється і перебіг строку позовної давності.

Процесуальне законодавство передбачає два види зупинення про­вадження в справі: обов'язкове — за наявності однієї з підстав, перед­бачених законом, і факультативне — на розсуд суду, але також за на­явності підстав, вказаних у законі.

Відповідно до ст. 201 ЦПК суд зобов'язаний зупинити проваджен­ня у справі у таких випадках: смерті або оголошення в установленому законом порядку фізичної особи померлою, яка була стороною у спра­ві, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; злит­тя, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була сто­роною у справі; перебування позивача або відповідача у складі Зброй­них Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адмі­ністративного судочинства; для призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи; звернення із судовим дору­ченням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Стаття 218 ЦПК передбачає факультативні підстави для зупинення провадження по справі, коли суд вирішує це питання залежно від кон­кретних обставин справи. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання, якщо сторона веде свою справу особисто, без залучення представника; за­хворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виклю­чає можливість явки до суду протягом тривалого часу, якщо сторона веде свою справу особисто, без залучення представника; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні, якщо сторона веде свою справу особисто, без залучення представника; розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначення судом експертизи; направлення судового доручення щодо збирання

доказів в разі необхідності за межами територіальної підсудності суду, який розглядає справу.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскар­жена.

Перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Провадження у справі віднов­люється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупи­нення. Після відновлення провадження суд викликає сторін та інших осіб, які беруть участь у справі на загальних підставах (ст. 204 ЦПК).

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі:

  1. Стаття 156. Зупинення та поновлення провадження у справі
  2. 6.2. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження в справі
  3. ЗМІСТ
  4. Ускладнення у судовому розгляді справи
  5. Ухвали суду першої інстанції
  6. Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі
  7. § 4. Службові строки
  8. § 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі
  9. § 6. Електронне (віртуальне) судочинство
  10. § 6. Ухвали суду першої інстанції
  11. § 3. Порядок та умови здійснення виконавчого провадження
  12. Предметний покажчи
  13. Зміст
  14. ЗМІСТ
  15. Порядок судового розгляду
  16. Тимчасове зупинення судового розгляду
  17. Ухвала суду першої інстанції
  18. ДОДАТК
  19. 56. Зупинення провадження у справі: підстави, процесуальний порядок, правові наслідки. Відновлення провадження у справі.
  20. 65. Ухвали суду першої інстанції, їх види.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -