<<
>>

Висновки до розділу 3

1. Основними напрямами оптимізації організаційно-правових засад діяльності Генерального прокурора України є: 1) встановлення контролю Президентом України та Верховною Радою України за діяльністю Генерального прокурора України; 2) визначення вимог до кандидатури на пост Генерального прокурора України, а також визначення змісту присяги, у зв’язку із вступом до виконання обов’язків Генерального прокурора України;

3) нормативне визначення алгоритму координації централізованої системи органів прокуратури України, а також алгоритму взаємодії прокуратури із іншими правоохоронними органами та органами державної влади;

4) встановлення системи підвищення професіоналізму всіх прокурорів органів прокуратури України; 5) підвищення рівня морально-етичних цінностей системи органів прокуратури України.

2. Модель діяльності Генерального прокурора більшості постсоціалістичних держав, в основному, є тотожною (Білорусь, Росія, Україна): Генеральний прокурор призначається главою держави за участю парламенту або ж тільки парламентом; генеральний прокурор очолює всю систему органів прокуратури, система прокуратури має централізований характер, Генеральний прокурор призначає усіх підпорядкованих йому прокурорів; до системи прокуратури входять військові й інші спеціалізовані прокуратури; Генеральний прокурор як і централізована система органів прокуратури не належать до жодної із класичних трьох гілок влади - законодавчої, виконавчої і судової.

3. Особливістю організації діяльності органів прокуратури багатьох іноземних держав (Німеччина, Франція, Швейцарія, Іспанія, Данія, Австрія, Польща) є те, що прокуратура функціонально підпорядковується Міністерству юстиції. При цьому, незважаючи на підпорядкування, Генеральний прокурор як і система прокуратури належать до судової влади - у сфері компетенції певного суду загальної юстиції свою діяльність здійснює відповідний орган прокуратури.

4. Умовами успішної реформи прокуратури в частині організаційно- правових засад діяльності Генерального прокурора України, є, по-перше, комплексний характер, і, по-друге, послідовність. Варто пам’ятати, що від рівня організації прокуратури напряму залежить рівень її життєздатності як органу, на який ст. 121 Конституції України покладені обов’язки, від реалізації яких залежатиме правосуддя, демократія, рівень дотримання прав і свобод людини і громадянина і т.п.

<< | >>
Источник: БАСАРАБ РУСЛАН ІГОРОВИЧ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 3:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 1
  3. Висновки до розділу 3
  4. Висновки до розділу 4
  5. Висновки до розділу 4
  6. Висновки до розділу 3
  7. Висновки до розділу 1
  8. Висновки до розділу.
  9. Висновки до розділу 2
  10. Висновки до розділу.
  11. Висновки до розділу 1
  12. Висновки до розділу 3.
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до Розділу 6
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -