<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Визначальним фактором, який формує інтерес працівника до ефективного виконання трудових обов’язків, є належний рівень соціально-правового забезпечення, одним із видів якого є матеріальне, що повною мірою стосується і працівників органів внутрішніх справ, які під час виконання службово-трудових завдань зазнають значних фізичних, психологічних та емоційних перевантажень.

Це і стресові ситуації, і реальна небезпека життю та здоров’ю, оскільки служба в ОВС часто пов’язана з фізичним і психічним опором з боку правопорушників, несенням служби в нічний час, у вихідні й святкові дні тощо. Крім того, працівники органів внутрішніх справ нерідко несуть службу в екстремальних ситуаціях, зокрема, під час стихійних лих, оголошення надзвичайного стану, групових порушень громадського порядку. Як наслідок, до працівників органів внутрішніх справ висуваються підвищені вимоги, а саме - щодо їх інтелектуального, морального і культурного рівня, професійних, ділових і особистих якостей, стану здоров’я, стилю життя, соціальних зв’язків. А це у свою чергу потребує належного функціонування дієвої системи матеріального забезпечення. В іншому випадку недостатність такого забезпечення вкрай негативно впливає на виконання працівниками службово-трудових завдань і обов’язків. Однак скорочення останнім часом бюджетних видатків, призупинення надання деяких пільг та компенсацій призвели до погіршення матеріального становища працівників органів внутрішніх справ, наслідком чого стало збільшення кількості звільнених за власним бажанням з ОВС. Під час проведеного нами соціологічного опитування шляхом анкетування 80 працівників ОВС УМВС України у Сумській області було з’ясовано, що основною причиною звільнень 89% респондентів назвали саме низький рівень матеріального забезпечення.

Як відомо, основними причинами низького рівня матеріального забезпечення працівників ОВС є хаотичний та непередбачуваний розвиток економічної та політичної ситуації в нашій країні, недосконалість законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів у цій сфері.

Крім того, на цей час відсутнє комплексне дослідження сучасного стану матеріального забезпечення працівників ОВС. Частково проблематики матеріального забезпечення працівників у цілому та органів внутрішніх справ зокрема торкались такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як В.І. Андрейцев, М.І. Ануфрієв, Н.Б. Болотіна, В.С. Венедіктов, Г.С. Гончарова, В.Я. Гоц, В.В. Жернаков, М.І. Іншин, М.М. Клемпарський, Р.І. Кондратьєв, О.В. Лавриненко, Л.І. Лазор, О.Я. Лапка, К.Ю. Мельник, П.Д. Пилипенко, В.М. Плішкін, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, І.М. Сирота, Б.С. Стичинський, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, В.І. Щербина та ін. Разом із тим, у вітчизняній юридичній літературі питання матеріального забезпечення працівників ОВС висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу. У дослідженнях із цих питань відсутня єдність думок щодо сутності та змісту матеріального забезпечення, його видів, співвідношення з іншими видами соціально-правового забезпечення тощо. Більше того, у сфері правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС накопичилось чимало проблем, які суттєво впливають на ефективність виконання покладених на них завдань і обов’язків та гальмують реалізацію наданих прав.

Таким чином, необхідність удосконалення правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС, з одного боку, та відсутність наукових досліджень з цієї проблематики - з другого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних із матеріальним забезпеченням працівників ОВС, а також їх розвитком і удосконаленням.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п.1.2, 4.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.п.3.5, 6.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність та особливості окремих видів матеріального забезпечення працівників ОВС, сформулювати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів із зазначених питань.

Досягнення поставленої мети потребує вирішення у процесі дисертаційного дослідження таких основних завдань:

- визначити поняття матеріального забезпечення працівників ОВС;

- розглянути принципи матеріального забезпечення працівників ОВС;

- проаналізувати сучасний стан правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС;

- з’ясувати сутність і структуру грошового забезпечення в системі

матеріального забезпечення працівників ОВС;

- розглянути пільги та компенсації як види матеріального забезпечення працівників ОВС;

- визначити особливості державного обов’язкового особистого

страхування працівників ОВС як одного з видів їх матеріального забезпечення;

- охарактеризувати житлове забезпечення як вид матеріального забезпечення працівників ОВС;

- розглянути медичне та санаторно-курортне забезпечення в системі

матеріального забезпечення працівників ОВС;

- проаналізувати особливості пенсійного забезпечення в системі

матеріального забезпечення працівників ОВС;

- за результатами виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення матеріального забезпечення працівників ОВС України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються у сфері матеріального забезпечення працівників ОВС України.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади і сучасний стан правового регулювання окремих видів матеріального забезпечення працівників ОВС України, зокрема грошового, житлового, медичного, пенсійного, державного обов’язкового особистого страхування, пільг та компенсацій.

Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта дослідження, так і спеціальні методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань, які стосуються предмета дослідження (у розділах 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження окремих видів матеріального забезпечення працівників ОВС (у розділі 2). За допомогою системно-структурного методу було охарактеризовано принципи матеріального забезпечення працівників ОВС, сучасний стан його правового регулювання, з’ясовано сутність та структуру грошового забезпечення працівників ОВС (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1). За допомогою статистичного методу і документального аналізу охарактеризовано особливості окремих видів матеріального забезпечення працівників ОВС (підрозділи 2.1—2.6). Соціологічні методи (опитування, анкетування) застосовано для характеристики проблемних питань реалізації окремих видів матеріального забезпечення працівників ОВС (підрозділи 2.1—2.6).

Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі трудового права та права соціального забезпечення, адміністративного права. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання матеріального забезпечення працівників ОВС. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з означених питань.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

- продовжено дослідження проблемних питань розмежування таких правових категорій, як „матеріальне забезпечення” „фінансове (грошове) забезпечення”, „технічне забезпечення”, „військове забезпечення” (постачання), у зв’язку з чим зроблено висновок, що категорія „матеріальне забезпечення” є ширшою за змістом, ніж подібні до неї за семантикою вищенаведені терміни, оскільки правовідносини у сфері цих видів забезпечення є майновими, адже вони виникають у зв’язку з наданням працівникові ОВС певних матеріальних благ у вигляді майна, заробітної плати, житла, пенсій, пільг та компенсацій, пільгового лікування чи оздоровлення;

- удосконалено поняття матеріального забезпечення працівників ОВС, яке визначено як систему нормативно закріплених соціально-економічних заходів, що гарантують і забезпечують задоволення їх матеріальних потреб, виконання покладених на них завдань і обов’язків, реалізацію наданих їм прав та компенсують певні обмеження, встановлені законодавством щодо цієї категорії осіб;

- під новим кутом зору розглянуто систему матеріального забезпечення працівників ОВС, до якої віднесено: грошове забезпечення; забезпечення майном; пільги та компенсації; державне обов’язкове особисте страхування; житлове забезпечення; медичне та санаторно-курортне забезпечення; пенсійне забезпечення;

- вперше визначено основні ознаки принципів матеріального забезпечення працівників ОВС, які зведено у дві групи: основні (загальні) та спеціальні;

- подальшого розвитку дістав аналіз грошового забезпечення працівників ОВС, у зв’язку з чим запропоновано нове його визначення, виокремлено його специфічні ознаки та структуру, з’ясовано мету і завдання; запропоновано перспективні напрямки його реформування;

- по-новому, з урахуванням останніх тенденцій розвитку правової думки розглянуто сутність пільг і компенсацій як окремих складових матеріального забезпечення працівників ОВС, за основу розмежування яких взято їх призначення (завдання), запропоновано авторські визначення їх понять, проаналізовано їх окремі види;

- продовжено дослідження проблемних питань державного обов’язкового особистого страхування працівників ОВС, визначено його специфічні ознаки та запропоновано перспективні напрямки удосконалення нормативної бази в цій галузі;

- дістав подальшого розвитку аналіз проблемних питань житлового забезпечення працівників ОВС як одного з видів їх матеріального забезпечення, у зв’язку з чим запропоновано розробити на загальнодержавному рівні Програму забезпечення житлом військовослужбовців та працівників державних військових формувань правоохоронної спрямованості;

- з’ясовано місце медичного та санаторно-курортного забезпечення у системі матеріального забезпечення працівників ОВС, розкрито його важливу роль у вирішенні питань комплексного і повноцінного лікування й медичної реабілітації та профілактики захворювань працівників ОВС у спеціалізованих відомчих медичних закладах системи МВС на пільгових умовах; запропоновано нові визначення понять медичного та санаторно-курортного забезпечення працівників ОВС, з’ясовано їх основні напрямки (елементи), проведено розмежування між ними; запропоновано напрямки підвищення ефективності медичного та санаторно-курортного забезпечення працівників ОВС;

- подальшого розвитку дістав аналіз пенсійного забезпечення працівників ОВС, пенсії яких зведено у дві групи: 1) основні (за вислугу років, за інвалідністю, в разі втрати годувальника) та 2) додаткові, які можуть виплачуватися з недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту;

- сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, зокрема до: Конституції України, Законів України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, „Про міліцію”, Кодексу законів про працю, Постанов Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Положення про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки” від 19 листопада 1992 р.

№ 627, наказу Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 12 листопада 1993 р. № 88 „Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання”, наказу МВС України від 10 вересня 2004 р. № 1039 „Про надання службових жилих приміщень і користування ними особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовцями внутрішніх військ”, Інструкції про організацію проведення періодичних медичних оглядів та диспансеризації в лікувально-профілактичних закладах МВС України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань матеріального забезпечення працівників ОВС України;

- у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють матеріальне забезпечення працівників ОВС, а також запропоновано прийняття цілої низки нових нормативно-правових актів з досліджуваних питань;

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити правове регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС;

- у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисципліни „Трудове право” та спецкурсу „Соціально-правове забезпечення працівників ОВС”.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертанткою на двох науково-практичних конференціях: „Форми соціально- правового захисту працівників у службово-трудових відносинах” (Суми, 2005), „Актуальні проблеми сучасної науки і правоохоронної діяльності” (Харків, 2006).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у шести наукових статтях у наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Відповідно до завдань та мети дослідження, дисертація складається із вступу, двох розділів основної частини (розбитих на дев’ять підрозділів), висновків та списку використаних джерел (224 найменування). Загальний обсяг основної частини роботи становить 176 стор.

<< | >>
Источник: БІДЮКОВА МАРИНА СЕРГІЇВНА. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОВС. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. ХАРКІВ - 2008. 2008

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВСТУП:

  1. 1.2.6. Понятие судебного решения и требования к нему. Вступление решения в законную силу
  2. 6. Подсудность, основанная на безоговорочном вступлении ответчика в процесс
  3. Глава 20. ПЕРЕСМОТР ПО ВНОВЬ ОТКРЫВШИМСЯ ОБСТОЯТЕЛЬСТВАМ РЕШЕНИЙ, ОПРЕДЕЛЕНИЙ И ПОСТАНОВЛЕНИЙ, ВСТУПИВШИХ В ЗАКОННУЮ СИЛУ
  4. ПРАВО НА ВСТУПЛЕНИЕ В БРАК
  5. § 1.2. Внешние свойства приговора, вступившего в законную силу
  6. Тема 17.Пересмотр вступивших в законную силу судебных постановлений в порядке надзора
  7. Тема 19.Пересмотр по вновь открывшимся обстоятельствам решений, определений, вступивших в законную силу
  8. 29.2. Вступление судебных решений в законную силу
  9. Условия вступления
  10. § 2. Вступление приговора в законную силу и обращение его к исполнению
  11. 2.3. Участие прокурора в пересмотре судебных актов, вступивших в законную силу
  12. ЛЕКЦИЯ №14. Пересмотр вступивших в законную силу решений суда в суде надзорной инстанции
  13. 1. Основания для пересмотра вступившего в законную силу акта по вновь открывшимся обстоятельствам
  14. Статья 100. Вступление в силу настоящего Кодекса
  15. 25. Підстави та порядок вступу до цив.процесу третіх осіб.
  16. 25. Третьи лица, заявляющие самостоятельные требования относительно предмета спора (понятж основания и порядок вступления в дело, права и обязанности)
  17. 26. Третьи лица, не заявляющие самостоятельные требования относительно предмета спора (поняти! основания и порядок вступления в дело, права и обязанности)
  18. Порядок опубликования нормативных правовых актов и вступления их в силу
  19. Вступление нормативных правовых актов в силу и их отмена.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -