ВСТУП

Українське звичаєве право частково зафіксоване у юридичних нормах та фактично використовується і діє у повсякденному житті українського народу.

Україна, як етична держава, розвивається за морально-етичними нормами на основі українського звичаєвого права.

Саме українське звичаєве право на підгрунтті морально-етичних норм розуміння добра і зла за яким жили наші пращури не повинно забуватись та стати нормою поведінки на території Української держави.

Звичаї, традиції, мораль українського народу мають багатотисячолітню історію, вивірені життям багатьох поколінь наших предків.

Українське суспільство зберігає себе і розвивається у відповідності до завдання яке стоїть перед кожною людиною і визначене їй природою - це гідне, вільне, щасливе життя, яке створюється своєю власною працею, та продовження свого роду через сім’ю, яка забезпечує морально-етичне виховання, матеріальну підтримку всіх членів сім’ї, а через неї і суспільства.

Світова спільнота складається з держав, які населяють самобутні народи, що живуть у відповідності до своїх традицій та звичаїв. Саме на цій основі вони розвиваються вже багато століть.

Введення правових норм без врахування морально-етичних норм українського народу призводить до регресу суспільства, про що свідчать нижче наведені факти.

Правові норми виконують в Україні завдання штучного переміщення сенсу життя людини з приватної сфери - створення сім’ї, народження дітей, співрозуміння і мирного доброго співжиття з іншими членами роду, суспільства, розумно-достатнього матеріального забезпечення необхідних фізіологічних потреб людини, співжиття в гармонії з природою у сферу економічної, політичної, культурної, сімейної, соціальної залежності від норм юридичного права.

Основою для окремих розділів сучасного юридичного права послужило звичаєве право. Саме воно визначило окремі інститути сучасного права, але на даний час законодавець використовує його в регулюванні окремих конкретних ситуацій, замість того, щоб бачити в ньому основні засади взаємовідносин в сім’ї, родині, суспільстві общинні або корпоративні .

Звичаєве право принципово регулює взаємовідносини між людьми, а конкретні конфліктні ситуації пов’язані з порушенням законних прав та інтересів людини вирішуються згідно звичаїв на основі розумності, доброзичливості, гуманності, справедливості.

Про те, що забуті старі звичаї, правила поведінки, обряди, мораль, етику необхідно згадати, надати молоді можливість з ними ознайомитись, бо саме вона, створюючи сім’ї, стає основою розквіту суспільства свідчать такі дані:

- у 1999р. було зареєстровано в Україні злочинів, пов”язаних з наркотичними, сильнодіючими засобами та прекурсорами 7.236, а вже в 2001р – 47.905;

- кількість засуджених за вироками судів, що набрали законної сили у 1985р.-173,9 тис., а в 2001р.- 230,9 тис.;

- питома вага молоді у віці до 30 років, засудженої за скоєння злочинів відсотків до кількості засуджених всього: за 1985р.-47,9, за 2000р.-55,1;

- кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності 1995р. – 6515,9 тис., а в 2001р- 6304,1 тис.;

- частка дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі відсотки від загальної кількості народжених у1985р.- 8,3, а в 2001р.- 18,0;

- кількість зареєстрованих шлюбів у 1985р.- 489,9 тис., а розлучень-23,7тис., у 2001р зареєстровано шлюбів-309,6 тис., а розлучень-38,5 тис. на початку ХХст. Рівень розлучень становив 0,5 на 1тисячу шлюбів;

- до 1987р на Україні не було зареєєстровано взагалі ВІЛ-інфікованих осіб, та вже в 2001р кількість ВІЛ-інфікованих становить майже 400.000 осіб і зараз формуються численні групи ризику вторинного порядку до яких належать клієнти повій, водії-дальнобійники, трудові мігранти, окремі групи працівників сфери розваг, а також донори, ув”язнені, інші;

- за оцінками експертів уже в 2010р. кількість ВІЛ-інфікованих в Україні може становити 1,44 млн. чоловік, якщо тенденцію до поширення цієї хвороби не буде припинено;

- на сьогодні в Україні померло від ВІЛСНІДу 4040 дорослих і 73 дітини;

- Народонаселення держави старіє всього пенсіонерів у 1986р.

- Кількість померлих у 1985р від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій становили 50,1 тис, а в 2001р.-75,3тис.;

В Україні зараз діють більше трьох сотень громадських та державних структур, які опікуються проблемами ВІЛСНІДу. Працює Всеукраїнська мережа людей, які живуть із ВІЛСНІДОом.

У справу доротьби із хворобою вкладаються великі гроші. Так минулого 2002року бюджет на централізовані з профілактики та лікування СНІДу в Україні становив 6,3млн. гривень, а цього року Глобальний фонд боротьби зі СНІДом прийняв рішення виділити для України 92млн. долларів.

Починаючи з серпня 2000р. за підтримки Програми розвитку ООН, Об”єднаної програми ООН з ВІЛСНІДу ЮНЕЙДС/ та фінансування Фонду ООН діє програма “Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя”, впроваджена Міністерством освіти і науки України та Академією педагогічних наук України.

Разом з тим, не зважаючи на заходи, прийняті правовою державою, у боротьбі з ВІЛСНІДом перспектива розповсюдження хвороби на України загрожуюча.

Не менш складною сучасною проблемою є наркоманія, алкоголізм. Чому ці явища зараз мають таке широке розповсюдження? Це заптання змушує визнати, що наше суспільство зосереджене на матеріальному використанні сумнівних “благ”, на досягненні успіху у різних матеріальних сферах виробництва та привласнення грошових та інших ресурсів і не спроможне задовольнити емоційні й духовні потреби людини. Ці потреби не можуть задовольнити навіть більшість релігій, оскільки не звертають уваги на коріння людських проблем.

Правовою державою узаконюються неприродні статеві стосунки. Дозволено все, що не заборонено законом, а законом добровільні неприродні статеві стосунки не заборонені.

Захисники проституції вважають, що вона зберігає сім”ю, але насправді саме вона її руйнує, саме вона є розсадником біологічної та психічної зарази. Вона руйнує основу суспільства – сім”ю та культуру людини, оскільки відкидає нормальні відносини між чоловіком та жінкою на тваринний рівень.

Наркоманія, проституція, венеричні та інші інфекційні хворби, злочинність, особливо серед неповнолітніх, безпритульність дітей та одиноких старих людей, неприродні статеві стосунки – це своєрідна тінь суспільства. Боротися з тінню безперспективно, в неї виграти неможливо. Шляхи боротьби з негативними явищами у суспільстві пролягають через позитивні зміни у самому суспільстві.

Ознайомлення молоді з кращим надбанням традицій українського народу надає їй можливість вибору для себе правил поведінки. Одностороння реклама у засобах масової інформації “негативу” і відсутність інформованості позитивного напрямку веде до руйнування суспільства.

На даний час демографічна ситуація в Україні набула кризового стану. Головна ознака соціально демографічної кризи – це катастрофічне погіршення умов створення сім”ї, як первинного елемента відтворення трудового потенціалу.

Умови відтворення сім”ї слід розглядати не тільки як матеріальну категорію, але й соціально-психологічну. Психічні розлади, алкоголізм, зловживання іншими “соціальними токсинами” і лікарськими засобами, розлад сімейного життя, бездоглядність дітей “квітнуть там де послаблені соціальні зв”язки, де відносини мають безособовий характер. Там де господарча і особливо виробнича діяльність у занепаді починають відчуватись негативні наслідки для здоров”я і добробуту населення, збільшуються випадки психічних розладів, зростає злочинність. Так вважає І. Рябов у своїй статті “Сім”я і відтворення населення в Україні”.

Автор заявляє, що традиції багатодітності в Україні втрачені. Серед новонароджених переважвють діти 1-ї та 2-ї черговості народження. Зростають масштаби однодітності та бездітності.

Є підстави очікувати зменшення дітородної функції сім”ї. Це пов”язано з тим, що задоволення потреб у дітях конкурує із задоволенням інших потреб сім”ї. “ Коли спокуси споживчих благ змагаються за кишені сучасних і майбутніх батьків, зовсім не дивно, що багато чоловіків і жінок покладають свій вибір на справи, далекі від батьківських. Змагання за більш високий рівень життя, притаманний нашій культурі, примушують чимало наших подружніх пар переглянути свої плани стосовно народження дитини.” – так зауважує вищезазначений автор.

Тенденція народжуваності в Україні на сьогодні за прогнозами вчених така, що через кожні 50 років народонаселення буде зменшуватись на 50%, а питома вага осіб 65 років і старших буде складати 30% всього суспільства, а це означаї, що суспільство буде працювати на утримання себе та непрацездатних, а власний розвиток за таких умов стає неможливий.