Заявник позбавлений іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму ВС України від 31 березня 1995 р. № 5 суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану [139, с.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 258 ЦПК України обов’язковою вимогою до змісту заяви є зазначення причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. Однак заявник зобов’язаний не лише зазначати вказані причини, а й додати до заяви письмову відмову компетентного органу видати документ, що посвідчує певний юридичний факт.

Тобто наявність можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, є перешкодою для заявника у здійсненні ним права на звернення до суду і, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті провадження в такій справі.

Проте варто розглянути й іншу ситуацію. Як уже зазначалось у ст. 258 ЦПК України (ст. 319 проекту ЦПК України відповідно) закріплено, що заявник повинен підтвердити причини неможливості одержання або відновлення відповідного документу, надавши довідку про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, саме така довідка є підтвердженням наявності у заявника відповідної спеціальної передумови права на звернення до суду. Однак відсутність вказаної довідки, у свою чергу, не може бути підтвердженням можливості одержати або відновити такий документ в компетентному органі.

Так, у разі відсутності довідки про неможливість відновлення втрачених документів, доданої до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в сімейних відносинах, суддя залишає заяву без руху для усунення вказаного недоліку - надання відповідної довідки. Водночас неусунення заявником зазначеного недоліку не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі, адже відсутність такої довідки свідчить лише про невиконання заявником вимог ухвали про залишення заяви без руху.

Таким чином, можна говорити про те, що відсутність можливості в заявника одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення в сімейних відносинах, є одночасно і спеціальною передумовою права на звернення до суду, і умовою реалізації такого права. Наявність можливості в заявника одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення в сімейних відносинах, матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі, ненадання письмової відмови компетентного органу видати документ, що посвідчує сімейний юридичний факт, - залишення заяви без руху з наступним її поверненням.

Крім того, видається за необхідне зауважити, що до переліку справ про встановлення факту, що має юридичне значення в сімейних відносинах, належать й такі факти, що не підлягають обов’язковій реєстрації (наприклад, встановлення факту родинних відносин між фізичними особами). Як наслідок, особа може встановити такий юридичний факт не інакше, як за рішенням суд. А тому в указаному випадку заявнику достатньо лише зазначити причини неможливості одержання необхідного документа.

3.