<<
>>

Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення

Здебільшого юридичні факти підтверджуються записами актів цивільного стану, різними свідоцтвами й іншими документами. На підставі цих документів відповідними компетентними органами (судами, органами соціального забезпечення, нотаріату та ін.) зазвичай робляться певні висновки щодо тих чи інших юридичних наслідків, що стосуються особистих або майнових прав громадян (наприклад, право на спадок).

Однак не завжди той або інший факт, що

має юридичне значення, може бути засвідчений відповідним документом. Наприклад, документ може бути втрачений і відновити його неможливо у зв’язку зі знищенням архіву. Тому законом передбачений судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення [27, с. 117]. У разі, якщо законодавством передбачений позасудовий порядок встановлення певного юридичного факту, то суддя постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження в такій справі.

М. О. Німак визначає ще одну спеціальну передумову права на звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення, у судовому порядку, указуючи, що встановлення факту не повинно пов’язуватися з наступним вирішенням спору про право. Проте одночасно науковець також виокремлює таку загальну передумову права на звернення до суду у справах окремого провадження, як відсутність спору про право [117, с. 75].

«Однак, видається сумнівним визначати вказану передумову двічі: і як загальну, і як спеціальну. Убачається, що відсутність спору про право є загальною передумовою права на звернення до суду, властивою для всіх справ окремого провадження, а не лише для справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі в сімейних відносинах» [102, с. 56].

З цього приводу також варто зазначити, що Т. Ц. Кашперська, досліджуючи справи про встановлення фактів, які мають значення для охорони сімейних прав та інтересів, указує, що для здійснення права на подання до суду заяв про встановлення зазначених фактів необхідною є наявність трьох рівнів передумов: «а) загальних, що регламентовані пунктами 1-3, 5 ч.

2 ст. 122 ЦПК України і дотримання яких є необхідним для звернення до суду із будь-якою заявою (позовною заявою), що буде підставою для відкриття провадження у справі; б) спеціальних, які є передумовами звернення до суду із заявою про відкриття окремого провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення; в) особливих, які є індивідуальними для кожної конкретної справи про встановлення факту, що має значення для охорони сімейних прав та інтересів, та обумовлюються особливостями правового регулювання відповідних сімейних правовідносин» [70, с. 11].

Однак така класифікація видається сумнівною. По-перше, оскільки до справ окремого провадження належать не лише справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, то видається за доцільне виокремлювати загальні передумови права на звернення до суду у всіх справах окремого провадження.

По-друге, вбачається відсутність необхідності окремого виокремлення особливих передумов права на звернення в таких справах. Так, Т. Ц. Кашперська називає однією із спеціальних передумов, що заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення [70, с. 62]. Інакше кажучи, реєстрація цього факту в органах ДРАЦСу відсутня і цей орган відмовляє у видачі відповідного документа. Тому, як наслідок, заявник позбавлений іншої можливості здійснити своє суб’єктивне право, крім як за рішенням суду про встановлення певного юридичного факту. Водночас, науковець у справах про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами називає особливою передумовою відсутність реєстрації даного факту органами ДРАЦСу. Таким чином, Т. Ц. Кашперська фактично визначає одну і ту ж обставину і як спеціальну, і як особливу передумову права на звернення до суду у справах про встановлення фактів, які мають значення для охорони сімейних прав та інтересів. До того ж, хотілося би наголосити, що факт родинних відносин між фізичними особами взагалі не підлягає державній реєстрації.

Або ж науковець зазначає, що «на відміну від інших категорій справ про встановлення фактів, які мають значення для охорони сімейних прав та інтересів, для справ про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України) сімейним та цивільним процесуальним законодавством України не передбачено особливих передумов звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі» [70, с. 64]. Вищезазначене також підтверджує відсутність необхідності окремого виокремлення особливих передумов права на звернення в розглядуваних справах.

Здійснення права на звернення до суду можливе лише в разі поєднання передумов права на звернення до суду із дотримання встановленого законом процесуального порядку здійснення цього права.

Реалізація права на звернення до суду в окремому провадженні здійснюється шляхом пред’явлення заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЦПК України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого ч. ч. 2 і 3 ст. 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді. Убачається, що наведений правовий припис поширюється і на заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, подані в порядку окремого провадження.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11-1 ЦПК України позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Одночасно обов’язковими умовами здійснення права на звернення до суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в сімейних відносинах, є такі.

<< | >>
Источник: Лузан Т.Л.. Встановлення фактів, що мають юридичне значення в сімейних відносинах, в окремому провадженні. - Кваліфікована наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» (081 - Право). - Науково- дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г Бурчака НАПрН України, Київ,2017.. 2017

Еще по теме Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення:

  1. 5.3.1. Загальна характеристика режиму статутного капіталу за чинним законодавством України
  2. Встановлення батьківства в судовому порядку.
  3. Чому в ЦПК не передбачено відповідальності сторони за неявку до суду, за порушення порядку під час проведення судового засідання?
  4. § 3. Умови встановлення батьківства в судовому порядку
  5. Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
  6. 9.16. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
  7. Стаття 94. Наслідки недодержання встановленого порядку здачі жилого приміщення в піднайом
  8. Стаття 94. Наслідки недодержання встановленого порядку здачі жилого приміщення в піднайом
  9. Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель
  10. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільо­вого призначення земельних ділянок.
  11. 7.13. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
  12. Чи може бути встановлений в судовому порядку факт набуття громадянства України громадянином іншої держави?
  13. 2.15. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
  14. 1.1.Розвиток наукової думки та методи дослідження інституту встановлення фактів, що мають юридичне значення, у порядку цивільного судочинства
  15. Частиною З статті 290 ЦПК, як спеціальною нормою, не передбачено право банку оскаржити ухвалене рішення в апеляційному порядку. Чи не буде це порушенням конституційного положення про право оскар-судового рішення?
  16. Стаття 140. Встановлення порядку дослідження інших доказів
  17. Відносини відповідальності за порушення встановленого порядку і правил (адміністративно-деліктні відносини)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -