Стаття 502. Експерт.

1. Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку.

2. Експерт призначається посадовою особою органу доходів і зборів, в провадженні якої пе­ребуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях.

3. Експерт зобов’язаний надати об’єктивні висновки з поставлених перед ним питань.

4. Експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;

2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків.

Експерт не може брати участі в розгляді справи, якщо він особисто, прямо чи побічно зацікавле­ний у результаті справи; якщо він є родичем осіб, які беруть участь у справі; якщо він перебуває в особливих стосунках з особами, які беруть участь у справі; якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у його безсторонності.

Експерт, крім того, не може брати участі у розгляді справи, якщо він: знаходиться або знаходився у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі; провадив ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення даної цивільної справи; виявився некомпетент­ним.

Експерт зобов’язаний з’явитися на виклик посадової особи органу, в провадження якої перебуває справа про порушення митних правил, і дати об’єктивний висновок у поставлених перед ним питан­нях.

Експерт має право не лише знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експер­тизи, і заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для подання висно­вку, а й з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністрати­вне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запи­тання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.

Експерт має право відмовитись від подання висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов’язку.

Експерт несе відповідальність за злісне ухилення від явки та за дачу завідомо неправдивого ви­сновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків відповідно до чинного законодавства України.