Висновок експерта

Якщо при вирішенні цивільної справи для з’ясування обставин, що мають значення для справи, потребуються спеціальні знання у галузі науки, техніки, ремесла, мистецтва, якими не володіє суд, то за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, та у чітко визначених законом випадках (ст.

- характер і ступінь ушкодження здоров’я;

- психічний стан особи;

- вік особи, якщо немає відповідних документів і неможливо їх отримати, - суд призначає експертизу.

Експертиза - це дослідження, проведене експертами (ст. 53 ЦПК) за допомогою спеціальних знань та технічних засобів, наданих судом матеріальних об’єктів, а також явищ, процесів, що містять інформацію про обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Таке дослідження проводиться на підставі ухвали суду у порядку та з дотриманням передбачених ЦПК правил.

Залежно від певних критеріїв експертизи поділяються на види. Деякі вчені виділяють основну та додаткову за обсягом проведених досліджень19. При цьому додаткова експертиза (ч. 1 ст.150 ЦПК) призначається у тому випадку, коли під час проведення експертизи мають місце неповні дослідження, які можуть бути зумовлені різними причинами, зокрема недостатністю вихідного матеріалу, неправильним відбором зразків тощо. Тому й висновок експерта може бути неповним або неясним, не чітко сформульовано відповіді на запитання або вони неповні, не дано відповіді на усі поставлені запитання, відповіді мають двозначне тлумачення тощо. Проведення такої експертизи доручається тому самому або іншому експерту (експертам). З таким підходом важко погодитися, оскільки необхідність призначення додаткової експертизи і повторної - це недолік у діяльності експертної установи.

Зокрема, повторна експертиза (ч. 2 ст.Х50 ЦПК) призначається, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтова- ним або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумніви в його правильності.

Як додаткова, так і повторна експертиза може проводитись як за ініціативою суду, так і на клопотання осіб, які беруть участь у справі. Щодо ініціативи суду, то вона зумовлена тим, що експерт при його призначенні попереджається судом про кримінальну відповідальність, тому якщо експертиза є не- обірунтованою, суперечить матеріалам справи, викликає сумніви в неупередженості експерта, суд може перевірити законність дій експерта, можливо, навіть з метою порушення кримінальної справи проти останнього. Щодо осіб, які беруть участь у справі, вони зацікавлені у законному, достовірному, вірогідному, обґрунтованому висновку, який може істотно вплинути на ухвалення судом рішення.

1, За кількістю експертів, які проводять дослідження, виділяють одноособову та комісійну:

- одноособова експертиза - проводиться одним експертом, коли обсяг його знань дозволяє провести експертне дослідження самостійно і відповісти на всі питання, поставлені судом;

- комісійна експертиза - проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Проведення такої експертизи зумовлено необхідністю дослідження великого обсягу матеріалу та проведення її у короткі строки, тому участь у комісійній експертизі можуть брати декілька експертів одного напряму знань, які призначаються судом або обираються особами, які беруть участь у справі, та зазначаються в ухвалі.

Під час проведення досліджень експерти мають право обмінюватися своїми думками, ставити запитання один одному, радитись між собою, можуть брати спільно, одночасно участь у проведенні дослідження. Але кожний із експертів виконує свою ділянку роботи.

Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок, який повинен базуватися на дослідженнях, проведених кожним експертом окремо.

2. За характером знань, які використовуються у процесі експертного дослідження, визначається однорідна (однопредметна ) та комплексна (багатопредметна ):

- однорідна (однопредметна) експертиза відрізняється тим, що у її проведенні беруть участь експерти однієї спеціальності, наприклад, економісти20;

- комплексна експертиза - проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Наприклад, при розподілі спільно набутого майна досить часто постає питання про можливість розподілу будинку у натурі, тобто виокремлення окремих його частин як самостійних, та проведення оцінки такого майна. Відповіді на ці питання потребують знань у будівництві та оцінці такого майна, що мають здійснювати відповідні експерти. Найчастіше такі експерти працюють в одній установі, зокрема, науково-дослідних інститутах судових експертиз. Але у висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку, якщо потребується надати єдиний висновок, а не відповіді на окремі запитання. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦПК.

Результати проведених досліджень мають бути викладені експертом у його висновку, який за ч. 2 ст. 57 ЦПК є одним із доказів.

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у їх результаті висновки і обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особами, які беруть участь у справі, та судом.

Висновок експертом надається лише після проведення ним досліджень, які потребують спеціальних знань у різних галузях науки, техніки, ремесла, мистецтва {ч. 1 ст. 143 ЦПК), які можуть мати різний характер, залежно від виду експертизи.

Викладається висновок у письмовій формі і він має бути мотивованим, тобто після проведення дослідження у висновку повинен мати місце детальний опис самого проведеного дослідження, описані засоби, за допомогою яких такі дослідження проводились, вихідні дані тощо та зроблені у їх результаті висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені судом.

Експерт має надавати відомості про вірогідність отриманих жим результатів, про застосовані ним наукові методики та використані технічні засоби. Наприклад, коли здійснюватиметься розрахунок складного елемента на міцність або бухгалтерські розрахунки, то використовується персональний комп’ютер, і наявність помилки у розрахунках експерта може бути зумовлена недосконалістю використаної програми, збоями у самому комп’ютерному обладнанні або помилками при введенні інформації при розрахунку. Всі ці відомості будуть необхідними при проведенні повторної експертизи, щоб не повторювати виявлених помилок.

Якщо експерт під час дослідження може встановити обставини, які мають значення для справи, хоча суд йому не поставив з приводу цих обставин запитання, він має право включити ці обставини до висновку (ч. 5 ст. 147 ЦПК).

Суд має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заноситься до журналу судового засідання.

У висновку експерта обов’язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Як засіб доказування висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК,

Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Зміст висновку експерта

У висновку експерта має бути зазначено: назва акта, дата його постановления, коли, де, ким (прізвище, ім’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), справа по якій проводилась експертиза, вид експертизи, на якій підставі було проведено експертизу, хто був присутній при проведенні експертизи, запитання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт ви- кориетав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом запитання. Досить важливою для висновку є описова його частина, де повинен мати місце докладний опис проведених досліджень, характер та способи проведення дослідження. Відповіді на поставлені судом запитання повинні знайти своє відображення у висновку експертизи, які мають бути правильними, повними, зрозумілими (ясними), мати вичерпний характер та бути науково обґрунтованими. Виходячи із складових частин висновку експерта, які передбачені у коментованій частині, доцільно виділяти: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну (висновки) частини.

Залежно від характеру висновок експерта може бути категоричним (позитивним або негативним), тобто - однозначний висновок з приводу поставлених судом питань. Вірогідний - про можливість відповісти на поставлені запитання за наявності вихідних даних. Вірогідний висновок не може бути прямим доказом та на ньому одному не може ґрунтуватися судове рішення. Умовними висновками експерта будуть такі, в яких формулюються різні категоричні висновки залежно від того, які фактичні дані, покладені в обґрунтування висновків, будуть доказані у судовому засіданні.