Стаття 189. Дослідження висновку експерта
1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.
2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі.
Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
4. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.
1. Висновок експерта досліджується шлязом його оголошення в судовому засіданні.
Після оголошення висновку з метою його роз'яснення чи доповнення експерту можуть бути поставлені запитання особами, які беруть участь у справі. Першою ставить запитання особа за ініціативою, якої проводилася експертиза, а якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, то першим запитання ставить позивач. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.
Дані про висновок експерта і поставленні з цього приводу запитання заносяться до протоколу судового засідання. Правильність відповідей у протоколі посвідчується підписом експерта.
Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.
Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.
2. Реакція людини на однакові явища залежить від її емоційного стану та зовнішніх обставин. Експертне дослідження здійснюється експертом у звичній для нього обстановці. Експерт має допоміжні матеріали, може порадитися з колегами, може спокійно обміркувати методику та результати експертизи.
Допит в суді – це мікрострес для експерта. Емоційний стан, обстановка, динаміка допиту – все це суттєво відрізняється від умов, в яких проводилася експертиза. Треба враховувати й те, що між експертизою і допитом експерта в суді є тривалий проміжок часу, заповнений іншими експертними дослідженнями. У зв‘язку із цим, пояснення експерта можуть не у повній мірі збігатися із його висновком.
3. Хороші практичні рекомендації щодо оцінки висновку експерта дають автори навчального посібника “Експертизи в судовій практиці”. Під час допиту експерта перевіряється його компетентність, об‘єктивність і незаінтересованість у результатах справи, встановлюється чи не вийшов він за межі своєї компетенції, чи грунтуються висновки на одержаних ним відомостях і чи не відбиралися вихідні дані самом експертом, чи достатньо даних для певних висновків. Підлягають оцінці наукова обгрунтованість висновку, правильність застосування конкретних методик, їх дозволеність (ким і коли вона рекомендована, апробована) чи є більш сучасні методики досліджень.[65]
Слід проаналізувати наскільки логічними є висновки експерта, чи на всі питання дано відповіді, зіставити висновки з установленими у справі фактичними даними. Наявність суперечності між ними може бути підставою для призначення повторної експертизи.
4. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі, оскільки у висновку можуть бути відповіді експерта, які є незрозумілими чи неповними.
Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.
Еще по теме Стаття 189. Дослідження висновку експерта:
- Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
- Судове слідство
- Стаття 66. Висновок експерта
- Стаття 189. Дослідження висновку експерта
- § 2. Поняття судових доказів
- § 5 . Висновок експерта
- § 2. Процесуальний порядок судового розгляду
- § 1. Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення дієздатності фізичної особи
- Яким чином у цивільному процесі реалізується принцип безпосередності судового розгляду та в яких процесуальних нормах він проявляється? Чи діє цей принцип на стадії провадження до судового розгляду?
- Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань у структурі злочинності в Україні
- 2.2. Об’єктивна сторона злочинів проти життя та здоров’я особи, вчинюваних медичними працівниками
- Публічні та диспозитивні засади набуття особою статусу потерпілого
- Кримінально-процесуальні функції вторинного рівня та їх реалізація в кримінальному провадженні