<<
>>

12.2. ПОСТАНОВИ МИТНОГО ОРГАНУ ТА ЇХ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Відповідно до ст. 140 МК, після розгляду справи про порушення митних правил посадова особа митного органу, зазначена в ст. 135 МК, виносить одне з рішень (постанов):

* про накладання адміністративного стягнення;

* про припинення провадження у справі;

—————————————————————————————————————— 165

« про порушення кримінальної справи і провадження дізнання у справі про контрабанду.

Постанова повинна містити:

» найменування митного органу, від імені якого винесено постанову;

* дату розгляду справи;

» відомості про особу, щодо якої розглядається справа, якщо цю особу встановлено;

ф викладення обставин, установлених при розгляді справи;

* посилання на статтю МК, що передбачає відповідальність за вчинене порушення;

» прийняття по справі рішення;

» строки та порядок оскарження постанови.

Копія постанови протягом 3х днів з дня її винесення вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова вважається врученою, навіть якщо особа, щодо якої винесено постанову, не знаходилася у визначеному нею місці проживання, перебування, або це місце було вказано нею неправильно.

У ст. 140 МК зазначається, якщо особу, що скоїла ПМП, не встановлено, то сповіщення заінтересованих організацій і осіб про прийняття у справі рішення здійснюється у порядку, визначеному Держмитслужбою. Це положення ще раз демонструє незавершеність законного регулювання всіх моментів провадження у справах про порушення митних правил.

У Митному кодексі також не визначено, якою мовою ведеться провадження у справах про ПМП, тому тут треба керуватися Законом про мову.

На відмінну від МК Російської Федерації МК України ніяк не регламентує ситуації, що часто зустрічається на практиці, коли необхідно об'єднання або виділення матеріалів у справах про ПМП. В Росії це робиться за постановою начальника митного органу або посадової особи, яка проводить провадження у справі.

МК також не регламентує порядок зберігання інформації, яка стала відомою під час провадження у справах про ПМП.

Це суттєвий момент в умовах ринкової економіки та конкуренції.

Заслуговує на увагу, що в ст. 122 МК вказується на необхідність при складанні протоколу зачитати права особі, яка вчинила правопорушення. Разом з тим МК України не називає таких прав, на відміну від МК Російської Федерації, ст. 308 якого їх визначає:

« знати, за яке порушення митних правил особа притягується до відповідальності;

166 ——————————————————————————————

« знайомитися з матеріалами після закінчення провадження або під час розгляду, робити виписки; » давати пояснення;

• пред'являти докази;

• робити заяви, відводи;

« на випадок адміністративного затримання користуватися

послугами адвоката;

« використовувати рідну мову та послуги перекладачів;

• оскаржувати постанови по справі.

У проекті МК необхідно також передбачити таке положення при розгляді справи про ПМП, як повернення справи для додаткового провадження.

Постанови митного органу у справі про порушення митних правил є офіційними і підлягають обов'язковому виконанню.

<< | >>
Источник: Жорин Ф. Л.. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. 2001

Еще по теме 12.2. ПОСТАНОВИ МИТНОГО ОРГАНУ ТА ЇХ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ:

  1. 12.4. ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ МИТНОГО ОРГАНУ
  2. 12.3. ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВ МИТНОГО ОРГАНУ
  3. Значення юридичних презумпцій
  4. Значення юридичних фікцій
  5. § 44. Юридична і фактична помилки та їх значення.
  6. § 8. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
  7. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
  8. Поняття і значення юридичних символів
  9. § 5. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  10. Значення державної реєстрації юридичних фактів у сімейному праві
  11. 86.Встановлення фактів, що мають юридичне значення.
  12. § 7. Родство і свояцтво, їх юридичне значення
  13. Стаття 259. Зміст рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення
  14. 2.1. Порядок подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення та відкриття провадження у справі
  15. Особливості розгляду справ про встановлення фактів, що минуть юридичне значення
  16. 7.1.4. Значення праворозуміння для подальшого розвитку юридичних наукових знань та правової практики.
  17. 1.2. Правова природа фактів, що мають юридичне значення і підлягають встановленню у порядку цивільного судочинства
  18. Які умови визначення юрисдикції суду у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення?
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -