Поняття і значення юридичних символів

Символ - це знакова структура, що служить на позначення ідеального змісту, відмінна від її безпосереднього предметного буття, що відкрива­ється органам відчуттів¹¹².

Вважається, що символи виникають у первісному суспільстві, коли

в людей з'являється потреба будь- що координувати спільну діяльність, фіксувати та швидко й зрозуміло передавати наступним поколінням набу­тий досвід.

Соціальне значення символів не зводиться до подібної регулятивної ролі. В іншому випадку подолання людського невігластва та розвиток при­родної мови неминуче призвели б до поступового відмирання символів. Цього ж не відбувається. Попри те, що з розвитком людства оновлюють­ся і змінюються їхні форми, кількість і значення символів у сучасному світі аж ніяк не знижується пропорційно підвищенню рівня розвитку

суспільства.

У культурологічному аспекті виникнення символів можна розгляда­ти не тільки як результат, але і як один із засобів формування первісного

людського суспільства. Перехід до культурного стану означає початок символічного кодування світу, своєрідне подвоєння реальності. У магічних ¹¹² Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии: [моногр.] /

М. Л. Давыдова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2009. - С. 287.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

ритуалах первісні люди не тільки моделювали діяльність у реальному світі, а й створювали особливий світ символічної реальності.

145

У цьому контексті право потрібно розглядати як важливий соціальний символ. Ймовірно, усвідомлення необхідності існування права (у вигляді

закону, звичаю, єдиного для всіх порядку) і необхідності підпорядкування

йому належить до архетипів людської свідомості.

Такого висновку можна дійти, відповідаючи, приміром, на запитання, чому люди підкоряються правовим велінням. У радянській матеріалістич­ній науковій доктрині як основний, якщо не єдиний засіб, що забезпечує дієвість права, розглядався державний примус. Така постановка питання обумовлювала, зокрема, дискусію про структуру норми права й непорушне переконання вітчизняних правознавців в тому, що кожна норма у своє­му складі мусить мати санкцію, інакше відповідного правила не будуть дотримуватися. Насправді ж вплив норми права на людську свідомість не є механічним («є санкція - підкоряюся, ні - ігнорую»). І передовсім це пов'язано з тим, що цей вплив опосередковано символічною природою права. Дотримання конкретної норми обумовлено, зокрема, й тим, що право загалом символізує у свідомості людей такі цінності, як авторитет, владу, силу, порядок, вірність традиціям тощо.

Саме із цим пов'язаний і нерегулятивний правовий вплив на суспільні відносини. Право само собою (незалежно від того, що конкретно записано в тих чи інших законах) впливає на свідомість людей. Інформаційний, психологічний, культурний, виховний вплив права на життя суспільства насамперед обумовлений сприйняттям права як цілісного явища, що має особливий зміст і значення. Тож, мабуть, і цим пояснюється розмежування в нашій свідомості природного і позитивного права або права і закону. «Роздвоєння» відбувається на рівні сприйняття: з одного боку, ми усвідом­люємо конкретні встановлені правила, імперативи, які можуть здаватися нам справедливими або не справедливими, з іншого боку, право загалом сприймаємо як символ справедливості та порядку. Розбіжності між цими двома лініями сприйняття і породжує уявлення про паралельно наявні природне і позитивне право.

Певною мірою питання про цінність права - це питання про розкоду- вання його символічного змісту. Тільки в такому контексті можна, напри­клад, говорити про свободу, рівність і справедливість як про універсальні позачасові правові цінності.

Крім самого права, у системі соціальних символів можна виділити чимало символів, які так чи інакше пов'язані з ним. Це явища, які харак­теризуються набагато меншим масштабом своєї дії і соціальною роллю.

Лекція 9. ЮРИДИЧНІ СИМВОЛИ

146

Символи пов'язані своїм існуванням та дією з правом, далеко не одно­рідні. Серед них можна виділити щонайменше три групи:

1) символи, закріплені в офіційних джерелах права та охоронювані державою. Саме цю групу традиційно розглядають як «правові (юридич­ні) символи». І саме в цьому контексті можна говорити про «символічні приписи» як особливу групу нетипових НПА;

2) символи, які використовуються в праві. Йдеться про ті умовні об­рази, які не отримали юридичного закріплення, але їх зміст безпосередньо стосується права (наприклад, зображення Феміди як символ правосуддя).

З погляду позитивістського праворозуміння, юридичного значення такі

явища не мають, але, символізуючи ті чи інші правові цінності, вони, без­умовно, виступають складовим елементом правової системи суспільства;

3) символи, які згадуються в законодавстві, не набуваючи при цьому

правового характеру. Такими, зокрема, є символи, використовувати які заборонено чинним законодавством. На відміну від попередньої, ця група

витісняється правовою системою у зв'язку з тим, що виражає негативні,

чужі їй явища і цінності. З іншого боку, саме існування таких символів

не тільки визнається правом, а й набуває юридичного значення. Так, ви­користання нацистської символіки є підставою застосування юридичної відповідальності, тобто має конкретні юридичні наслідки.

Отже, крім власне юридичних символів, які закріплені правом і ма­ють певне юридичне значення, існують, з одного боку, символи, не ви­знані офіційно, але які є правовою цінністю. З іншого боку, це символи, які не ігноруються позитивним правом, але правовими вони не є. Треба

зазначити, що чітка межа між цими групами проводиться в літературі не завжди. Так, А. Нікітін, даючи строго позитивістське визначення

юридичних символів, водночас говорить про такі їх приклади, як зобра­ження тюремних ґрат або з'єднаних шлюбних кілець. Подібні символи не характеризуються ні юридичним закріпленням, ні, тим паче, правовою охороною або процесуальним порядком застосування, тому й авторським

визначенням не відповідають¹¹³.

Аби штучно не обмежувати коло досліджуваних проблем, доцільно вживати поняття «юридичний символ» в кількох значеннях.

У вузькому розумінні під ним варто розуміти символ, встановлений

або санкціонований чинним законодавством. Такі юридичні (правові) сим­воли можуть також мати назву нормативних або законодавчих символів.

Поняття «юридичний символ» у широкому сенсі охоплює всі символи, що є частиною правової культури конкретного суспільства, інтегровані ¹¹³ Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии: [моногр.] /

М. Л. Давыдова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2009. - С. 290.

Шутак І. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА: курс лекцій для бакалаврів

в його правову систему. До них відносяться і символи, закріплені законо­давчо, і ті, які так не закріплені, але їх люди сприймають як правові, вони символізують в суспільній правосвідомості певні правові цінності.

147

Крім цього, можна, ймовірно, виділити й категорію юридично зна­чущих символів, що охоплює символи, так чи інакше опосередковані

позитивним правом: і охоронювані ним, і заборонені.

З теоретико-правового погляду, найбільший інтерес традиційно

викликають нормативно встановлені символи. Не варто, однак, забувати і про те, що значення інших груп символів також досить велике, зокрема і в контексті юридичної техніки.

Отже, юридичний (правовий) символ - це створюваний або санк­ціонований державою умовний образ, відмітний знак, культурно-ціннісне утворення, яке можна побачити або почути і якому суб'єкт правотворчості надає особливого політико-правового змісту, не пов'язаного із сутністю цього утворення, що охороняється державою і використовується в осо­бливому процедурному порядку¹¹⁴.

2.