2.2.2. Розвиток корпоративного права Великобританії в ХХ столітті. Вплив європейського права

У ХХ столітті британське законодавство про компанії неодноразово переглядалося і змінювалося. У 1907 році у Великобританії уперше на законодавчому рівні був закріплений розподіл компаній на публічні та приватні.

Нові акти про компанії були прийняті в 1908, 1929, 1948, 1967 і 1972 роках. У 1976 р. були прийняті ІА і СА, що стосувались питань ведення рахунків компанії й аудита.

Після приєднання Великобританії до ЄС розвиток корпоративного права проходив під впливом права ЄС. Так, ст. 9 Акту про Європейські співтовариства 1972 р. передбачала імплементацію в право Великобританії Першої директиви ЄС з гармонізації корпоративного права. У 1980 і 1981 роках приймаються нові акти про компанії, спрямовані на імплементацію Другої і Четвертої директив ЄС.

СА 1980 були запроваджені більш істотні зміни між правовим статусом публічної та приватної компаній. Статус публічної компанії був приведений у відповідність до вимог Другої директиви ЄС. Тоді як правовий статус приватної компанії залишився взірцем "класичного британського підходу" до врегулювання корпоративних правовідносин. Акт 1980 року скасував вимогу про обмеження максимальної кількості учасників приватної компанії і знизив із семи до двох вимоги до мінімуму акціонерів публічної компанії.

У підсумку на початку 1984 року британське законодавство про компанії складало величезний масив. Діяли (цілком або частково) 7 СА (1948, 1967, 1972, 1976, 1980, 1981, 1983), а також інші акти зі спеціальних питань, таких як обіг акцій, включаючи торгівлю на фондовій біржі, неплатоспроможність компаній, захист інвесторів тощо. Таке законодавство без сумніву потребувало консолідації. Вона була здійснена в 1985 році, шляхом прийняття нового СА 1985, що заміняв акти 1948 – 1982 рр. СА 1985 уперше закріпив чіткі критерії класифікації компаній на: а) публічні і приватні; б) малі, середні і великі. Для кожного типу компанії визначалися особливості створення, діяльності та припинення.

У 1985 році були також прийняті наступні акти: Акт про інсайдерські правочини, Акт про комерційні найменування і Акт про консолідацію законодавства про компанії.

У 1985 – 1989 роки у британському законодавстві відбувається певна "реструктуризація". По-перше, була проведена розмежувальна лінія між корпоративним законодавством і законодавством про неплатоспроможність компаній. Переважною стає думка, що корпоративне законодавство покликане регулювати лише припинення діяльності компаній, не пов’язане з неплатоспроможністю (пропонувалося навіть взагалі виключити питання припинення компаній з корпоративного законодавства). По-друге, в окрему галузь законодавства виділяється законодавство про цінні папери. У Великобританії, на відміну від більшості інших країн, норми, що регулюють обіг цінних паперів, довгий час розглядалися лише як частина корпоративного права.

У 1989 році приймається новий СА, головним призначенням якого була імплементація Сьомої директиви, що стосується консолідованої звітності компаній, і Восьмої – стосовно аудиту. Одночасно було проведене реформування правового становища приватної компанії, спрямоване на істотну дерегуляцію її діяльності.

У 1992 році у Великобританії була вперше законодавчо закріплена можливість організації одноособової приватної компанії (на виконання вимог Дванадцятої директиви ЄС). У 1993 році був прийнятий Акт про кримінальне судочинство, частина V якого замінила положення Акту про інсайдерські правочини 1985 р. У 2000 році ухвалюється низка парламентських актів, спрямованих на удосконалювання правового регулювання діяльності компаній і функціонування фондового ринку у Великобританії. Зокрема, були прийняті акти про електронні засоби комунікації; фінансові послуги і ринки; неплатоспроможність компаній. У 2004 році приймається Акт про компанії (аудит, перевірки, громадські підприємства). –