Висновки до четвертого розділу
Капітальне будівництво є складовою містобудівної діяльності, а тому регулювання господарської будівельної діяльності мало б стосуватись не тільки будівництва будинків, споруджень, але і їх комплексів, розглядатись як інструмент розвитку територій, проведення комплексної забудови.
Тому у ГК України необхідно врегулювати організаційно-господарські відносини, що виникають у зв’язку з проведенням капітального будівництва, використанням територій.Іншою складовою глави 33 ГК України мають бути правові норми, спрямовані на регулювання майново - господарських відносин, що виникають у процесі проведення будівельної діяльності підрядним, господарським, змішаним способом, при проведенні капітального будівництва за державні кошти. Безумовно, що основна увага має приділятись підрядним відносинам у капітальному будівництві.
Для усунення суперечностей між ГК України та ЦК України у регулюванні підрядних відносин у будівництві необхідно у ст.317 ГК України де у частині другій серед видів договорів підряду у капітальному будівництві вказані досліджувальні роботи замінити їх на пошукові. Також необхідно доповнити ч.2 ст. 318 ГК України вказівкою на те, що договір підряду у капітальному будівництві укладається на нове будівництво, технічне переоснащення, капітальний ремонт, оскільки це є також формами капітального будівництва.
Відповідно до ч.2 ст. 180 ГК України істотними є умови господарського договору, встановлені законом, але для договору підряду на капітальне будівництво істотні умови визначені у двох різнорівневих нормативно-правових актах: ГК та у Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668. Загальні умови передбачають більш широке коло істотних умов для договору підряду на капітальне будівництво ніж ГК України. Недоліком обох нормативно - правових актів є надмірно широке їх коло і віднесення до них найменування та реквізитів сторін, місця і дати укладення договору підряду, які взагалі не є умовами договору, та мають відношення до необхідних реквізитів договору.
Істотні умови договору підряду на капітальне будівництво мають визначатись безпосередньо у ГК України за прямою вказівкою закону на істотність таких умов і їх перелік не повинен бути надмірно широким, для чого необхідно запровадити відповідні зміни до ч.5 ст. 318 ГК України.Предмет договору підряду на капітальне будівництво - цілеспрямована діяльність підрядника з виконання будівельних та пов’язаних з ними робіт, з досягнення обмовленого договором результату та передачі його замовнику та зустрічні дії замовника з прийняття результату робіт та сплати підряднику обумовленої ціни;
Залучення інвестицій буде можливим тільки за умови введення у практику проектування Єврокодів, гармонізованих з національними стандартами. Для цього необхідно запровадити систему навчання та перенавчання проектувальників та введення вимоги щодо вміння використовувати їх при сертифікації спеціалістів. При запровадженні європейських технічних стандартів у практику капітального будівництва України необхідно враховувати вимоги ЄС щодо енергетичної ефективності будівель, встановлені Директивою 2012/27/ЄС Європейського парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року «Про енергетичну ефективність» та Директиви 2010/31/ЄС Європейського парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року «Про енергетичну ефективність будівель», що обумовлюють необхідність впровадження у вітчизняну практику такого господарсько-правового засобу як Національний план з енергетичної ефективності будівель.
Договір аутсорсингу - господарська угода, відповідно до якої замовник, відмовляючись від використання своїх внутрішніх ресурсів (штатних працівників) для виконання функцій, бізнес-процесів, робіт, необхідних йому для здійснення своєї господарської діяльності, передає їх реалізацію на систематичній, оплатній основі зовнішньому виконавцеві (аутсорсеру), який здійснює підприємницьку діяльність у певній вузькопрофільній, спеціалізованій сфері; запропоновані уточнення дозволяють з одного боку підкреслити господарсько-правову природу цього правового інструменту, а з іншого більш повно відобразити характерні ознаки, що в свою чергу дозволить найбільш точно інтерпретувати термін «договір аутсорсингу» у науковому апараті та законодавстві.
Договір аутстафінгу - господарська угода, відповідно до якої виконавець надає у оперативне підпорядкування замовнику працівників з якими перебуває у трудових відносинах для подальшого використання замовником їх праці у власній господарській діяльності нарівні з власними працівниками, а замовник зобов’язується прийняти зазначену послугу та оплатити її, організувавши запозичену працю з забезпеченням дотримання трудового законодавства; закріплення такого визначення у чинному ГК України створить правову основу для більш широкого використання такого господарсько - правового засобу у практиці господарюючих суб’єктів.
Договори аутсорсингу та аутстафінгу доцільно використовувати для зниження трансакційних витрат будівельних підприємств, для чого необхідно удосконалити правові норми щодо цих господарсько-правових договорів, зокрема шляхом закріплення засадничих положень щодо таких договорів у ГК України, які забезпечать баланс інтересів сторін, а також кореспондуючі цим нормам зміни до ПК України та КЗпП України, що дозволить знизити податкове навантаження на підприємства галузі, створити правові гарантії забезпечення прав працівників.
Еще по теме Висновки до четвертого розділу:
- 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
- 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
- Висновки до розділу 2
- 3. «Адміністративний порядок» накладання санкцій як ознака управлінського характеру адміністративної відповідальності
- § 3 . Правові аксіоми у цивільному судочинстві
- Конституція України (28 червня 1996 р.)
- Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
- Організаційно-правові основи діяльності українського повстанського руху
- § 1. Сеймовий досвід українства
- § 1. Українська Центральна Рада - вищий представницький орган УНР
- 4.3.1. Покарання гріхом, різкою та засланням