<<
>>

Висновки до четвертого розділу

Капітальне будівництво є складовою містобудівної діяльності, а тому регулювання господарської будівельної діяльності мало б стосуватись не тільки будівництва будинків, споруджень, але і їх комплексів, розглядатись як інструмент розвитку територій, проведення комплексної забудови.

Тому у ГК України необхідно врегулювати організаційно-господарські відносини, що виникають у зв’язку з проведенням капітального будівництва, використанням територій.

Іншою складовою глави 33 ГК України мають бути правові норми, спрямовані на регулювання майново - господарських відносин, що виникають у процесі проведення будівельної діяльності підрядним, господарським, змішаним способом, при проведенні капітального будівництва за державні кошти. Безумовно, що основна увага має приділятись підрядним відносинам у капітальному будівництві.

Для усунення суперечностей між ГК України та ЦК України у регулюванні підрядних відносин у будівництві необхідно у ст.317 ГК України де у частині другій серед видів договорів підряду у капітальному будівництві вказані досліджувальні роботи замінити їх на пошукові. Також необхідно доповнити ч.2 ст. 318 ГК України вказівкою на те, що договір підряду у капітальному будівництві укладається на нове будівництво, технічне переоснащення, капітальний ремонт, оскільки це є також формами капітального будівництва.

Відповідно до ч.2 ст. 180 ГК України істотними є умови господарського договору, встановлені законом, але для договору підряду на капітальне будівництво істотні умови визначені у двох різнорівневих нормативно-правових актах: ГК та у Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668. Загальні умови передбачають більш широке коло істотних умов для договору підряду на капітальне будівництво ніж ГК України. Недоліком обох нормативно - правових актів є надмірно широке їх коло і віднесення до них найменування та реквізитів сторін, місця і дати укладення договору підряду, які взагалі не є умовами договору, та мають відношення до необхідних реквізитів договору.

Істотні умови договору підряду на капітальне будівництво мають визначатись безпосередньо у ГК України за прямою вказівкою закону на істотність таких умов і їх перелік не повинен бути надмірно широким, для чого необхідно запровадити відповідні зміни до ч.5 ст. 318 ГК України.

Предмет договору підряду на капітальне будівництво - цілеспрямована діяльність підрядника з виконання будівельних та пов’язаних з ними робіт, з досягнення обмовленого договором результату та передачі його замовнику та зустрічні дії замовника з прийняття результату робіт та сплати підряднику обумовленої ціни;

Залучення інвестицій буде можливим тільки за умови введення у практику проектування Єврокодів, гармонізованих з національними стандартами. Для цього необхідно запровадити систему навчання та перенавчання проектувальників та введення вимоги щодо вміння використовувати їх при сертифікації спеціалістів. При запровадженні європейських технічних стандартів у практику капітального будівництва України необхідно враховувати вимоги ЄС щодо енергетичної ефективності будівель, встановлені Директивою 2012/27/ЄС Європейського парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року «Про енергетичну ефективність» та Директиви 2010/31/ЄС Європейського парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року «Про енергетичну ефективність будівель», що обумовлюють необхідність впровадження у вітчизняну практику такого господарсько-правового засобу як Національний план з енергетичної ефективності будівель.

Договір аутсорсингу - господарська угода, відповідно до якої замовник, відмовляючись від використання своїх внутрішніх ресурсів (штатних працівників) для виконання функцій, бізнес-процесів, робіт, необхідних йому для здійснення своєї господарської діяльності, передає їх реалізацію на систематичній, оплатній основі зовнішньому виконавцеві (аутсорсеру), який здійснює підприємницьку діяльність у певній вузькопрофільній, спеціалізованій сфері; запропоновані уточнення дозволяють з одного боку підкреслити господарсько-правову природу цього правового інструменту, а з іншого більш повно відобразити характерні ознаки, що в свою чергу дозволить найбільш точно інтерпретувати термін «договір аутсорсингу» у науковому апараті та законодавстві.

Договір аутстафінгу - господарська угода, відповідно до якої виконавець надає у оперативне підпорядкування замовнику працівників з якими перебуває у трудових відносинах для подальшого використання замовником їх праці у власній господарській діяльності нарівні з власними працівниками, а замовник зобов’язується прийняти зазначену послугу та оплатити її, організувавши запозичену працю з забезпеченням дотримання трудового законодавства; закріплення такого визначення у чинному ГК України створить правову основу для більш широкого використання такого господарсько - правового засобу у практиці господарюючих суб’єктів.

Договори аутсорсингу та аутстафінгу доцільно використовувати для зниження трансакційних витрат будівельних підприємств, для чого необхідно удосконалити правові норми щодо цих господарсько-правових договорів, зокрема шляхом закріплення засадничих положень щодо таких договорів у ГК України, які забезпечать баланс інтересів сторін, а також кореспондуючі цим нормам зміни до ПК України та КЗпП України, що дозволить знизити податкове навантаження на підприємства галузі, створити правові гарантії забезпечення прав працівників.

<< | >>
Источник: ОЛЮХА ВІТАЛІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ. Д И С Е Р Т А Ц І Я на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Одеса - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до четвертого розділу:

  1. 2.1. Поняття та класифікація суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  2. 2.2. Легітимація діяльності суб’єктів, які надають послуги у сфері освіти
  3. Висновки до розділу 2
  4. 3. «Адміністративний порядок» накладання санкцій як ознака управлінського характеру адміністративної відповідальності
  5. § 3 . Правові аксіоми у цивільному судочинстві
  6. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  7. Розділ 7. Державна служба в українських регіонах Австрійської (Австро- Угорської) монархії (1772-1918 рр.)
  8. Організаційно-правові основи діяльності українського повстанського руху
  9. § 1. Сеймовий досвід українства
  10. § 1. Українська Центральна Рада - вищий представницький орган УНР
  11. 4.3.1. Покарання гріхом, різкою та засланням
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -