1. Поняття та види публічних видатків.

В сучасних умовах формування нових економічних відносин в Україні, що супроводжуються ускладненою фінансовою ситуацією, важливе значення має чіткість у правовому регулюванні порядку використання фінансових ресурсів, тобто здійснення державних і муніципальних витрат.

Держава здійснює мобілізацію коштів у свої фонди з метою використання їх для реалізації своїх завдань і функцій. Кошти, що виділяються державою із централізованих і децентралізованих фондів коштів, є державними видатками. Місцеві видатки здійснюються органами місцевого самоврядування із місцевих фондів коштів. Сукупність державних та місцевих видатків формують систему публічних видатків, оскільки призначені для задоволення суспільних потреб і відповідно мають публічний характер.

Публічні видатки – вид фінансових відносин, пов’язаних із постійним цільовим використанням грошових коштів. Для покриття публічних видатків використовуються кошти державного та місцевих бюджетів; публічних цільових фондів коштів; власних фондів підприємств, установ, організацій державної або комунальної форми власності. За матеріальним змістом публічні видатки – це прямі, безперервні, цільові грошові витрати з державного та місцевих бюджетів, а також інших централізованих грошових фондів, пов'язані з функціонуванням держави та місцевого самоврядування.

Як економічна категорія публічними видатками є економічні відносини з приводу використання фондів коштів держави, місцевого самоврядування, що спрямовуються на виконання завдань і функцій останніх.

У фінансово-правовому аспекті публічні видатки – це врегульована нормами фінансового права система фінансово-правових відносин, які виникають, змінюються або припиняються у зв'язку з використанням фондів коштів держави, місцевого самоврядування для задоволення загальнодержавних і місцевих публічних інтересів.

Оскільки видатки держави опосередковують її функціонування, значна частина їх покривається за рахунок бюджету.

У процесі здійснення видатків держави й органів місцевого самоврядування виникає широке коло відносин, які завжди проявляються у формі правовідносин і мають грошовий характер. Сукупність фінансово-правових норм, що регулюють відносини у галузі видатків, об’єднано в окремому розділі Особливої частини фінансового права.

Публічні видатки здійснюються на засадах: плановості, цільового використання коштів, постійного контролю за використанням коштів, безповоротності та безвідплатності виділення коштів.

Публічним видаткам притаманні такі основні ознаки: - грошовий характер; - цільовий характер використання коштів, спрямування на здійснення програм та заходів, що передбачені відповідним кошторисом; - постійний характер використання коштів; - відображення розподілу й перерозподілу публічних доходів; - забезпечення можливості виконання завдань і функцій держави й місцевого самоврядування; - визначення пріоритетів державної політики в цілому; - забезпечення функціонування як держави в цілому, так і окремих її регіонів.

Щодо класифікації видатків, то їх можна класифікувати за різними підставами. Видатки можна класифікувати залежно від форм власності суб’єктів, які здійснюють публічні витрати: державні і муніципальні.

Видатки держави та місцевого самоврядування за економічною характеристикою можна класифікувати на поточні та капітальні, тобто видатки на розвиток. Поточні видатки здійснюються з метою фінансування поточної діяльності. Капітальні видатки спрямовані на розширене відтворення, соціально-економічний розвиток, зміцнення матеріально-фінансової бази тощо.

У зв’язку з розподілом державного і місцевих бюджетів на загальний і спеціальний фонди, видатки можна класифікувати на: 1) пов’язані з фінансуванням діючих установ, навчальних закладів, соціальних програм тощо; 2) пов’язані з окремими, спеціальними заходами, програмами.

За цільовим призначенням на: заробітну плату, господарські витрати, поточний і капітальний ремонт. Залежно від джерел фінансування і планування їх у бюджетах видатки можуть поділятися на централізовані, тобто ті, що покриваються за рахунок бюджетів та централізованих цільових фондів коштів, і децентралізовані, що покриваються за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій. За характером участі в суспільному виробництві: - видатки на фінансування основних засобів; - видатки на фінансування оборотних засобів; - видатки на створення резервів.

Основне місце серед видатків посідають видатки бюджетів – державного бюджету та місцевих бюджетів. Проте вони не охоплюють усі публічні видатки, оскільки інша частина видатків здійснюється за рахунок спеціальних цільових фондів, а також за рахунок коштів державних і комунальних підприємств, організацій, установ, які вони отримують в результаті своєї діяльності.

Сьогодні істотне значення для характеристики цільових напрямів бюджетних видатків має класифікація, яка закладена у ст. 10 Бюджетного кодексу України. Видатки та кредитування бюджету можуть розподілятися за: бюджетними програмами; ознакою головного розпорядника бюджетних коштів; функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету і мають затверджуватися законом про Державний бюджет.

Крім того, Бюджетним кодексом України передбачене здійснення таємних видатків із державного бюджету для забезпечення діяльності окремих органів державної влади або їх структурних підрозділів в інтересах національної безпеки країни. Процедура проведення таємних видатків, порядок обліку, звітності та контролю за їх здійсненням виписана у ст.

Видатки Державного бюджету України відображаються щорічно в Законі України про Державний бюджет. Видатки місцевих бюджетів установлюються рішеннями відповідних місцевих рад.

Слід мати на увазі, що Бюджетний кодекс України розрізняє поняття видатки та витрати бюджету.

Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування; компенсації частини суми штрафних санкцій.

Витрати бюджету – видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.