Поняття і види мита. Митні платежі.

Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим Кодексом України та МКУ, який нараховується та сплачується відповідно до Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито;

4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, що встановлені МКУ (ст. 271 МКУ).

Ввізне (імпортне) мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України, воно є диференційованим (ст. 272МКУ).

Основну частину практично у всіх країнах складає імпортне (ввізне) мито. Ввізне (імпортне) мито виконує такі завдання:

• поповнює прибуткову частину бюджету України;

• захищає вітчизняного виробника від негативного впливу іноземної конкуренції,

110 а також забезпечує умови для ефективної інтеграції України в світову економіку;

• оптимізує співвідношення експорту та імпорту з позиції вимог платіжного та торгового балансу країни.

Вивізне (експортне) мито нараховується на українські товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України (ст. 273 МКУ). При застосуванні вивізного мита в основному виконуються такі завдання:

• поповнення прибуткової частини бюджету;

• обмеження вивезення з країни товарів, необхідних для національної економіки, захисту економічної безпеки країни;

• стимулювання експорту високотехнологічних товарів, обмеження вивезення сировини та продуктів первинної обробки.

Сезонне мито на окремі товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита (ст. 274МКУ).

Особливі види мита

У випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито.

Спеціальне мито встановлюється:

1) як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Під демпінгом розуміють експорт товарів та їх реалізацію в країні-імпортері за набагато нижчими цінами, ніж на внутрішньому ринку країни-виробника.

Компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

В Україні використовують наступні ставки мита (ст. 280 МКУ):

• адвалорна (від латинської від вартості), яке нараховується у відсотках на одиницю бази оподаткування;

• специфічна, у встановленому грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування;

• комбінована - поєднує обидві ставки мита.

Платниками мита є (ст. 276МКУ):

1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених МКУ;

2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях;

3) особа, на яку покладається обов'язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог;

4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування;

5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України із звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом;

6) особа, яка використовує товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Об'єктами оподаткування митом є (ст. 277МКУ):

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами, крім випадків, коли товари переміщуються міжнародним поштовим та експрес-відправленням (300 євро);

2) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 МКУ (використання товарів та ТЗ комерційного призначення).

Відповідно до чинного законодавства під час переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів справляються такі податки:

• податок на додану вартість;

• акцизний збір;

• мито;

• митні збори.

Строки сплати митних платежів (ст. 297МКУ):

У разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані митним органом, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до цього Кодексу товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму.

У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття митним органом митної декларації для митного оформлення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У разі зміни митного режиму митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі.

Якщо платежі не сплачені в строки, передбачені МКУ, нараховується пеня.

2.