Фінансові правовідносини. їх зміст та особливості

Фінансові правовідносини є юридичною формою вираження й закріп­лення фінансових (економічних) відносин, що можуть існувати лише в правовій формі. Фінансовим правовідносинам притаманні загаль­ні ознаки (як і будь-яким правовідносинам): вони виникають на основі норм фінансового права, що закріплюють ту модель поведінки для сто­рін правовідносин, яку згодом буде реалізовано у фінансових правовід­носинах; характеризуються наявністю у сторін суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.

Крім того, фінансові правовідносини мають особливості, зу­мовлені специфікою предмета й методу фінансового права:

1) фінансові правовідносини становлять юридичну форму виразу та закріплення фінансових відносин, які в свою чергу є формою відповід­них економічних відносин;

2) причиною, першоосновою виникнення, зміни й припинення фінан­сових правовідносин є фінансова діяльність держави, яка являє собою планомірний процес мобілізації, розподілу й використання централізо­ваних і децентралізованих фондів коштів з метою виконання державою завдань і функцій;

3) фінансові правовідносини мають майновий характер.

4) однією зі сторін фінансових правовідносин завжди виступає дер­жава в особі вповноваженого державного органу (органу місцевого са­моврядування);

5) фінансові правовідносини виникають, змінюються й припиняють­ся завжди на підставі закону (фінансово-правового акта), а не за воле­виявленням сторін.

Визначення фінансових правовідносин як таких, що мають майно­вий і державно-владний характер, дає змогу охарактеризувати їх як владно-майнові та відокремити від цивільних правовідносин і адміні­стративних правовідносин.

Отже, фінансові правовідносини можна визначити як урегульо­вані нормами фінансового права економічні відносини, що виникають, змінюються та припиняються в процесі мобілізації, розподілу й викорис­тання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресур­сів та мають державно-владний і майновий характер.

Фінансові правовідносини, як і будь-які інші правовідносини, мають свою структуру, елементами якої є:

1) суб'єкти, тобто учасники правовідносин;

2) об'єкт;

3) юридичний і фактичний зміст.

3.