§ 1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Юридична відповідальність нерозривно пов'язана з державою, нормами права, обов'язками І протиправними діями громадян та їх об'єднань І юридичних осіб Держава покладає юридичну відпові­дальність на суб'єктів права незалежно від їх волі й бажання Тому ця відповідальність має державно-примусовий характер Цим вона відрізняється від соціальної відповідальності Основна риса юри­дичної відповідальності — штрафне, каральне призначення При цьому кара — це не самоціль, а засіб перевиховання правопоруш­ника Поряд з каральною юридична відповідальність виконує пра-вовідновну функцію Вона сприяє відновленню суб'єктивних прав особи чи законних Інтересів держави1

Фахівці галузевих правових наук та науки теорії держави І пра­ва не виробили єдиного тлумачення поняття юридичної відпові­дальності Дискусії з цього приводу тривають Правові аспекти від­повідальності, пов'язаної з земельним правом, потребують дослід­ження тому, що вони мають не вузькогалузевий, а комплексний ха­рактер ЦІ аспекти є предметом дослідження різних галузей права Однак наука І галузь земельного права консолідують усі наукові розробки, перетворюючи їх на єдину проблему зі своєю специфі-

1 Див Чубуков Г В Земельнеє право России Курс обзорньїх леюіии — М 1999 — С 106

414

кою й особливостями предмета І методу земельно-правового регу­лювання

Будь-яка форма юридичної відповідальності застосовується за вчинення відповідного правопорушення дисциплінарного або ад­міністративного проступку, кримінального злочину, цивільно-пра­вового порушення Земельне правопорушення — це суспільне шкідлива винна дія чи бездіяльність, що суперечить нормам зе­мельного права Земельні правопорушення являють собою негатив­ні соціальні явища, оскільки зазіхають на земельний лад І правопо­рядок, покликаний забезпечувати раціональне використання й охо­рону земель' та захист осіб, які використовують земельні ділянки2 Причинами правопорушень у галузі земельного права нерідко є не­доліки правового регулювання земельних відносин, відсутність на­лежного обліку кількості та якості земель, контролю за станом ви­користання земельного фонду, недостатня поінформованість насе­лення щодо земельного законодавства тощо

Суб'єктами земельних порушень можуть бути як окремі грома­дяни та посадові особи, так І працівники підприємств, установ, ор­ганізацій Правопорушниками можуть бути й державні органи, що незаконно розпоряджаються земельним фондом чи допускають Ін­ші порушення норм земельного права Суб'єкти земельних право­порушень — фізичні та юридичні особи — не обов'язково є земле­користувачами чи суб'єктами земельних відносин Земельні право­порушення можуть вчиняти, наприклад, проектні організації, які розробляють проекти землеустрою, будівництва підприємств, забу­дови населених пунктів тощо

Об'єктами земельних правопорушень можуть бути порушення права державної, колективної та приватної власності на землю, Іс­нуючий порядок землекористування й охорони земель, права й Ін­тереси окремих громадян, підприємств, установ та організацій Та­ким чином, узагальненим об'єктом земельних правопорушень є зе­мельний лад, встановлений чинним законодавством

Змістом земельних правопорушень є дії (чи бездіяльність), що суперечать вимогам норм земельного права Вони за своєю приро­дою є суспільне шкідливими І виступають у формі винних дій чи бездіяльності

У земельно-правовій літературі зустрічаються твердження, згід­но з якими земельне правопорушення характеризується чотирма елементами (об'єктом, суб'єктом, об'єктивною стороною І суб'єк­тивною стороною) І відповідальність за порушення може наставати лише за наявності усіх цих елементів3 Об'єктивна сторона земель­ного правопорушення — це конкретні діяння правопорушника, який посягає на земельні Інтереси учасників земельних відносин, наприклад, знищення межових знаків, самовільне захоплення ді-

1 Див Общая теория советского земельного права — М 1983 — С ЗОЇ

Крассов О Й Земельнеє право Учебник — С 246 ' Див Земельное право Учебник для вузов / Отв ред С А Боголюбов — М 1999 —

415

лянки тощо Суб'єктивна сторона земельного правопорушення яв­ляє собою психічне ставлення суб'єкта до вчиненого протиправно­го діяння

Земельне правопорушення є підставою земельне-правової від­повідальності, тобто застосування передбачених нормами права санкцій, які дістають вияв у таких способах впливу на правопоруш­ників, що можуть бути застосовані лише до суб'єктів земельних правовідносин Вони можуть застосовуватися до розпорядників зе­мельного фонду, власників землі І землекористувачів У цьому по­лягає специфіка земельно-правової відповідальності

Однак земельне право не містить усього арсеналу правових санкцій, розрахованих на всебічний вплив на суб'єктів земельних правопорушень Тому для боротьби з ними застосовуються санкції різних галузей права Проте для цього необхідно, щоб порушення земельного законодавства було одночасно І порушенням правових норм відповідної галузі права У правовій літературі досить поши­реним є погляд, відповідно до якого земельне правопорушення може бути підставою для застосування заходів кримінальної, ци­вільно-правової, адміністративної чи дисциплінарної відповідаль­ності, якщо воно одночасно є кримінальним злочином, цивільно-правовим порушенням, адміністративним або дисциплінарним проступком

Функції, пов'язані з виявленням та фіксуванням земельних пра­вопорушень, покладені на державні контрольне-наглядові органи, місцеві ради, державних Інспекторів відповідних державних Інспек­цій Правові санкції застосовуються судовими органами, адмініс­тративними комісіями виконкомів сільських, селищних, міських рад та Іншими компетентними органами Правопорушення вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, породжує пев­ні правовідносини І відповідний обов'язок особи, яка його вчини­ла Земельні правопорушення можуть вчинятися державними орга­нами, посадовими особами, підприємствами І громадянами Ка­ральні санкції накладаються на них у певній процесуальній формі, яка може бути судовою або адміністративною