Поняття та ознаки правочину.
Пригадайте ситуації, коли ва.ч доводилося ставати учасниками цивільно-правових відносин.
У більшості випадків цивільно-правові відносини виникають унаслідок певних дій фізичних та юридичних осіб.
Дії осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, називають правочином.Для правочину характерний ряд ознак. Передусім правочин є дією осіб, тому він обов’язково є вольовим актом, наслідком вільно виявленої волі особи — волевиявлення.
По-друге, дія стає правочином лише тоді, коли її метою є виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків. Коли людина пише статтю чи картину, вона в багатьох випадках намагається реалізувати себе, свої здібності, але при цьому породжує також і цивільно- правові наслідки. Однак ці дії не є правочинами — адже набуття цивільно-правових прав та обов’язків не є основною та безпосередньою метою цих юридичних вчинків.
Правочин є дією суб’єктів цивільного (або приватного) права.
Отже, учасники цих правочинів автономні один від одного та є рівними, їхня участь у правочині — вияв їхнього бажання, вільного рішення. Цим правочин відрізняється від адміністративних рішень органів державної влади (наприклад, конфіскації майна, утримання податків), коли рішення органів державної влади є обов’язковими для виконання іншою стороною.
Правочин є правомірною дією. Дії його учасників відповідають вимогам законодавства. Це відрізняє правочин від правопорушень, які тягнуть за собою юридичну відповідальність.
Велика кількість правочинів передбачає їх класифікацію за певними ознаками. Цивільний кодекс поділяє правочини на односторонні, двосторонні та багатосторонні.
Односторонній правочин полягає в діях однієї сторони та, відповідно, породжує юридичні обов’язки лише до цієї сторони. У той же час права внаслідок одностороннього правочину можуть виникнути не лише в особи, яка його вчиняє, айв інших осіб.
Так, складаючи заповіт, особа не повинна ні з ким погоджувати свої дії, її дії також ні для кого, крім неї, не породжують обов’язків, хоча певні права (насамперед право власності) виникає в осіб, яким заповідано спадкове майно. Так само відбувається, коли юридична особа видає довіреність на виконання певних дій. Дво- чи багатосторонні правочини вимагають погодження дій, волі двох або відповідно більше сторін.Залежно від розподілу зобов’язань правочини поділяють на оплатні та безоплатні.
Абсолютна більшість правочинів є оплатними. Прикладами таких е купівля-продаж, оренда, міна тощо, коли обидві сторони зобов’язані виконати певні дії одна для одної, тобто зобов’язання є зустрічними.
Якщо ж зобов'язання виникають лише в однієї сторони, а інша має лише права, або якщо інша сторона правочину відсутня (в односторонньому правочині), то йдеться про безоплатний правочип. Прикладом такого правочину є дарування.
Важливим критерієм поділу правочинів є час, з якого він набуває чинності. За цим критерієм правочини поділяють на консенсуальні та реальні. Консенсуальный правочин набуває чинності з моменту досягнення сторонами згоди щодо основних умов правочину — його предмет, спосіб і порядок оплати тощо. На відміну від цього реальний ,
правочин набуває чинності лише тоді, коли його реалізовано, здійснено.
1.
Еще по теме Поняття та ознаки правочину.:
- Поняття та ознаки правочину
- Правочин, нікчемний правочин, оспорюваний правочин, фіктивний правочин, удаваний правочин, реституція.
- § 1. Поняття та ознаки злочину
- 13.2. Поняття ознак і властивостей зовнішності людини
- § 1. Поняття держави та його ознаки
- Поняття та ознаки злочину.
- 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
- § 1. Поняття, ознаки і види правовідносин.
- § 12. Поняття злочину та його ознаки.
- Поняття та ознаки злочину
- §J Поняття й ознаки міжнародної міжурядової організації
- § 1. Поняття, ознаки і символи держави.
- § 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини
- Поняття шлюбу та його ознаки.
- Поняття та ознаки адміністративного правопорушення.
- Адміністративна відповідальність за булінг (цькування): поняття та ознаки
- Поняття та ознаки юридичної особи.
- § 25. Об‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- 3.1. Поняття злочину та його ознаки