<<
>>

Поняття та ознаки злочину

Злочином є дії, які порушують закон і які підлягають кримінальному покаранню.

Для допитливих (з історії поняття)

Поняття злочину має давню історію, і ставлення суспільства до нього було різним.

У Давньому Єгипті та Греції злочином вважалося залишення батьків без поховання. У багатьох країнах Європи в період Середньовіччя злочином оголошувалася єресь. Кровна помста розглядалась в одних країнах як обов’язок, а в інших - як злочин. У роки царювання Олексія Михайловича злочином вважали такі дії, як «порушення обов’язку ходити до церкви», «недотримання посту». Вперше спробу визначити поняття злочину зробили римські юристи. Злочином вони вважали дії, які характеризуються насильством або обманом.

Проте для юридичної науки є важливим більш точне визначення. І його дає стаття 11 Кримінального кодексу України.

Норма закону

Злочином визначається передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене фізичною осудною особою, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

З вказаного визначення чітко виділяються чотири основні ознаки, які достатньо повно характеризують злочин.

Основною ознакою злочину є його суспільна небезпечність. Вона виявляється в спричиненні або створенні загрози заподіяння шкоди суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом. Характер і ступінь суспільної небезпеки

визначаються всією сукупністю об’єктивних і суб’єктивних ознак злочину:

• цінністю блага (тобто об’єкта), на яке посягає злочин;

• характером діяння, місцем, способом, часом, обстановкою вчинення злочину;

• тяжкістю наслідків;

• формою вини (умисел або необережність);

• мотивом і метою тощо.

Кримінальне законодавство встановлює, що дія (бездіяльність), яка навіть і формально підпадає під ознаки будь-якого діяння, передбаченого законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не спричинила і не могла спричинити істотної шкоди чи то фізичній, чи то юридичній особі, суспільству або державі (наприклад, крадіжка малоцінного майна - пиріжка, гумки, олівця тощо), не може бути визнана злочином.

Протиправність означає, що здійснення даного діяння заборонено кримінальним законом. Дія або бездіяльність, що не передбачена кримінальним законодавством, тобто вона не зазначена в певній статті Особливої частини Кримінального кодексу, ні за яких обставин не може вважатися злочином і, як наслідок, не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Наступна ознака злочину - вина - пов’язана з наявністю в діях особи умислу або необережності. Невинне заподіяння шкоди (казус) виключає можливість визнання такого діяння злочином.

Ще однією ознакою злочину є караність, яка означає, що за будь-який злочин відповідною нормою Кримінального кодексу передбачено конкретні вид і міра покарання.

Наявність усіх зазначених ознак дає змогу в кожному конкретному випадку відносити те чи інше діяння до числа злочинів, за які настає відповідальність. Відсутність хоча б однієї із цих ознак виключає можливість розглядати той чи інший вчинок як злочин.

1.

<< | >>
Источник: Гавриш С.Б.. Правознавство : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: проф. рівень / С.Б. Гавриш, В.Л. Сутковий, Т.М. Фі- ліпенко. - К. : Генеза, 2011- 416 с.. 2011

Еще по теме Поняття та ознаки злочину:

  1. § 1. Поняття та ознаки злочину
  2. Поняття та ознаки злочину.
  3. § 12. Поняття злочину та його ознаки.
  4. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
  5. 3.1. Поняття злочину та його ознаки
  6. § 25. Об‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
  7. 7.1. Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
  8. 8.1. Поняття й ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
  9. § 32. Суб‘єкт злочину (поняття, ознаки).
  10. § 36. Суб‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
  11. 7.3. Осудність як ознака суб'єкта злочину. Поняття обмеженої осудності
  12. § 54. Співучасть у злочину (поняття, об‘єктивні та суб‘єктивні ознаки).
  13. § 17. Елементи та ознаки складу злочину.
  14. 8.5. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
  15. 13.1. Ознаки зовнішності людини та механізм їх відображення при вчиненні злочину
  16. § 4. Пріоритетні напрямки розробки сучасної системи криміналістичного обліку ознак та властивостей осіб, які вчинили злочини
  17. Готування до злочину, замах на злочин, добровільна відмова від вчинення злочину, співучасть, виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -