§ 1. Поняття і класифікація ознак зовнішності людини

Зовнішній вигляд (зовнішність) людини здавна використовується під час упізнання та кримінальної реєстрації злочинців. Зовнішність людини залиша­ється відносно незмінною протягом всього її життя.

Вчення про ознаки зовнішності людини, про їх матеріальні та ідеальні ві­дображення, пр9 методи та засоби їх фіксації й використання для встанов­лення фактів, які відіграють значну роль у розкритті та розслідуванні злочинів, утворює окрему теорію науки криміналістики, яку називають криміналістич­ною габітологією або габітоскопією. Термін «габітоскопія» (лат. паЬіІІІз -зовнішність, зкорео - розглядати) введений у криміналістику В. 0. Снєтковим.

Ознака - це характеристика, відмітна риса об'єкта. У габітології ознака характеризує зовнішність людини в цілому або окремі її елементи (зріст, ніс, очі, волосся тощо). Ознаки зовнішності поділяють на власні та супутні.

Власні - це елементи і ознаки зовнішності людини, що проявляються у процесі її життєдіяльності, які поділяються на: загальнофізірлогічні, анато­мічні та функціональні (за Е. І. Зуєвим); на загапьнофізичні, анатомо-морфологічні та функціональні (за Ю. П. Дубягіним); на анатомічні та функ­ціональні (за І. Ф. Пантелєєвим). Власні ознаки також можуть виступати у ви­гляді особливих прикмет та помітних ознак.

Супутні ознаки зовнішності - це особливості одягу, предметів-прикрас, утилітарних предметів (тростинка, парасолька).

Загальнофізичні ознаки. В основу цих ознак покладені загальні біоло­гічні, соціально-територіальні та популяційні особливості людини.

Анатомічні (анатомо-морфологічні, статичні) ознаки - це вості зовнішньої будови тіла та скелета людини. Ознаки, які підлягають І та дослідженню, інколи називають елементами зовнішності. Індивідуаль зовнішнього вигляду проявляється насамперед у неповторній сукут форм, розмірів та особливостей частин тіла. Ці ознаки є відносно стали особливо ознаки обличчя, що мають близько розташовану кістково-хряи основу. Внаслідок цього анатомічні ознаки відіграють важливу роль у пр

236

впізнання та ототожнення особи. До анатомічних ознак належать зріст, за­гальна будова тіла, форма голови, лоба, брів, носа, губ, рота; вид та колір волосся, обличчя, носа та інших частин тіла.

Функціональні (динамічні) ознаки є загальними і характеризують люди­ну як живу динамічну систему. Функціональні ознаки проявляються у русі та Іншій життєдіяльності людини. До функціональних ознак належать хода, мімі­ка, жестикуляція, мова та голос, навики поведінки, злочинної професійної дія­льності (спосіб злому, відчинення замків, проникнення в сховище, вчинення убивства).

Особливі прикмети - це різні анатомічні або функціональні аномалії ор­ганізму людини (І. Ф. Пантелєєв), що рідко зустрічаються та відзначаються високою стійкістю. Ю. П. Дубягін визначає особливі прикмети як особливості зовнішності, що рідко зустрічаються та різко виділяють одну людину від інших внаслідок своєї неповторності та незвичності. До них належать невідповіднос­ті розміру окремих частин тіла (рук, ніг, голови, носа, вух та ін.); кольорові аномалії, тілесні нарости, шрами, татуювання, викривлення хребта, горб, ро­димки, бородавки, особливості ходи, жестикуляції, мови, голосу тощо.

Особливі прикмети у свою чергу можуть бути помітними, тобто такими, що очевидно спостерігаються, кидаються в очі. Тобто помітні ознаки - це особливі прикмети, які розташовані на відкритих частинах тіла та приверта­ють увагу з першого погляду своєю незвичайністю (форма, розмір, колір). По­мітні ознаки дозволяють одразу ж виділити окрему особу із групи людей.

І. Ф. Пантелєєв особливі прикмети та помітні ознаки поділяє на анато­мічні (статичні) та функціональні (динамічні).

Супутні ознаки - це предмети одежі, що знаходяться у постійному ко­ристуванні особи в момент її відображення як то: куртка, піджак, брюки, сукня, головний убір, взуття; а також різні носильні речі- портфель, дипломат, пара­солька, сумка, годинник, окуляри, сережки, персні, запальнички, слухові апа­рати тощо.

Ці ознаки також індивідуалізують зовнішній вигляд особи але їх ідентифі­каційна значущість є менш суттєвою, так як вони можуть бути змінені.