<<
>>

Поняття та ознаки юридичної особи.

У цивільно-правових відносинах разом із фізичними беруть участь юридичні особи. Відповідно до Цивільного кодексу України, юридична особа — це організація, створена й зареєстрована в установленому законом порядку) яка наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю, може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права й нести цивільні обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Юридична особа завжди виступає як єдине ціле, у неї є чітка організаційна структура. Тому ознакою юридичної особи є її організаційна єдність. Юридична особа набуває свого статусу лише внаслідок визнання її державними органами, реєстрації в установленому порядку. Отже, другою ознакою юридичної особи є публічний характер її виникнення та припинення. Для юридичної особи характерна також наявність у неї певного відокремленого майна. Юридична особа, як правило, бере участь у цивільних правовідносинах, мри цьому вона виступає в цивільному обороті від свого імені. Однак, беручи самостійну участь у цивільних правовідносинах, юридична особа одночасно несе самостійну відповідальність за своїми зобов’язаннями.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді. Цивільний кодекс України визначив, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Висловіть свою думку щодо того, які саме права можуть належати лише фізичним особам.

Водночас законом передбачено, що для проведення окремих видів діяльності (зокрема, будівельні роботи, освітня чи медична діяльність, перевезення тощо) юридична особа повинна отримати спеціальний дозвіл (ліцензію). Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа має і дієздатність, однак цивільних прав та обов’язків вона набуває і здійснює їх через свої органи або представників. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй майном.

5. Види юридичних осіб.

В Україні передбачено існування багатьох видів юридичних осіб.

Залежно від способу їх діяльності юридичні особи можуть бути юридичними особами приватного права або юридичними особами публічного права. Юридичні особи публічного права створюються шляхом видання актів Президента України, органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Це різноманітні органи управління (міністерства, департаменти, служби), інші державні установи (зокрема, школи, лікарні, театри, музеї) та підприємства. Юридичні особи приватного права створюються за бажанням їх засновників. Вони складають установчі документи — статут, положення, установчий договір, виділяють новій юридичній особі майно та визначають її призначення. Важливо зазначити, що юридичні особи як публічного, так і приватного права мають рівні права в цивільних правовідносинах. Окремі обмеження можуть бути встановлені законом.

За основною метою діяльності юридичні особи поділяють на підприємницькі та непідприємннцькі. Основною метою діяльності підприємницьких юридичних осіб є отримання прибутку та його подальший розподіл між учасниками. Підприємницькі юридичні особи створюються у формі господарських товариств або виробничих кооперативів. На відміну від них непідприємницькі юридичні особи не мають на мсті одержання прибутку, а створюються для досягнення інших суспільно важливих цілей. Ними є, зокрема, громадські організації, споживчі кооперативи тощо.

За формою власності юридичні особи поділяються на державні, комунальні, приватні та змішані.

Можливий поділ юридичних осіб за джерелом їх фінансування на госпрозрахункові, які отримують кошти від своєї діяльності, повністю забезпечуючи своє існування, та бюджетні, які отримують кошти на існування з бюджету.

До останніх, зокрема, належать навчальні заклади,

метою яких є не отримання прибутків, які б повністю забезпечували їх діяльність, — Lx фінансує держава, забезпечуючи реалізацію права громадян на освіту.

Ще один можливий критерій поділу — кількість осіб, які входять до складу юридичних осіб. Так, у створенні громадських організацій, партій тощо обов’язково беруть участь кілька осіб. Такі юридичні особи є об’єднаннями осіб Однак, наприклад, акціонерне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю може створити й одна особа. В цьому випадку їх називають унітарними.

Деякі юридичні особи є власниками свого майна. Такими є майже всі приватні юридичні особи. Однак разом із ними існують юридичні особи, які отримують майно не у власність, а в користування чи на іншій підставі. Саме таким є майно майже всіх державних і комунальних юридичних осіб, юридичних осіб публічного права.

За організаційно-правовими формами юридичні особи поділяють на товариства, тобто організації, створені шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві, або однією особою (якщо це не заборонено законом), та установи, тобто організації, створені однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

На рівних з іншими суб’єктами в цивільно-правових відносинах бере участь держава. Вона має право створювати різноманітні юридичні особи. Держава набуває цивільні права та обов’язки через органи державної влади та представників, які мають відповідні повноваження,

6.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Поняття та ознаки юридичної особи.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -