<<
>>

Обставини, що звільняють від цивільно-правової відповідальності. Відповідальність за чужу вину

Законодавством передбачено деякі випадки, коли осивн,!! яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності. І їм перше, слід наголосити, що той, хто діяв правомірно, не ш повідає за завдану ним шкоду за винятком випадків, періте бачених законом.

Зокрема, не підлягає відшкодуванню шкоди,И заподіяна в стані необхідної оборони.

По-друге, той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її від шкодування, якщо доведе, що вона заподіяна не з його вини. Особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його непи лежним чином, несе майнову відповідальність лише за наяв ності вини (умислу чи необережності), крім випадків, перед бачених законом або договором. Слід зазначити, що випадкові дії, які на відміну від необережних або навмисних маючи зовнішні ознаки правопорушення, але позбавлені винп, визнаються казусом і здебільшого не тягнуть за собою цивілі. но-правової відповідальності. Крім цього, у випадку, якщіЛ виникненню або збільшенню шкоди сприяла груба необереж І ність самого потерпілого, то залежно від ступеня вини заподі І ювача (а за вини заподіювана шкоди - і залежно від ступеня його вини) розмір відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди повинно бути відмовлено.

Однією з обставин, що звільняє від відповідальності, визня ється непереборна сила - надзвичайна і невідворотна за даних ■ умов подія (стихійне лихо, землетрус, повінь, бойові дії чи І страйк). Іноді замість цього терміна застосовується інший 1 форс-мажорні обставини. Оскільки непереборна сила є таким явищем, наслідки якого не можуть бути усунені особою, яка І заподіяла шкоду, тому вона звільняється від відповідальності. І Коли закон покладає на боржника обов’язок відшкодувати за- І вдану не лише з його вини, а й без вини шкоду, у випадках І дії непереборної сили, боржник звільняється від відповідаль- І ності. Проте у світовій практиці навіть за наявності непере- 1 борної сили не звільняються від відповідальності за завдану ] шкоду організації, які здійснюють авіаційні перевезення.

І Своєрідну так звану абсолютну цивільно-правову відповідаль- І ність несуть і організації, які обслуговують атомні електро- І станції.

Ще одним випадком звільнення боржника від відповідаль- І ності є вина кредитора. Коли невиконання або неналежне І виконання зобов’язання обумовлено умислом або необережніс- І тю кредитора, боржник звільняється від відповідальності, І якщо інше не встановлено законом.

((кремі правила встановлені у випадку заподіяння шкоди у і f tin і крайньої необхідності. За загальним правилом така шкода має бути відшкодована особою, яка її заподіяла.. Однак і уд. враховуючи обставини, може покласти обов’язок її відшкодування на третю особу, в інтересах якої діяла особа, Потри заподіяла шкоду, або звільнити від відшкодування повністю чи частково як третю особу, так і того, хто заподіяв шкоду.

Однак у деяких випадках законом передбачена цивільно- правова відповідальність без вини. Наприклад, юридичні та фізичні особи, діяльність яких зв’язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні та будівельні організації, промислові підприємства, власники автомобілів та ін.), зобо- и дзані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної Ьбезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто вони фактично несуть відповідальність без вини.

Буква закону - Цивільний кодекс України

Cm. 1179. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших.

Суб’єктом відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, тобто так званий титульний володілець.

Аналізуючи відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, потрібно звернути увагу на особливості:

• Протиправність діяння у цьому випадку презюмується. Однак це не означає, що діяльність щодо використання певних об’єктів є неправомірною. Неправомірним є завдання шкоди в результаті експлуатації цих об’єктів.

• Щодо причинно-наслідкового зв’язку, то до уваги беруться тільки ті випадки, коли шкода завдається безпосередньо внаслідок діяльності джерела підвищеної небезпеки.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищені небезпеки, відповідає за завдану шкоду незалежно від єн єї вини.

5.

<< | >>
Источник: Гавриш С.Б.. Правознавство : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: проф. рівень / С.Б. Гавриш, В.Л. Сутковий, Т.М. Фі- ліпенко. - К. : Генеза, 2011- 416 с.. 2011

Еще по теме Обставини, що звільняють від цивільно-правової відповідальності. Відповідальність за чужу вину:

  1. § 6. Підстави звільнення боржника від цивільно-правової відповідальності
  2. Види цивільно-правової відповідальності.
  3. § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
  4. Види цивільно-правової відповідальності
  5. § 2. Види цивільно-правової відповідальності
  6. Ознаки цивільно-правової відповідальності
  7. §4. Види цивільно-правової відповідальності
  8. § 5. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення екологічного законодавства
  9. § 1, Поняття і види цивільно-правової відповідальності
  10. § 3. Форми цивільно-правової відповідальності
  11. § 4. Підстави і умови цивільно-правової відповідальності
  12. §2. Умови цивільно-правової відповідальності
  13. 2. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері
  14. §1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
  15. §5. Розмір цивільно-правової відповідальності
  16. if( !cssCompatible ) { document.write(" 22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою Є кілька підстав для класифікації юридичної відповідальності. Серед них найдоцільнішою є класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій і за галузевою ознакою. За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, конституційна і міжнародно-правова. Кримінальна відповідальність
  17. Види та підстави настання кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за порушення житлового законодавства
  18. 90. Підстави перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин і від нових доказів.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -