<<
>>

§1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності

Сторони у цивільному правовідношенні виступають як носії певних цивільних прав і обов'язків. Носій суб'єктивного обов'язку повинен сумлінно його виконувати. Це стосується всіх видів цивільних правовідносин.
Порушення такого обов'язку (наприклад, невиконання певної дії, коли обов'язок полягав у вчиненні саме її, або вчинення якихось дій, коли обов'язок полягав в утриманні від них) тягне за собою до порушника певних засобів примусу (санкцій).

Так, коли хтось незаконно заволодів майном, що належить іншій особі, до нього можуть бути застосовані відповідні засоби примусу: з допомогою суду майно у нього може бути відібране і передане власнику.

Найпоширенішим видом санкцій є цивільноправова відповідальність, яка настає у результаті порушення як абсолютних, так і зобов'язальних прав. Отже, цивільноправова відповідальність застосовується до порушників абсолютних і зобов'язальних відносин. Порушення абсолютного правовідношення означає невиконання абсолютного обов'язку, який покладається законом на громадян і організації і в силу якого вони повинні утримуватися від порушення абсолютного права. В цьому випадку невиконаний обов'язок замінюється іншим обов'язком: відшкодувати шкоду в натурі або повністю відшкодувати заподіяні збитки. Таким чином, невиконання абсолютного обов'язку тягне невигідні для порушника майнові наслідки — цивільноправову відповідальність. Така відповідальність зветься позадоговірною.

В разі порушення договірного'зобов'язального відношення цивільноправова відповідальність настає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. На відміну від позадоговірної відповідальності вона є договірною.

Невиконання зобов'язання має місце у випадку, коли боржник або зовсім не виконав дію, яка є об'єктом зобов'язання, або виконав її неналежним чином (із запізненням, частково чи неякісно). У першому випадку маємо повне невиконання, у другому — часткове або неналежне виконання зобов'язання.

Як відомо, виконання зобов'язань забезпечується примусовою силою органів держави. Отже, якщо боржник не виконує зобов'язання, кредитор може звернутися до суду чи арбіт

180

ражного суду і у примусовому порядку одержати задоволення своїх вимог.

Кредитор має право (якщо ним є організація, то, як правило, він зобов'язаний) вимагати від боржника передусім виконання зобов'язання у натурі. Як зазначалось вище, принцип реального виконання зобов'язання має особливо велике значення у сфері відносин між організаціями. Договір у цій галузі є засобом виконання планових завдань, а тому невиконання боржником свого зобов'язання у натурі може призвести до невиконання плану.

Неабияку роль відіграє цей принцип і у відносинах між громадянами та між громадянами і організаціями, сприяючи задоволенню різноманітних запитів і потреб громадян.

Крім виконання зобов'язання у натурі кредитор має право вимагати від боржника, що не виконав зобов'язання або виконав його неналежним чином, відшкодування завданих збитків (ст.203 ЦК України), також сплати неустойки (штрафу, пені), передбачених законом або договором.

Отже, невиконання абсолютного обов'язку, а також невиконання або неналежне виконання договірного зобов'язання тягне невигідні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки — цивільноправову відповідальність.

Таким чином, цивільноправова відповідальність — це невигідні майнові наслідки, встановлювані законом або договором на випадок невиконання абсолютного обоє 'язку, а також невиконання або неналежного виконання боржником зобов 'язання. Зокрема, це може бути покладення на боржника обов'язку сплатити кредитору збитки, неустойку.

Цивільноправова відповідальність встановлюється:

а) з виховною метою, оскільки спонукає боржника належним чином виконувати зобов'язання під загрозою понести невигідні матеріальні наслідки, а отже, й сприяє зміцненню договірної дисципліни, належному виконанню завдань господарськими організаціями, задоволенню різноманітних інтересів громадян;

б) для відновлення майнового стану кредитора, зокрема шляхом відшкодування завданих йому збитків. Отже, вона сприяє зміцненню господарського розрахунку організацій, є засобом захисту всіх видів власності.

<< | >>
Источник: О.А.Підопригора. Цивільне право: навч. посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 1995

Еще по теме §1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності:

  1. §J Значення міжнародно-правової відповідальності, цілі, принципи поняття відповідальності
  2. § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
  3. § 1, Поняття і види цивільно-правової відповідальності
  4. § 3. Форми цивільно-правової відповідальності
  5. Види цивільно-правової відповідальності.
  6. § 4. Підстави і умови цивільно-правової відповідальності
  7. Ознаки цивільно-правової відповідальності
  8. § 2. Види цивільно-правової відповідальності
  9. Види цивільно-правової відповідальності
  10. §5. Розмір цивільно-правової відповідальності
  11. 2. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері
  12. §2. Умови цивільно-правової відповідальності
  13. §4. Види цивільно-правової відповідальності
  14. § 6. Підстави звільнення боржника від цивільно-правової відповідальності
  15. Обставини, що звільняють від цивільно-правової відповідальності. Відповідальність за чужу вину
  16. Види та підстави настання кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за порушення житлового законодавства
  17. Міжнародне право:1. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
  18. Поняття, система і значення принципів цивільного процесуального права
  19. § 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
  20. § 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -