Види та підстави настання кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за порушення житлового законодавства

Норма закону

Житлове правопорушення - це протиправне, винне діяння діліктоздатної особи, що посягає на деякі охоронювані законом житлові правовідносини, за що законодавством передбачається кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова і матеріальна відповідальність.

Буква закону - Житловий кодекс Української РСР (із змінами і доповненнями)

Cm. 189. Відповідальність за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства Особи, винні:

• у порушенні порядку взяття на облік та ведення єдиного державного реєстру громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, зняття з обліку і надання громадянам жилих приміщень;

• у недодержанні встановлених строків заселення жилих будинків і жилих приміщень;

• у порушенні правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, прибудинкових територій;

• у самовільному переобладнанні та переплануванні жилих будинків і жилих приміщень та використанні їх не за призначенням;

• у порушенні правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, у безгосподарному їх утриманні;

• у псуванні жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою;

несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) регулює відносини в разі правопорушень у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою. У ст. 97 КУпАП закріплюється норма, що передбачає адміністративну відповідальність за самовільне будівництво будинків або споруд та самовільну зміну

архітектурного вигляду будинків або споруд під час їх екс- ' плуатації. За такі дії на громадян накладається штраф.

У главі 11 «Адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою» встановлюють такі види складу адміністративних правопорушень:

• порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень;

• порушення правил користування жилими приміщеннями і жилими будинками;

• самоправне заняття жилого приміщення;

• порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

• знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів;

• порушення правил тримання собак і котів.

Кримінальна відповідальність за порушення житлового законодавства передбачена за такі види складу злочинів, що закріплені Кримінальним кодексом України:

• порушення недоторканності житла незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканість житла громадян, - караються штрафом від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на строк до 3-х років;

• ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від 2-х до 5-ти років;

• зловживання опікунськими правами. Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) - карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років.

• самоуправство та інші склади.

Підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об’єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов’язані відшкодувати заподіяну шкоду. Мається на увазі цивільно-правова відповідальність за завдану шкоду. Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи, організації мали витрати, зв’язані з відшкодуван-

ням шкоди, несуть матеріальну відповідальність у встановленому порядку.

Розв’яжіть ситуацію

Петро Винаймиченко підселив у квартиру, що винаймав у Києві за договором оренди житлового приміщення, свою дружину і сина, які приїхали до нього на час літніх канікул строком на три місяці. Наймодавець не погодився зі збільшенням мешканців і почав вимагати або передчасного розірвання договору оренди, або збільшення плати за оренду житла у 3 рази. Винаймиченко був проти висунутих вимог, мотивуючи тим, що за комунальні послуги він сплачує окремо. Справа дійшла до суду.

• У якої сторони судового процесу кращі перспективи? Зробіть висновок, користуючись текстом глави 59 Цивільного кодексу України.

™ Запитання для самоперевірки

1. Якими є права і обов’язки наймачів житла?

2. Які права та обов’язки має наймодавець у договорі найму (оренди) житла?

3. Які види відповідальності настають за порушення житлового законодавства? У яких випадках?

4. У яких випадках особа несе кримінальну відповідальність за порушення житлового законодавства України?