Види цивільно-правової відповідальності

Характеризуючи цивільно-правову відповідальність, визначають її види. Якщо відповідачем як однією зі сторін виступає кілька осіб, то залежно від характеру розподілу відповідальності між декількома боржниками розрізняють відповідальність дольову, солідарну або субсидіарну.

Дольова (часткова) відповідальність має місце, якщо кожний із боржників несе відповідальність перед кредитором лише у тій частці, яка припадає на нього відповідно до законодавства чи договору. Дольова відповідальність має значення загального правила і застосовується завжди, якщо у зобов’язанні є декілька боржників, а їх субсидіарна або солідарна відповідальність не встановлена. Частки, що припадають на боржників, визнаються рівними, якщо законодавством або договором не передбачено інше.

У разі застосування солідарної відповідальності кредитор вправі притягти до відповідальності як усіх боржників разом, так і кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Більш того, кредитор, який не одержав повного відшкодування від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане з решти солідарних боржників. При цьому солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки зобов’язання не погашено повністю. Отже, ця відповідальність застосовується за принципом: «один за всіх і всі за одного» і є найвигіднішою для кредитора. Боржник, який виконав солідарне зобов’язання, має право зворотної вимоги (регресу) до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено законом або договором.

Субсидіарна відповідальність застосовується у випадку, коли в зобов’язанні беруть участь два боржники, один із яких є основним, а другий - додатковим (субсидіарним). Субсидіар- ний боржник несе відповідальність перед кредитором додатко-

ні і до відповідальності основного боржника. Кредитор має ' її іні по висувати вимогу до субсидіарного боржника не одразу, и лише в тому випадку, якщо її не задовольнив основний Пщіжник.

відповідно до підстави виникнення відповідальності розрізняють договірну та позадоговірну відповідальності.

Договірна відповідальність завжди являє собою санкцію за порушення договірного зобов’язання, тобто виникає на під- Отиііі цивільно-правового договору. Позадоговірна відповідальність настає у випадку, якщо санкція застосовується до прати юрушника, котрий не має, договірних відносин з особою, икій завдано шкоди. Наприклад, за недоліки проданої речі перед покупцем - фізичною особою, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» визнається споживачем, відповідають як її продавець, так і виробник. Але про- дивець несе перед споживачем договірну відповідальність (підгін ва - договір купівлі-продажу речі), а виробник - позадоговірну (підстава - Закон України «Про захист прав спожива- , чіп»).

Цей приклад ілюструє і юридичне значення розмежування н і/щовідальності на договірну і позадоговірну. У першому випадку (договірна) форми й розмір відповідальності встановлюються як законом, так і договором. У другому (позадоговірна) - пише законом.

Залежно від обсягу відшкодування спричинених збитків розрізняють повну та обмежену цивільно-правову відповідальність. Повна означає, що обсяг відповідальності повинен відповідати обсягу завданих збитків чи шкоди, тобто боржник повинен повністю відшкодувати завдані збитки. Обмежена цивільно-правова відповідальність означає відступ від принципу повного відшкодування завданих невиконанням абб неналежним виконанням зобов’язань, але лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Залежно від пропорційності ступеня вини виділяють змішану цивільно-правову відповідальність, яка виникає, коли шкода виникає з вини обох сторін пропорційно ступеню вини кожної зі сторін.

Відповідальність у порядку регресу має місце тоді, коли особа понесла відповідальність перед потерпілим з вини третьої особи і внаслідок цього вона вправі вимагати від третьої особи відшкодування завданих їй збитків.

4.