13.3. Класифікація і методика опису ознак зовнішності людини

Це завдання вперше виконав французький криміналіст А.

А. Бертільон запропонував описувати анатомічні ознаки, котрі характеризують зовнішню будову тіла, а також його фізіологічну діяльність. Тому першу групу ознак він назвав анатомічними, а другу — функціональними. Незважаючи на те що дана класифікація не поділяє ознаки зовнішності на фізичні, власне зовнішні, та біологічні — внутрішні властивості, котрі відносяться до структурних ознак, які проявляються в динаміці, на сьогоднішній день вона майже не змінилася. Так, П.П. Цветков запропонував (1976р.) поділяти зовнішні ознаки на такі групи: загальні фізичні, демографічні, анатомічні та функціональні. В основному ця класифікація відповідає сучасним вимогам науки і практики. Пізніше З.Г. Самошина розробила менш вдалу класифікацію, запропонувавши групу антропометричних ознак зовнішності, сутність яких зводилась до фіксації демографічних даних людини. Кафедра криміналістики Національної юридичної академії України поділяє позицію П.П. Цвєткова, але вважає, що до зовнішніх ознак людини не можна відносити функціональні. Тому вони в даному підручнику розглядаються окремо.

Ознаки зовнішності згідно із словесним портретом описують зверху донизу, розпочинаючи з характеристики загальнофізичних і демографічних даних, таких, як стать, вік, раса, національність, фігура в цілому. Проте найбільш детальному опису підлягають анатомічні ознаки, котрі утворюють власне словесний портрет. Прийнята в навчальній літературі класифікація ознак зовнішності наводиться в порівнювальній табл.

142

Глава ІЗ. Слідиознаки'зовнішньої будови людини, габіпіологія

Згідно з наведеними даними найбільш повна класифікація належить П.П. Цвєткову. У своїй основі вона повторює словесний портрет А. Бертільона. Кожна група ознак усередині має більш дрібну класифікацію. Так, при опису обличчя виділяють ознаки лоба, брів, очей, вух, рота, губів, зубів, підборіддя та ін. При цьому кожна ознака характеризується більш детально, відмічається її будова; наприклад, при опису носа розрізняють будову перенісся, спинки, кінчика, основи носа та його крил, а в будові вушної раковини виділяють форму мочки, завитка, козелка і протикозелка. Такі ознаки іноді називають детальними.

Таблиця 2 Класифікація ознак за авторами Г.А. Матусовський і Н.Г. Бритвич (1973р.) П.П. Цветков (1976р.) Ю.0. Пересункін (1978р.) І.Ф. Пантелеев (1988р.) З.Р. Самошина (1990р.) Стать Загально фігура Стать Загально

фізичні: в цілому

фізичні:

стать

стать

вік

вік Вік Демографічні:

Вік Антропо

метричні:

тип раси

національ

тип раси

ність

Анатомічні: Анатомічні: Анатомічні: Анатомічні: Анатомічні: зріст зріст зріст зріст зріст статура статура статура статура статура угодованість угодованість угодованість угодованість угодованість голова голова голова голова голова волосся волосся волосся волосся волосся обличчя обличчя обличчя обличчя обличчя шия шия шия шия шия плечі плечі пдечі плечі плечі груди груди груди груди груди спина спина спина спина спина кінцівки руки руки кінцівки кінцівки

ноги ноги

Окрему групу анатомічних зовнішніх ознак становлять помітні ознаки і особливі прикмети. Як перші, так і другі є такими, що рідко зустрічаються і виділяються серед інших ознак. Вони можуть бути уродженими або набутими в процесі життя. Так, уродженими е різні анатомічні аномалії: горб, заяча губа, пальці,

143

Розділ 4. Сліди людини

що зрослися, родимки тощо. Практично відмінність помітних ознак від особливих прикмет полягає в тому, що помітні ознаки, як правило, знаходяться на відкритих частинах тіла, вони відразу ж впадають в око і запам'ятовуються як щось незвичне, наприклад на маленькому обличчі неприродно великий ніс, загальна відстовбурченість вух (вуха стирчать, як репродуктори).

Особливі прикмети — це різновид помітних ознак, які не завжди е видимими, оскільки вони, як правило, містяться на закритих частинах тіла, а іноді й усередині його.

Прикмета є характерною ознакою, навіть за однією прикметою можна розшукати і ототожнити людину.

Мати впізнала труп як свою загиблу дочку. Оскільки труп був уже сильно розкладений, слідчий засумнівався у достовірності впізнання і запропонував матері назвати якісь особливі прикмети. Вона згадала, що з дитинства у дочки з правого боку в тім'яній частині голови зостався рубець від рани, завданої осколком, випавшим із вікна. Саме в цьому місці голови трупа був виявлений рубець. Ця особлива прикмета (відносно стала ознака) і підтвердила достовірність впізнання.

Ознака зовнішності являє собою матеріальну структуру, яка характеризується формою, розміром, положенням і кольором.

Мал. 29. Пізнавальні знімки, що використовуються для опису ознак зовнішності.

144

Глава 13. Слідиознаки wmiuMboi будови людини, габітологля

Форма ознаки зовніїїіносп визначається візуально в двох положеннях: анфас і профіль (мал. 29), шляхом порівняння з відомими геометричними фігурами (круг, овал, квадрат, прямокутник, трикутник) (мал. ЗО). У профіль визначають контур ознаки, порівнюючи його з формою ліній (пряма, хвиляста, опукла, угнута, кутаста). Так, загальна форма обличчя може бути круглою, трикутною, овальною, квадратною, а в профіль опухлою, прямою, угнутою (мал. 31).

145

Мал. 30. Визначення форми обличчя анфас:

/ кругле; 2 квадратне; 3 прямокутне; 4 трикутне, повернене кутом униз; 5 трикутне, повернене основою униз: 6 овальне

Мал. 31. Форма обличчя в профіль:

І опукла; 2 пряма; 3 угнута

Розділ 4. Сліди людини

Розмір ознаки зовнішності — це кількісна характеристика, виражена не в абсолютній мірі (метр, сантиметр, міліметр), а у відносній порівняно з поряд існуючою ознакою. Тому розмір носа не вимірюють масштабною лінійкою, а порівнюють з іншими частинами обличчя, попередньо поділивши його на три рівні частини: лобову, носову і ротову (мал.

Якщо лобова частина буде більшою двох інших, лоб визнається високим, якщо меншою — низьким, а в разі приблизної рівності трьох частин — середнім.

Для визначення розміру ознаки існують три системи градацій: тричленна, п'ятичленна і семичленна. Тричленна градація використовує всього три терміни: малий, середній і великий; п'ятичленна — п'ять: дуже малий, дуже великий, малий, середній, великий; у семичленній градації додані ще два терміни:

Мал. 32. Основні частини обличчя в профіль:

а яобна; б — носова;

в ротова

1,4 — контактні точки; 2 — спинка носа; 3 — крило; 5 — основа;

б кінчик

нижче середнього і вище середнього. Семичленний опис ознак є більш точним, але на практиці застосовується рідко, головним чином в портретнокриміналістичній експертизі, в ототожненні особи за знімками.

Положення ознаки — це розташування її в просторі відносно вертикального або горизонтального напрямку. Положення ознаки може бути прямим, таким, що виступає, відстовбурченим, трохи піднятим тощо (наприклад, вуха відстовбурчені, основа носа трохи піднята, підборіддя виступає, лоб скошений усередину та ін.).

Колір ознаки — це спектральна характеристика її поверхні (наприклад, ніс червоний, родимка темна, з рідко порослим волоссям). Ознаки зовнішності, що являють собою сукупність однакових елементів, описуються кількістю однорідних елементів (наприклад, брови густі, волосся рідке тощо).

Наведені системи опису ознак зовнішності є науково обгрунтованими і придатними для практичного використання. Проте для розшуку семичленна система є занадто громіздкою.

146

Глава 13. Слідиознаки.іовнішньої будови людини, габітологія

Тому зараз дчя побудови криміналістичних обліків, інформаційнорозшукових систем автоматизованих банків даних розроблюються самостійні системи опису ознак зовнішності, уводяться додаткові терміни, наприклад при характеристиці кольору називаються не тільки реальний колір, а й будова шкіри, ознаки (обличчя чисте, покрите ластовинням, зморшкувате, прищаве тощо).

В органах внутрішніх справ зосереджені криміналістичні та оперативні обліки, автоматизовані банки даних, інформаційнорозшукові системи.

Усі ознаки зовнішності поділені на три групи: 1) загальнофізичні та демографічні (прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, національність, місце роботи тощо); 2) дані про злочинця і злочинну діяльність (судимість, виконання покарання, клички, постановка на облік та ін.); 3) зовнішні ознаки (загальна будова, обличчя, волосся, лоб, брови, очі, ніс, шрами, татуювання тощо). Подібну систему не можна визнати бездоганною, оскільки друга група ознак — це демографічні (соціальні) дані; аналогічно функціональні ознаки (нахили, інтереси, навики) в даній класифікації віднесені до зовнішніх ознак. Нижче наводиться система опису ознак зовнішності, яка використовується в органах внутрішніх справ України.

Стать: чоловіча, жіноча.

Зріст: дуже високий (понад 185см), високий (176185см), виший середнього (171175см), середній (168170 см), нижчий середнього (до 165 см), низький (156 160см).

Будова тіла: гладка, повна, худорлява, середня. Статура: струнка, сутула, коренаста, горбата.

Плечі: положення — широкі, нормальні, вузькі, трохи підняті, горизонтальні, опущені, нерівні.

Розмір ніг: з 35 по 44.

Обличчя: форма— трикутне, ромбовидне, прямокутне, овальне, кругле;

тип — монгольський, середньоазіатський, кавказький, європейський;

колір— біле, синяве, смугляве, червоне, жовте, бліде, темне;

147

Розділ 4. Сліди людини

Обличчя: особливості

Волосся: форма — колір — облисіння —

Лоб: форма — висота — особливості

Брови: форма — висота — особливості

Очі: форма — колір — особливості

розмір — форма спинки

основа — особливості —

розмір: — форма — особливості —

розмір — кутки рота— особливості —

чисте, э ластовинням, зморшкувате, прищавате, з оспинами, родимки, борода, вуса, бакенбарди.

кучеряве, хвилясте, пряме, густе, рідке;

темне, руде, світле, з сивиною;

загальне, маківне, тім'яне, лобне, залисини.

випуклий, прямий, скошений назад;

низький, середній, високий;

великі лобові горби, надбрівні дуги.

високі, середні, низькі;

дуже широкі, щетинисті, зрощені, дуже довгі.

великі, середні, малі;

чорні, зелені, блакитні, сірі;

більма, косоокість, відсутність ока, червоні, сльозаві, глибокопосаджені, витрішкуваті, прищулює, носить окуляри, протез.

великий, середній, малий;

— опукла, з горбинкою, пряма, хвиляста, ввігнута;

трохи піднята, опущена, горизонтальна, широка;

червоний, викривлений, приплюснутий, горбистий, з прожилками.

великі, середні, малі;

круглі, овальні, прямокутні, трикутні;

асиметричні, волосся у вухах, відстовбурченість (загальна, нижня, верхня).

великий, середню, малий;

трохи підняті, опущені, горизонтальні;

запалий, напіввідкритий, при посмішці показуються ясна.

Глава 13. Слідиознаки зовнішньої будови людини, габітологія

Г\би:

розмір — товсті, гоню. нормальні;

особливості— розсічені, виступаючі (обидві, верхня, нижня).

Зуби:

РОЗМІР —

особливості

дрюні, середні, великі;

з жовтого металу, з білого метал)7, почорнілі, рідкі, гнилі, жовті, протез відсутній.

Підборіддя: профіль — анфас — особливості

виступає, вертикальний, скошений;

вузьке, широке, гостре, квадратне;

роздвоєне, з бородавкою, з ямкою.

Шрами: на обличчі, правій рута, лівій руці, грудях, животі, спині, шиї, нозі (описується точне розташування).

Опіки: на обличчі, правій руці, лівій руці, грудях, животі, спині, шиї, нозі (описується точне розташування).

Татуювання: розташування—на руці (правій, лівій), грудях, животі, спині, нозі (правій, лівій), інших частинах тіла;

зміст — текст, дати, літери;

морська тематика — якір, корабель, маяк тощо;

авіаційна тематика — літак, парашут, емблема тощо;

релігійна тематика — хрест, храм тощо;

малюнки: серце, ніж, браслет, сонце, квіти, жінки (описується зміст малюнка).

Нахили: алкоголік, наркоман, гомосексуаліст, садист, жінка легкої поведінки, курець.

Виявляє інтерес до: спорту, мисливства, музики, колекціювання, релігії, радіо, фотографії, азартних ігор.

Володіє навиками: водіння транспорту (автомобіль, трактор, літак, мотоцикл, моторний човен), бойовою зброєю, прийомами карате, самбо тощо.

Функціональні ознаки: жестикулює, ходить швидко, перевалюючись, кульгає, за допомогою ціпка;

голос — дзвінкий, сиплий, глухий, гугнявий;

мова

швидка, повільна, коротка, шепелявить, заїкається.

Захворювання:

туберкульоз, венеричні, психічні (шизофренія, недорозвинугість, психопатія).

149