Норми права: поняття, ознаки та їх класифікація
Норма права це офіційне, формально визначене, загальнообов'язкове правило поведінки, яке встановлене або санкціоноване державою, направлене на регулювання найбільш важливих суспільних відносин і охорону
123
122
соціальних цінностей шляхом закріплення юридичних обов'язків і прав суб'єктів правовідносин.
Отже, правові норми мають нормативний характер. Вони є обов'язковими для всього населення та забезпечуються примусовою силою держави і охороняються державою та суспільством від порушень. Правові норми вказують на нерозривний зв'язок прав та обов'язків і спрямовані на регулювання та охорону суспільних відносин.Ознаки правової норми:
> Норма права це формально визначене правило поведінки, яке зафіксоване в нормативноправовому акті (у таких офіційних формах як закони, постанови, укази, декрети) за правилами формальної логіки і граматики;
> Норма права регулює найважливіші суспільні відносини й охороняє інтереси держави і особи, які визначаються державною владою. Синтезує (узагальнює) стандартні (типові) життєві ситуації;
> Норма права це правило поведінки, яке діє у часі, просторі, за колом осіб безперервно, не вичерпує свою обов'язковість певною кількістю застосувань, адресоване колу неперсоніфікованих суб'єктів;
> Чинність дії правової норми припиняється чи скасовується за спеціальною процедурою уповноваженими суб'єктами;
> Норми права виникають разом з державою, встановлюються і санкціонуються нею і мають офіційний характер, на відміну від інших соціальних норм;
> Правові норми є загальнообов'язковими для виконання всім населенням, посадовими особами, іноземцями, особами без громадянства;
> Норми права це правила поведінки, які встановлюють юридичні права і обов'язки суб'єктів суспільних відносин;
> Правові норми забезпечуються державною владою і охороняються нею від порушень шляхом державного примусу.
124
З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що норми права це правила поведінки, які офіційно встановлюються, санкціонуються і забезпечуються державою для регулювання суспільних відносин, мають формальний характер, обов'язкові для виконання всіма суб'єктами і встановлюють їхні права і обов'язки.
Норма права є елементарною частиною права, яке об'єктивно знаходить свій вираз як система, сукупність норм права (юридичне розуміння права).
Класифікація правових норм
У кожній державі існує значний масив правових норм, що виникають, вдосконалюються і втрачають свою чинність. Цей факт викликає доцільність і необхідність розділити правові норми на певні групи залежно від їх характерних ознак.
Класифікація норм права дає змогу краще визначити місце правових норм у системі права, взаємозв'язок правових норм між собою, розкрити функції правових норм та їхню роль у механізмі правового регулювання, а також поліпшити правотворчу і провозастосовчу діяльність у державі.Правові норми класифікуються за:
1) суб'єктами, які прийняли нормативноправовий акт. Норми права можуть бути прийняті законодавчими, виконавчими, судовими, контрольнонаглядовими органами, громадськими об'єднаннями, трудовими колективами, усім населенням;
2) предметом регулювання (залежно від галузей права). Конституційні, адміністративні, фінансові, цивільні, кримінальні, цивільнопроцесуальні, кримінальнопроцесуальні, трудові та інші правові норми;
3) способом встановлення диспозиції норми (правил поведінки). Розрізняють імперативні (диспозиція формулюється органом держави) і диспозитивні (держава дозволяє суб'єктам домовитися щодо правила взаємної поведінки), а також бланкетні (відсилають до норм інших правових актів, які необхідно виконувати) норми;
125
4) характером диспозиції. Існують уповноважуючі (дозволяючі), зобов'язуючі, забороняючі правові норми;
5) функціональним призначенням. Правові норми поділяються на матеріальноправові (встановлюють права, обов'язки, заборони тощо) і процесуальноправові (встановлюють регламент, процедуру правової діяльності);
6) терміном дії в часі. Постійні (норми невизначеної в часі дії) та тимчасові (норми визначеної в часі дії);
7) сферою територіальної дії (дією в просторі). Загальні (загальнодержавні) та місцеві (локальні);
8) колом осіб (суб 'єктів), на яких норма поширює свою дію. Загальні (діють на всіх громадян), спеціальні (діють на певне коло осіб), виняткові (вилучають, усувають дію норм щодо певних суб'єктів).
Можна розрізняти й інші підстави для класифікації норм права. Наведена класифікація повинна братись до уваги всіма, хто вживає або реалізує юридичну норму.