9.2. Методи польової криміналістики

Органолептичні методи — це процедури, в яких основним інстр'.ліентарігм є органи чуттів, головним чином зір, СЛУХ, нюх,

90

Глава 9.

дотик. ТОМУ органолептичне спостереження є вихідним прийомом пізнання для будьякого суб'єкта правоохоронної діяльності. Метод органолеггпгчного спостереження є іманентним і внаслідок цього суб'єктивним чинником. Тому в разі застосування джерел особистісної інформації, наприклад, в ході допиту, пред'явленні для пізнавання, експерименту тощо, необхідно встановлювати: хто і в якому стані спостеріїав, в яких умовах зовнішнього середовища.

Вимірювальні методи поділяються на органолептичні та інструментальні. Органолептичний метод полягає у зіставленні розміріїї об'єкта, що спостерігається, з уявним образом метричної міри або якимось зразком. Таке вимірювання є приблизним, його результати виражаються терміїїами: високий, низький, середній, великий, вище середнього і т.п., що використовується при опису зовнішніх ознак людини. Приблизні вимірювання не можна застосовувати на місці події, матеріальні джерела вимагають точної кількісної фіксації.

Інструментальний метод вимірювання полягає в зіставленні об'єкта із стандартною метричною мірою (м, см, кг, г, см2, л та іїї.). Інструментальні метода можуть бути трьох видів: контактні, безконтактні та комбіїювані.

Сутність процедури контактного вимірювання полягає у приведенні засобу вимірювання в контакт з об'єктом, що вимірюється, і, таким чином, у поршнянні його з одиницею виміру. Так вимірюють предмети, відстань між ними, сліди, використовуючи для нього масштабні лінійки, рулетки, складані метри.

Процедура безконтактного вимірювання — це порівняння одиниці виміру (масштабу) з оптичнім зображенням об'єкта, що вимірюється, наприклад збільшеного мікросліду в полі мікроскопа зі шкалою окулярамікрометра.

Комбіноване вішірювання полягає в тому, що спочатку безконтактним шляхом вимірюють відображення об'єкта, якусь його ознаку, властивість, а потім обчислюють його дійсні розміри. Так, за довжиною тіні від предмета і за кутом розташування джерела світла до предметної плоскості обчислюють дійсну висоту об'єктів.

Фіїссація місця події шляхом різних вимірювань контактними, безконтактними та комбінованими методами дає змогу відобразити в протоколі та на схемі місця події' матеріальну обстановку, що реально склалася, в яюй виникла та розвивалася подія злочину.

91

РозОи 2. Технічні засоби та методи збирання інформації

Перш ніж розпочатії вимірювання, стіл визначити необхідний стлтгінь точності бажаніїх результатів вимірювання. Тут недоречна як недостатня, так і надлишкова точність. Наприклад, товщину осколків віконного скла, виявлених на місці події, слід вимірювати штангенциркулем з точністю до 0,2мм, оскільки технічні допуски щодо.листового віконного скла коливаються в межах ± 0,2 0,5 мм. Розміри стріляної кулі, зокрема її діаметр, слід визначати з точністю до 1 мм, оскільки різні системи зброї мають калібри, які відрізняються сотими частками міліметра (7,62; 7,63; 7,65 мм та ін.). Відстань між предметами достатньо вимірювати в сантиметрах. Слід ще раз нагадати, що розміри предметів не можна визначати у порівнянні з іншими предметами висловами "більший", "менший". Процедура вимірювання має здійснюватися кілька разів, за кінцевий результат слід брати середнє арифметичне значення. Цього правила особливо необхідно дотримуватися у разі визначення дійсних розмірів мікрослгідів та малих макрооб'єктів (саморобного та заводського дроту, товщини паперу, ширини штрихів і т.п.).

Фотографічні методи, тобто фіксуючі процедури одержання кількісної інформацц, мають низку переваг у порівнянні із звичайним вимірюванням, протоколюванням та іншими способами фіксації, а саме: досить високу точність та об'єктивність відтворення.

Фіксуючими є методи фотографічної фіксації слідчих дій, оперативних та профілактичних заходів. До них відносяться панорамний, стереоскопічний, сигналетичний, репродуктивний, рефлексний, мікроскопічний. Методи фотографічної фіксації не слід змішувати з різними видами зйомки: орієнтованої, оглядової, вузлової та детальної. Методика виконання зйомок та застосування фіксуючих методів викладається в спецкурсі "Судова фотографія".

При панорамному методі фіксація об'єкта здійснюється частинами (ділянками) таким чином, щоб останній кадр був продовженням попереднього. Для цього на кожному наступному кадрі захоплюється невелика частина попереднього, тобто на двох суміжних кадрах фіксується один і той же орієнтир. Такі поєднані загальним орієнтиром знімки монтують у панораму.

Панорамний метод може бути круї овим, лінійним та вертикальним. Панорамування протяжного об'єкта з одної точки називається круговою панорамою, а по частинах шляхом парале

92

Глава 9. Методи 'збирання криміналістичної інформації

іьною nqieMiinerara фотокамери щодо об'єкта — є лінійною панорамою. Якщо панорамування протяжної о об'єкта здійснюється у висот}', маємо справу з вертикальним панорамуванням.

Фотографічні вимірювальні методи одержання криміналістіічної інформації — це фіксація об'єкта, поділ злочину разом з метричною одиницею, наприклад мірою довжини, часу. Так, поряд зі слідом, об'єктом звичайно кладуть масштабну лінійку, а в разі наявності значних ділянок місцевості, приміщення, наприклад, при зйомці трупа, доріжки слідів ніг, транспортних засобів, розміщують глибинну масштабрулетку (мал. 14), що дає змогу визначати розмір предметів та відстань між ними. Крім того, на місці події не завжди можливо визначити причетність окремих предметів та слідів до події злочину.

Мал. 14. Найпростіші засоби для вимірювальної зйомки:

/ складений глибинний масштаб; 2 фішки; 3 маркерконус: 4 складений метричний квадрат; 5 масштабна лінійка; 6 глибинна масштаблінійка

У криміналістиці та судовій фотографії вимірювальні фотографічні методи поділяють на: 1) планововимірювальні; 2) перспективногоризонтальні; 3) перспективнопохилі; 4) стереофотограметричні.

93

Розділ 2. Технічні засоби та метоои збирання інформації

1. Планововимірювальний метод передбачає фотографлваніїя об'єкта при такому положенні фотокамери, коли ц оптична вісь є перпендикулярною до предметної площини. Поряд з об'єктом зйо;^іки (у площині, що знімається) розміщують масштаб або фіксують відстань до об'єкта, що знімається, і ці дані заносять до протокол) '. Це дає змогу визначити потрібні розміри за фотознімком шляхом обчислення. Зазначений метод іноді поділяють на масштабний та крупномасштабний.

2. Перспективногоризонтальний метод здійснюється при такому положенні фотокамери, коли його оптична вісь розташовується паралельно предметній площині. Цей метод застосовується при зйомці обстановки місця події для оглядової та вузлової зйомок. Як масштаб використовується масштабрулетка, фішки, які розміщуються на місцевості, квадратні масштаби, які називають найпростішими вимірювальними засобами.

3. Перспективнопохилий метод відрізняється від двох перших тим, що фотокамеру можна розташовувати під будьяким кутом нахилу оптичної осі до предметної площини, що дає змогу здійснювати зйомку в обмеженому просторі (кімнаті, коридорі тощо). На місцевості поміщають глибинну масштабрулетку або метричний квадрат у центрі знизу кадра. На одержаному знімку можна визначити відстань між предметами та їх лінійну протяжність тільки в площині, в якій знаходиться масштаб (звичайно це горизонтальна площина).

4. Стереоскопічний метод є класичним методом вимірювальної фотографії. Його сутність полягає в одержанні стереопари знімків та в їх математичній обробці для одержання дійсних розмірів. Цей метод широко застосовується в геодезії, космонавтиці, військовій справі та інших галузях, де потрібно швидко і точно визначати відстані.

У 70х роках стереоскопічний метод був впроваджений v слідчу практику у вигляді стереофотограметричної зйомки місць дорожньотранспортних подій. Він був реалізований на пересувній установці, змонтованій на шасі автомашини УАЗ. У салоні

і Див.: А. с.№ 352254. Фотоаппарат / Л/.Д Изобретения. 1972.."с28: Щербатов В.Ф.. зовалие измерительных фотографических практике. Волгоград. 1983.

94

Ссілте'іский..7. Ф. Саарань /'Открытия. Кошішидч Г.Ф.. Рогозин Ю.С. Нспольметодов в следственной її экспертной

Глава 9. \1епюдля виявлення та фіксації теплових слідів, хоча така можливість існує, наприклад, для виявлення слідів рук, ложа трупа або будьякого предмета, що деякий час знаходився на місці події, а потім був прибраний (дав. мал. 10).

Кінематографічні методи застосовуються для фіксації динамічних станів об'єктів, подій спеціальними засобами — кінокамерами. За допомогою зазначених методів, які реалізуються в ході кінозйомки, розв'язують такі завдання: а) з документальною точністю фіксують події, дії, явища в динаміці; б) фіксують та зберігають динамічну інформацію; в) фіксують не тільки подію, а й час. Якщо необхідно показати динаміку якоїсь дії, наприклад пізнання, перевірки показань на місці, слідчого експерименту, застосовують кінозйомку або відеозапис. Оскільки методики роботи з кінокамерою та відеокамерою майже однакові, то й тактичні прийоми також залишаються однаковими. У процесі як кінозйомки, так і відеозапису застосовуються орієнтовний, оглядовий, вузловий та детальний види зйомки (записи), а також методи панорамування, сповільненої та прискореної зйомок '.