§ 1. Криміналістика в системі юридичних наук

Юридична суть криміналістики обумовлена її загальними і частковими завданнями, предметом безпосереднього дослідження, особливостями засо­бів і методів розкриття злочинів, чіткою відповідністю її наукових рекоменда­цій конституційним вимогам, нормам закону і тісним зв'язкам із науками кри­мінально-правового циклу.

Криміналістика - юридична наука. У відповідності до прийнятої класифі­кації в наукознавстві конкретні юридичні науки поділяють на галузеві, міжгалу­зеві та спеціальні. До останніх відносять кримінальну статистику, криміналіс­тику, кримінологію і деякі інші галузі знань. Юридична суть криміналістики обумовлена історичним фактом її виникнення - відгалуження від криміналь-но-процесуальногр права, наступним розвитком і формуванням її предмета як самостійної галузі серед юридичних наук. Тепер наука має відокремлений

22

1

предмет дослідження, свою методологію (загальну і часткову теорії), вона тісно пов'язана з правовими і спеціальними юридичними науками. Юридична суть криміналістики, на думку Р. С. Бєлкіна, обумовлена такими положеннями:

а) її предмет, об'єкти пізнання, засоби і методи, що нею розробляються, перебувають у сфері правових знань;

б) її службова функція і завдання, які вона розв'язує, належать до сфери діяльності правоохоронних органів, до правових процесів розслідування, су­дового розгляду та покарання;

в) рекомендації, які розробляються криміналістикою для практики, базу­ються на законі і цілковито додержуються його букви і духу; вони покликані до життя потребами практики - зміцнення законності боротьби зі злочинністю при розбудові правової держави;

г) криміналістика пов'язана з багатьма природничими науками, але ці зв'язки переважно спрямовані на створення науково-технічних засобів і мето­дів роботи з доказами. Ось чому, основним живильним джерелом криміналіс­тики є право, тобто правові науки, слідча і судова практика.

Юридична наука - криміналістика - пов'язана з багатьма науками правово­го циклу. Криміналістична інформація стосовно події, що розслідується, відо­бражається в різноманітних джерелах матеріального середовища, а здобута та відповідним чином матеріалізована, може використовуватися в галузях права, передусім кримінального, де вона виступає у формі доказів або інформації, що має орієнтовний характер. У кримінально-процесуальному праві криміналістична інформація використовується для прийняття тактичних рішень. Тому криміна­лістика взаємопов'язана з кримінальним і кримінально-процесуальним, цивіль­ним та адміністративним правом, з теорією оперативно-розшукової діяльності.

Криміналістика розробляє методи й засоби здобування інформації із ма­теріальних та ідеальних джерел, для чого використовуються знання з приро­дознавчих і технічних наук, головним чином срізики, хімії, біології, анатомії, фізіології, психології, судової медицини тощо.

Кримінально-правова квалісрікація злочину ще в стадії порушення кримі­нальної справи служить орієнтиром для визначення напряму розслідування, конструювання загальних версій¹. Отже, для формування системи технічних засобів і тактичних прийомів пізнання конкретного злочину та його криміналь-но-правової кваліфікації формуються обставини, які необхідно довести, що береться за основу для окремих версій та послідовної їх розробки. Криміналіс­тика зародилася в надрах кримінального процесу і в подальшому відокреми­лася в самостійну науку. Звідси простежується безпосередній зв'язок з кримі­нально-процесуальним правом на всьому шляху її розвитку. Процесуальний закон є формою реалізації криміналістичної техніки та слідчої тактики в мето­диці розслідування конкретних видів злочинів. Тому збирання, дослідження доказів здійснюються тільки відповідно до кримінально-процесуального зако­ну. Криміналістика, у свою чергу, впливає на кримінальний процес. Тактичні прийоми одержання інформації, що розробляються криміналістикою, нерідко

¹ Коржанський М.

23

виступають основою для створення нових процесуальних норм (наприклад, слідчий експеримент, перевірка показань на місці). Зв'язок криміналістики з кри­мінологією полягає в тому, що профілактика злочинів є водночас серед завдань як кримінології, так і криміналістики. Дані кримінології використовуються в кри­міналістичній характеристиці злочинів, а прийоми збирання профілактичної інформації застосовуються в кримінології. З інших галузей наукових знань (логі­ки, психології, кібернетики, фізіології, теорії інформації) криміналістика здобуває основні посилки для окремих теорій, розробки технічних засобів і тактичних прийомів збирання й дослідження доказів. Зокрема, дані психології та теорії спілкування використовуються для розробки прийомів допиту, а теорія відо­браження і категорії логіки - для розробки теорії криміналістичної ідентифікації. Без використання знань судової медицини важко уявити розслідування злочи­нів проти особи, а без судово-бухгалтерського обліку -економічних злочинів.

Криміналістика та оперативно-розшукова діяльність щільно взаємопов'я­зані. Цей зв'язок виражений, перш за все, у прийомах, що використовуються, засобах виявлення та збирання джерел доказової інформації виявлення ознак злочину. Разом з тим, оперативно-розшукова діяльність відрізняється своєю мобільністю, негласністю використання технічних засобів і тактичних прийомів, внаслідок застосування яких збирають тільки орієнтовну інформа­цію, а не доказову. Для одержання статусу доказу орієнтовна інформація повин­на бути введена до процесу доказування процесуальними засобами. Багато оперативних технічних засобів використовуються при проведенні слідчих дій.