2.3. Класифікація методів криміналістики

16

Глава 2. Вчення про методи науки криміналістики

З огляду на останні досяі нення науки і узагальнення досвіду практики криміналістичні методи слід класифікувати, керуючись загальновизнаною філософською класифікацією з урахуванням загальності досліджень, і поділяти методи на всезагальний, загальні та окремі (спеціальні). Тричленну класифікацію підгримує бі.тьшість учених і наукових шкіл, її репрезентовано в наукових працях і навчальній літературі.

Всезагальним методом є матеріалістична діалектика, а загальними спостереження, порівняння, експеримент, вимірювання, опис, математичні, кібернетичні, методи фундаментальних природничих наук, а також методи економічного і соціального розвигку суспільства.

Найбільш різноманітними є методи окремих наук, у даному випадку окремі криміналістичні методи, тому їх класифікація має теоретичне і практичне значення в судовослідчій діяльності.

У теоретичному аспекті класифікація методів будьякої науки свідчить про її зрілість, сформованість інструментарію і предмета науки. На практиці класифікація дає змогу швидко орієнтуватися в засобах і методах пізнання, найбільш ефективно і економічно використовувати їх з метою розслідування і попередження злочинів. У навчальній і науковій літературі є принаймні чотири системи класифікації криміналістичних методів, які мають право на існування.

Поділяючи філософську концепцію тричленної класифікації методів пізнання, пропонуємо класифікацію криміналістичних методів, якої додержується й кафедра криміналістики Національної юридичної академії України.

Всезагальний метод (матеріалістична діалектика), що здійснює три основні функції пізнання: світосприйма:іьн\', гносеологічну і методологічну.

Загальні (загальнонаукові) методи вперше в методології криміналістики найбільш точно були визначені Р.С. Бєлюним (спостереження, порівняння, вимірювання, опис, експеримент), а згодом доповнені (моделювання, математичні, кібернетичні, методи природничих і технічних наук, а також логічні — аналіз і синтез, індутсція і дедукція, аналогія і версія та ін.).

Окремі (спеціальні) методи: 1) криміналістична ідентифікація; ?) груттофіуяіуя (игтянпвтрннд группптцадуїснпгті): 3) МЄ

годи збирання криміг|алі(Пїічн.оіинфорі^аіА із р :чових джерел;

СХЦ!,{!': У.:.'А?:СЬ!:ОГО

;; ;•.:)• " •.г:т < •••• •і 17

Розділ 1. \іетоі>о.~іи?ія науки криміналістики

4) група метолів експертного дослідження матеріальних відображень; 5) група методів здобування інформації із особистих джерел (від людей); 6) група.методів встановлення фактів і розслідування окремих видів злочинів; 7) група методів попередження злочинів криміналістичними засобами.

Запропоновану класифікацію відрізняють від наведених вище такі особливості: розширений перелік загальних методів, в який входять логічні та психологічні, група методів природничих і технічних наук, котрі використовуються в структурі окремих методів як прийоми; окремі методи репрезентовано у вигляді груп, усередині яких можливі самостійні класифікації', наприклад група методів експертного дослідження має досить велику внутрішню класифікацію'. Класифікаційні групи залишаються відкритими, що дає змогу приєднувати до них нові окремі методи криміналістики, які розроблюються. Так, нові методи збирання і дослідження звукових слідів та слідів запаху доповнюють групу методів збирання і дослідження криміналістичної інформації, яка відображається речовими джерелами.